ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2006 Справа № 16/271(10/312)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 08.06.2006 року:
позивача: ОСОБА_1- приватний підприємець.
ОСОБА_2 - предст., дов. від 07.07.2004 року.
відповідача: ОСОБА_3- приватний підприємець.
ОСОБА_4- предст., дов. від 08.11.2004 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006 року по справі №16/271(10/312)
за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про: усунення перешкод в користуванні не житловим приміщенням та звільнення приміщення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006 року (підписане 06.04.2006 року) по справі №16/271(10/312) (суддя Загинайко Т.В.) було відмовлено у позові суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про усунення перешкод в користуванні не житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 і звільнення зазначених приміщень відповідачем.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) -позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006 року по справі №16/271(10/312) і прийняти нове рішення, яким зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) усунути перешкоди в користуванні належним позивачу на праві приватної власності приміщенням НОМЕР_1, розташованим у будинку АДРЕСА_1 і негайно звільнити вказане приміщення. Скаржник зазначає, що судом зроблений помилковий висновок щодо того, що приміщення належить ОСОБА_1 як фізичній особі, тому суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не є власником даного приміщення. Це спростовується ч.2 ст.50 Цивільного кодексу України, згідно з якою фізична особа має право використовувати належне їй майно у підприємницької діяльності. При цьому новий суб'єкт цивільно-правових відносин не виникає. Судом також не було досліджено, що квартир АДРЕСА_1 не існує, оскільки вказані квартири були переобладнані в нежиле приміщення -магазин, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10.09.2003 року. Суд також не з'ясував всі правовідносини, що виникли між сторонами на підставі укладених договорів.
У відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, а посилання позивача на ч.1 ст.135 ГК України не мають відношення до розгляду справи, оскільки зазначена норма стосується повноважень власника майна при заснуванні господарських організацій. Спірне майно належить фізичній особі ОСОБА_1 і не належить позивачу як суб'єкту підприємницької діяльності. Крім того, позивачем не було надано доказів надання спірних приміщень відповідачу за договором оренди від 01.07.2002 року. Факт передачі приміщень позивачем не доведено, оскільки в силу п.3.5 і п.3.6 Договору при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, а такого акту складено не було.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 16.00 20 червня 2006 року.
Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 01 липня 2002 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 і приватним підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди магазину, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати, а відповідач -прийняти в тимчасове володіння приміщення (квартири) АДРЕСА_1, загальною площею 24,5 м2. Термін оренди сторони встановили в один рік з моменту прийняття об'єкту за актом здачі-приймання (п.4.1). Сторони також домовилися, що при передачі об'єкта складається акт здачі-приймання і об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання такого акту (п.3.5, п.3.6 Договору).
Власником спірних приміщень є громадянин ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.10.2003 року серії НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради.
Як вбачається з рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07.10.2004 року у справі №2-3678/2004, що набрало законної сили, яке розцінюється Дніпропетровським апеляційним господарським судом відповідно до приписів ст. 36 Господарського процесуального кодексу України як письмовий доказ по справі, спірні приміщення були набуті позивачем в період перебування в шлюбі.
Відповідно до ст.ст. 22,23 Кодексу про шлюб та сім'ю від 20.06.1969 року в редакції, що була чинною на час укладення спірної угоди, майно, нажите подружжям, за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Таким чином, спірне майно -квартириАДРЕСА_1є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1.
Згідно із ст. 16 Закону України „Про власність” (тут і надалі в редакції Закону, що був чинним на час укладення договору оренди) майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.
Виходячи з приписів ст. 19 Закону „Про власність” для ведення господарської та іншої не забороненої законом діяльності громадяни мають право використовувати майно, що належить їм на праві приватної власності.
З огляду на викладене квартириАДРЕСА_1не могли використовуватися у господарській діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 Зазначена квартира, як спільна сумісна власність подружжя, надана у тимчасове користування одним з подружжя -суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1
Таким чином невиконанням орендарем зобов'язань за договором оренди квартир від 01.07.2002 року порушені права фізичної особи ОСОБА_1 і фізичної особи ОСОБА_5 як учасника спільної сумісної власності подружжя.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог слід залишити без зміни.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року у справі №16/271(10/312) залишити без зміни.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
20.06.2006р.