Справа № 651/332/21

Провадження № 2/651/89/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25.10.2021 року смт. Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області в складі:

судді Загрунного В.Г.

секретаря Бедюх А.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Верхній Рогачик Херсонської області матеріали справи №651/332/21 за позовом ОСОБА_1 до Верхньорогачицької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Верхньорогачицького районного суду Херсонської області із позовною заявою до Верхньорогачицької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відповідно до якої просить суд визнати за нею - ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Родина» с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області розміром 7,09 умовних кадастрових одиниць, яка на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_5 належала її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До нотаріуса Бойко Валентина Миколаївна у встановлений законом строк не звернулася, спадкова справа після смерті її матері до теперішнього часу не заводилася. Але позивач після смерті матері фактична заволоділа її речами - ручною швейною машинкою Подольського механічного заводу ім.. Калініна та Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_5 в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Родина» с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області розміром 7,09 умовних кадастрових одиниць. Оскільки позивач упродовж шести місяців з дня смерті своєї матері фактично заволоділа її речами та у відповідності до ст.. 549 ЦК УРСР прийняла спадщину, що відкрилася після її смерті. Даний факт встановлено рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2020 року № 337/1753/20, яке набуло чинності 07.08.2020 року. У 2020 році позивач звернулася до Верхньорогачицької державної нотаріальної контори Херсонської області із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері. Але в серпні 2021 року позивачем було отримано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.08.2021 року згідно якої підставою для відмови вказано - відсутність родинних стосунків її батьків, відсутність інформації про місце відкриття спадщини після смерті рідного брата та батька позивача, які прийняли спадщину після ОСОБА_2 , але не оформили своїх спадкових прав.

Ухвалою від 14.09.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до підготовчого судового засідання на 25.10.2021 року.

В підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явилися, але подали заяву (а.с. 43), якою просили справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Не заперечували проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні у разі визнання позову відповідачем.

Представник Верхньорогачицької селищної ради в підготовче судове засідання не з`явився, але подав заяву (а.с. 31), якою просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторонам зрозумілі наслідки визнання позову відповідачем, а також встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ч.1.4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 ЦПК України.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, суд вважає за можливе судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали даної справи, приймаючи до уваги позиції сторін, суд приходить до висновку, що існують всі підстави для задоволення даного позову з огляду на наступне.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом серія НОМЕР_1 (а.с. 4), яка є матір`ю позивача, що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 5) та свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_3 (а.с. 6). За життя, померла була власником сертифікату серія НОМЕР_5 на право на земельну частку (пай) в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Родина» с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області розміром 7,09 умовних кадастрових одиниць, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 2010 та виданого 28.02.1997 року (а.с. 7).

Згідно копії постанови завідуючої Верхньорогачицькою державною нотаріальною конторою від 06.08.2021 року №438/02-31 (а.с. 12), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо майна її матері ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю родинних стосунків (свідоцтва про шлюб та актового запису про реєстрацію шлюбу її батьків) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відсутністю інформації про місце відкриття спадщини ОСОБА_4 , пропуском строку для прийняття спадщини після рідного брата ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 , які прийняли спадщину після ОСОБА_2 , але не оформили своїх спадкових прав. Цією ж постановою зазначено, що в Спадковому реєстрі відсутня інформація про заведення спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 . Згідно довідки Бережанської сільської ради від 02.09.2020 року № 193, на момент смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею були зареєстровані її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 (а.с. 11).

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року (п.1). Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (п. 4). Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (п. 5).

Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Цивільного і Цивільного процесуального кодексів Української РСР» від 09.12.1963 року №1990-06 Цивільний кодекс Української РСР застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після введення його в дію, тобто з 1 січня 1964 року.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому правовідносини щодо прийняття спадщини після неї регулються ЦК УРСР і спільне проживання автоматично не встановлює факт прийняття спадщини, як це зазначено в ЦК України в редакції 2004 року. Згідно ст.. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Ні брат, ні батько позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звернулися. Більш того, згідно рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2020 року № 337/1753/20, яке набрало чинності 07.08.2020 року, встановлено факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном (а.с. 8-9).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 3.1 Роз`яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Оскільки судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач фактично вступила у володіння та управління спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , зважаючи на визнання позову відповідачем та відсутність інших спадкоємців, що виключає порушення прав, свобод чи інтересів третіх осіб, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Але, оскільки позивач є інвалідом другої групи та звільнена від сплати судового збору за подачу даного позову, то вищевказані питання вирішенню не підлягають.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 16, 328, 1216 ЦК України,п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 82, 141, 142, 200, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Верхньорогачицької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Родина» с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області розміром 7,09 умовних кадастрових одиниць, яка на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_5 належала її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше закінчення строку карантину. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області В.Г. Загрунний