Справа № 2-3641/07

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 серпня 2007 року                                                                                    

            Ялтинський міський суд АР Крим, у складі:

Головуючого, судді - Прищепа О.І.,

При секретарі - Шараповій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Ялта, цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-тя особа: Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація № 3 «про визнання права власності», суд -

в с т а н о в и в:

            Позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2., 3-тя особа - КП «РЕО № 3», у якому прохала суд, визнати за нею, право власності на 1\3 частину сараю літера «Ц», розташовану за адресою: м. АДРЕСА_1. 

            Вимоги мотивовані тим, що між нею та відповідачкою по справі була досягнута згода про передачу відповідачкою 1\3 частини сараю літерою «Ц», яка перебувала у останньої в користуванні, звільнивши її від своїх речей. Однак, на теперішній час, вона позбавлена можливості оформити на цю частку сараю право власності, оскільки надану відповідачкою розписку про передачу 1/3 частки сараю не визнають правовстановлюючим документом.

            Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав у повному обсязі.

            Представник третьої особи КП РЕО № 3 у судове засідання не з'явився, був повідомлений про день та час слухання  справи належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, проти позовних вимог не заперечував.

            Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову судове рішення ухвалюється в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

            Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

            Вислухавши представника позивачки, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що позивачка є власником квартири № АДРЕСА_1, на підставі  договору  довічного утримання від 15 квітня 1997 року, (а.с. 6).

            Відповідачка є власником квартири № 10 цього ж будинку на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2006 року, (а.с. 13).

            Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до технічного паспорту виданого КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», у користуванні квартири № 10, яка належить ОСОБА_2., значиться 1/3 частка сараю літерою «Ц», розташованого на прибудинковій території.

            Судом встановлено, що в травні 2007 року 1/3 частка сараю літер «Ц», яка  знаходилася у користуванні квартири № АДРЕСА_1, була передана відповідачкою у користування квартири № АДРЕСА_2, належній позивачці на праві власності, на підтвердження чого сторонами була складена розписка про передачу майна, (а.с. 19).

Відповідачка звільнила передане приміщення від своїх речей, та передала позивачці ключі від нього, чого сторони у судовому засіданні не заперечували.

            Судом встановлено, що після передачі відповідачкою 1\3 частини сараю літерою «Ц», позивачка звернулась до КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» з проханням видати їй свідоцтва про право власності на зазначену частку сараю, однак, останній було відмовлено у вчиненні певної дії, мотивуючи тим, що складена сторонами угода не є правочином, а розписка - не є правовстановлюючим документом, у зв'язку  з чим,  позивачка позбавлена можливості оформлення свого права власності на  1/3 частку сараю.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

            Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи існуючу домовленість що склалася між сторонами, суд вважає, встановленим, що сторони вчинили правочин та досягли усіх істотних умов, згідно до чинного законодавства України.

            Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

            Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

            Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачка є правомірним набувачем 1/3 частки сараю літер «Ц», а тому за нею повинно бути визнано право власності на неї.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 206, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 130, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-тя особа: Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація № 3 «про визнання права власності» -  задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1право власності на 1/3 частку сараю літер «Ц», розташовану на території домоволодіння № АДРЕСА_1.

            На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд  Автономної Республіки Крим в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

            СУДДЯ -