Справа № 2-4909/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

22 липня 2010 року                                     м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя                             Сенчишин Ф.М.

При секретарі                                 Мазур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1. Він є споживачем електричної енергії. Письмовий договір на постачання електричної енергії між сторонами не укладений, разом з тим позивач надавав а відповідач споживав електричну енергію, відповідач має розрахункову книжку, на нього оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1, що свідчить про те, що фактично між сторонами виникли договірні відносини. 18 липня 2009 року робітниками Донецьких електричних мереж складений акт про звіряння взаєморозрахунків по сплаті за спожиту електроенергію з відповідачем, за наслідками якого встановлено, що відповідач спожив 29990 кВт/г електричної енергії вартістю 7305,56 грн., за які не розрахувався з позивачем.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та понесені ним судові витрати.

    Позивач, належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи в судове засідання представника не направив. Надав суду письмову заяву, згідно якої підтримав в повному обсязі позовні вимоги та фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються. Просить справу розглянути без участі свого представника.

Відповідач, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, документи, що підтверджують поважність причини неявки та заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав. За ухвалою суду справу розглянуто заочно в порядку ст. 224 ЦПК України.

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

    Відповідач ОСОБА_1  мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем електричної енергії.

    Позивач з вересня 2007 року по липень 2009 року поставляв відповідачу електричну енергію, яку відповідач споживав.

    Позивачем, згідно затверджених тарифів здійснювалося нарахування за поставлену електроенергію, яке відповідачем оплачувалося не в повному обсязі.

    ВАТ “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж за вказаний період була нарахована та станом на 18 липня 2009 року не сплачена відповідачем заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 7305 гривень 56 копійок.

    Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року, споживання споживачем енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

    Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

    Згідно п. 20 “Правил користування електричною енергією для населення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

    Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

    Згідно ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

    Згідно ст. 219 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

    Таким чином, суд виходить з того, що сторони уклали договір постачання позивачем відповідачу електричної енергії, оскільки позивач поставляв відповідачу електричну енергію за місцем його помешкання, а відповідач  споживав її. Отже сторони досягли згоди щодо істотних умов договору постачання, а саме, що позивач буде постачати відповідачу  за плату електричну енергію. Враховуючи, що норми якості електричної енергії та тарифи оплати за неї визначаються не домовленістю сторін, а нормативно – правовими актами,  суд вважає доведеним факт погодження сторонами цих істотних умов з моменту досягнення згоди щодо самого факту постачання, у межах, визначених нормативно – правовими актами, чинними у відповідний період. Оскільки відсутні письмові докази на підтвердження узгодження сторонами строку внесення платежів, судом встановлено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої електроенергії є календарний місяць, а плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Нарахування позивачем оплати за поставлену електричну енергію відповідає затвердженим тарифам та відповідачем не оспорювалося.

    Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів та інших правочинів.

    Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

    Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

     Таким чином, відповідач належним чином не виконував своє зобов’язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію, прострочивши виконання грошового зобов’язання. За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

    Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені судові витрати з оплати інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

    Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 гривня.

Керуючись п. 20  “Правил користування електричною енергією для населення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, ч. 1 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року, ст.ст. 208, 219,  509, 526, 530, 625, 714, 901, 903 ЦК України, та ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” до ОСОБА_1    про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1    на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”:

-   заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 7305 гривень 56 копійки;

-   судові витрати з оплати інформаційно технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень;

усього  стягнути 7335 (сім тисяч триста тридцять п’ять) гривень 56(п’ятдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1  в дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У  разі  подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідач, який не з’явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий :