Справа № 2-900

                                                                                                                                                                  2007 рік

Р  І   Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

05 березня  2007 року                                              Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим 

у складі  судді:            Переверзєвої Г.С.,

при секретарі:            Кононової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом

                   ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики,

 В   С   Т   А   Н  О  В  И  В:

Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд стягнути з  відповідача  ОСОБА_2на його користь борг по договору позики у розмірі 10000 гривень  та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 березня 2001 року між позивачем та відповідачкою був укладений договір позики, підтверджений розпискою, згідно якого позивач надав відповідачці позику на суму, еквівалентну 2800 доларів США. Позичальник зобов'язалась  повернути суму позики в строк до 10 січня 2004 року,  але у встановлений договором строк його умови не виконала та гроші не повернула. Після звернення ним до суду з даним позовом, позивачка повернула частину боргу та в неї залишилася заборгованість в сумі 10000 гривень.

Відповідачка у судове засідання не зявилась, повідомлена про день та час розгляду справи належним чином,  надала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнала.

           Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню.

           Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином і у встановлений договором строк.

           Частиною 1 ст. 1049  Цивільного Кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти в такій же сумі  або  речі, певні родовими ознаками, у такій же кількості,  такого ж роду й такої ж  якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, установлені договором.

            Відповідно до  ч.2 ст.1050 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути Кредиторові суму позики, але у разі невчасного повернення Кредитор має право вимагати дострокового погашення суми позики, що залишилася.

            Згідно ч. 2 ст. 1047 на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

            Судом встановлено, що 30 березня 2001 року між   ОСОБА_1. та ОСОБА_3. був укладений договір позики, згідно якого позивач надав відповідачу гроші в сумі, еквівалентній 2800 доларів США, яку остання зобов'язалася повернути в строк до 10 січня 2004 року (а/с 5). Після звернення позивача до суду з даними вимогами, відповідачка сплатила йому частину боргу та в неї залишилася заборгованість перед ним  в сумі 10000 гривень.

            Після укладення договору позики, відповідачка розірвала шлюб зі своїм чоловіком -  ОСОБА_4., після чого змінила свої призвіще на дівоче - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином,  суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1та стягнути з відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь заборгованість за договором позики в сумі 10000 гривень та судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 150 гривень та витрат на інформаційно - технічне забезпечення справи в сумі 7,50 гривень.

           На підставі викладеного,  керуючись   ст.ст. 60, 208, 209, 212,214,215 ЦПК України, ст.ст. 526, 1047, 1049, 1050  ЦК України,

В  И  Р   І  Ш  И  В:

            Позов ОСОБА_1-  задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_2на  користь ОСОБА_1 суму боргу  у розмірі 10000 гривень, судові витрати в сумі 157 гривень 50 копійок, а всього  10157 (десять тисяч сто п'ятдесят сім) гривень 50 копійок.           

            Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

                    Суддя: