Справа  № 2 - 927

2007 року

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М      У К Р А Ї Н И

15 березня 2007 року                                                                       Ялтинський міський суд Криму

у складі судді  :                                                   ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.

при секретарі    :                                                  КОНОНОВОЇ Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі   Ялтинського міського суду цивільну справу  за  позовом

                        ОСОБА_1, ОСОБА_2до Ялтинської міської Ради про відшкодування шкоди і визнання права власності на земельну ділянку, суд

                                                       В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позов не визнав.

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять стягнути з Ялтинської міської Ради компенсацію у розмірі 480702 гривни і зобов'язати Ялтинську міську Раду передати їм у власність земельну ділянку площею 0,10 га, для будівництва й обслуговування житлового будинку.

Вимоги мотивують тим, що їх бабусі - ОСОБА_3., фактичними спадкоємцями якої вони є, на праві власності належало домоволодіння № АДРЕСА_1. Рішенням Ялтинського міськвиконкому від 09 лютого 1977 року був дозволений знос, у тому числі й домоволодіння, що належало їх сім'ї, для будівництва дитячого саду, а бабусі, у якості компенсації за знесене домоволодіння, надані двокімнатна і трикімнатна квартири в будинку № АДРЕСА_1. Разом з тим, позивачі вважають, що знос будинку та його обмін на квартири були неправомірними і нерівноцінними, а різниця у вартості вилученого домоволодіння і квартир складає 480702 гривни, яку вони просять стягнути з відповідача. Крім того, стверджують, що згоди на вилучення земельної ділянки, на якій було розташовано домоволодіння, їх бабуся не давала, і відомості про його вилучення в рішенні Ялтинського міськвиконкому від 09 лютого 1977 року відсутні. Іншої земельної ділянки, замість неправомірно вилученої, їм надано не було, у зв'язку з чим просять суд зобов'язати відповідача надати їм у власність іншу земельну ділянку, площею 0,10 га, розташовану в межах міської межі, що передбачене Постановою Ради Міністрів УРСР № 61 від 17 січня 1962 року.

Представник відповідача свої заперечення мотивує тим, що саме рішення виконкому Ялтинської міської Ради  від 09 лютого 1977 року, яке позивачі вважають неправомірним, ними до теперішнього часу не оскаржено і ніким не скасовано, як і рішення про надання ОСОБА_1 квартир замість вилученого домоволодіння. Що стосується надання у власність позивачам земельної ділянки, то задоволення таких вимог є винятковою компетенцією органів місцевого самоврядування, за заявою громадян, зацікавлених в отриманні у власність земельних ділянок. Позивачі з такими вимогами, у встановленому законом порядку, в Ялтинську міську Раду не зверталися.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, щоОСОБА_3. на праві власності належало домоволодіння № АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 липня 1956 року (а.с. 10).

09 лютого 1977 року виконкомом Ялтинської міської Ради було ухвалене рішення № 60-б «Про дозвіл Ялтинській територіальній Раді по керуванню курортами профспілок виробництво проектно - дослідницький робіт під будівництва дитячого комбінату на 280 місць в житловому кварталі «Зоря»» на земельній ділянці орієнтовною площею 1,0 га, у тому числі і за рахунок вилучення земельних ділянок домоволодіння по вул. АДРЕСА_1, АДРЕСА_2і зносом домоволодіння по вулиці АДРЕСА_1, 15 (а.с. 11).

Згідно представленої архівної довідки, рішенням Ялтинського міськвиконкому від 22 лютого 1978 року № 67 був затверджений список № 1 громадян на отримання житлової площі в будинку № АДРЕСА_3в місті Ялта, згідно якому, у порядку відселення з місця забудови дитячого комбінату ОСОБА_4. була надана  трикімнатна квартира  № 36, а ОСОБА_3. - двокімнатна  квартира № 35 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_3. померла (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1року помер батько позивачів - ОСОБА_4. (а.с. 14, 8, 9).

Позивачі вважають себе фактичними спадкоємцями після смерті ОСОБА_3., і що рішенням виконкому Ялтинської міської Ради від 09 лютого 1977 року, яким в неї було неправомірно вилучене домоволодіння № 10, а також рішенням від 22 лютого 1978 року, яким їй, а також їх батькові було надано дві квартири, вартість яких набагато  нижча вартості вилученого будинку, були істотно порушені їх права.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, позивачами не представлено суду яких-небудь доказів, що вони є спадкоємцями ОСОБА_3., що вона дійсно була їх бабусею, і хто і яким чином вступив в права спадщини після її смерті. Самі позивачі власниками домоволодіння на момент його вилучення не були, а тому суду не ясно, яким чином могли бути порушені їх права.

Крім того, з представленого позивачами рішення виконкому № 60-б від 09 лютого 1977 року вбачається, що виконкомом було дозволене вилучення будинків № 15 і № АДРЕСА_2в місті Ялта. Про домоволодіння № 10 в ньому мови не йшло і відомостей про те, ким була ухвалене рішення про вилучення даного домоволодіння, позивачами суду також представлено не було.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачів про відшкодування ним компенсації у розмірі 480702 гривни задоволенню не підлягають, оскільки ніяких доказів того, ким і в результаті яких дій їм був спричинений даний збиток, а також який його реальний розмір, суду не представлено.

Крім того, позивачі просять зобов'язати Ялтинську міську Раду надати їм земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану в межах межі міста замість неправомірно вилученої у них земельної ділянки, на якій було розташовано домоволодіння № 10.

Суд вважає, що в даних вимогах також слід відмовити, оскільки знову ж таки позивачами не представлено суду доказів, що вилучена земельна ділянка належала їм або їх спадкодавцям на праві власності, ніяких відомостей про це в матеріалах справи не має.

Крім того, згідно ст. 13 Конституції України, земля, що знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування", первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень, є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно ст. 10 вказаного Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, представляючими відповідні територіальні громади і здійснюючими від їх імені і в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України і іншими законами.

В даному випадку, органом місцевого самоврядування, здійснюючим права власника, є Ялтинська міська Рада, а тому суд не може зобов'язати власника землі примусово розпорядитися своїм майном.

            На підставі викладеного, керуючись  ст.. ст.. 10, 60, 66, 212, 213, 215, 217, 218  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

            У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2до Ялтинської міської Ради про відшкодування шкоди і визнання права власності на земельну ділянку  - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

                                                              Суддя :