Справа № 2-а-698
2007 рік
П О С Т А Н О В А
И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2007 року Ялтинський міський суд АР Крим
у складі: головуючого, судді - Прищепа О.І.,
при секретарі - Шараповій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Массандрівської селищної Ради «про визнання протиправними дії органу владних повноважень та відміні рішення 11-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 35 від 07 травня 2007 року», -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, просить суд зобов'язати відповідача - Массандрівську селищну Раду, визнати протиправними дії Массандрівської селищної Ради та скасувати рішення 11-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 35 від 07 травня 2007 року.
Вимоги мотивовані тим, що позивачу рішенням 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в районі ГБК № 24, площею 0,14 га. Однак, п. 1.30 зазначеного рішення було скасовано відповідачем на підставі протесту прокурора, а так як акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними виключно у судовому порядку, то вважає, що діями відповідача були порушені його права.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі, так як дійсно рішення Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року не відповідає вимогам діючого законодавства, так як земельна ділянка, яка була надана позивачу для розробки проекту відводу земельної ділянки знаходиться в зоні охорони пам'ятника історії та культури - комплексу винних підвалів «Массандра», площею 23,2 га та виконкомам Ялтинської міської Ради та Массандрівській селищній Раді заборонено видавати дозволи на проектування та будівництво в затвердженій охоронній зоні, у зв'язку з чим, вважає, що позовні вимоги позивача не законні та не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Як встановлено судом, п.1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року ОСОБА_1. дано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,1400 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель за адресою: смт. АДРЕСА_2, в районі будинку №4 (у власність), що підтверджується копією витягу з рішення 6-ої сесії 5-го скликання № 40 від 24 жовтня 2006 року, із земель, які перебувають у ведені Массандрівської селищної Ради, (а.с.7, 19-21).
Крім того, відповідно до плану роботи прокуратури м. Ялта на перше півріччя 2007 року, прокуратурою м. Ялта було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища при наданні земельних ділянок у власність та користування Гаспринською та Массандрійвською селищними Радами у 2005-2006 роках (а.с. 34 ).
За результатами перевірки 17 січня 2007 року на ім'я прокурора м. Ялта була направлена довідка про виконання п. 4 плану роботи прокуратури м. Ялта на перше півріччя 2007 року, де вказано, що Массандрівської селищною Радою відповідно до п.п. 1.23, 1.24, 1.30, 1.31, 1.34 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року громадянам ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_1., ОСОБА_5., ОСОБА_6. надані дозволи на розробку проектів відводу земельних ділянок із земель, які перебувають у ведені Массандрівської селищної Ради та знаходяться у межах постійної зони охорони пам'ятника історії та культури - комплекс винних підвалів Массандра. (а.с. 35-36)
На підставі зазначеної довідки прокурором м. Ялта 16 лютого 2007 року за № 1281 на ім'я Массандрівської селищної голови ОСОБА_7. було направлено протест, відповідно до якого, прокурор м.Ялта вимагав п. 1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року скасувати.(а.с.8, 22-25).
Рішенням 11-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 35 від 07 травня 2007 року вищезазначений протест прокурора м. Ялта було задоволено та скасовано п. 1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року. (а.с. 9, 26)
Вказані обставини сторони підтвердили в судовому засіданні і не спростовували.
Відповідно до вимог ст. 20 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та ЗУ «Про прокуратур» покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.8 ЗУ «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Відповідно до вимог п.1,3 ч.1, ч.2 ст. 19 ЗУ «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам, а також додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення.
Відповідно до вимог п.1,2 ч.2 ст. 20 ЗУ «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб, а також вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень.
Відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Таким чином, у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно та з додержанням вимог ЗУ «Про прокуратур» та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» прокуратурою м. Ялта відповідно до плану роботи прокуратури м. Ялта на перше півріччя 2007 року було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища при наданні земельних ділянок у власність та користування Гаспринською та Массандрійвською селищними Радами у 2005-2006 роках.
Після проведення перевірки прокуратурою м. Ялта 16 лютого 2007 року було внесено протест № 1281 на ім'я Массандрівської селищної голови ОСОБА_7. про скасування п. 1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року, якій було розглянуто та рішенням 11-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 35 від 07 травня 2007 року протест прокурора м. Ялта було задоволено та скасовано п. 1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року.
Дії прокуратури м.Ялта щодо проведення перевірки та внесення протесту не суперечать та відповідають діючому законодавству України.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 14 від 20 січня 1998 року, було затверджено межі постійних зон охорони, площею 23,2 га пам'ятнику історії та культури - комплекс винних підвалів Массандра (державний обліковий № 3811, Постанова Ради Міністрів АРК від 22 квітня 1997 року № 125 «Про постановку на державний облік пам'ятників історії та культури»). (а.с. 23)
Також були внесені зміни в додаток до Постанови Ради Міністрів АРК від 22 квітня 1997 року № 125 «Про постановку на державний облік пам'ятників історії та культури» та виклавши його в іншій редакції, а саме, вказавши, що межі зон охорони від точки «1» до точки «5» (по вул.. Стаханівська в м. Ялта) від точки «5» до точки «11» (до меж Ялтинського державного горно-лісного заповіднику) від точки «11» до точки «1» (по вул. В.Єгорова). (а.с. 23)
Рішенням 3-ої позачергової сесії 23-ого скликання Массандрівської селищної Ради № 3 від 15 липня 1998 року були затвердженні межі постійних зон охорони, площею 23,2 га пам'ятнику історії та культури - комплекс винних підвалів Массандра (державний обліковий № 3811) від точки «1» до точки «5» (по вул. Стаханівська в м. Ялта) від точки «5» до точки «11» (до меж Ялтинського державного горно-лісного заповіднику) від точки «11» до точки «1» (по вул. В.Єгорова), та вказавши, що виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради та Массандрівської селищної Ради не давати згоду на проектування та будівництва в затвердженій охоронній зоні. (а.с.24)
Вказані обставини сторони підтвердили в судовому засіданні і не спростовували.
Відповідно до п.37 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;
Відповідно до ч.1 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до вимог п.Д ч.1 ст. 19 Земельного Кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на землі історико-культурного призначення.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 20 Земельного кодексу України Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Відповідно до вимог п.А ч.1 ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.
Відповідно до вимог ст. 53 Земельного кодексу України До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.
Відповідно до вимог ст.54 Земельного кодексу України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Аналізуючи вказані норми ЗУ «про охорону культурної спадщини», Земельного кодексу України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» можливо зробити висновок відповідно до якого держава з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них встановлює зони охорони пам'яток.
Також відповідно до ЗУ України «Про охорону культурної спадщини» виділяються різні за характером зони: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
Також необхідно звернути увагу на те, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини і без погодження з Інститутом археології Національної академії наук України.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається Законом «Про охорону культурної спадщини». Загальною вимогою правового режиму земель відповідної категорії є заборона на цих землях будь-якої діяльності, що суперечить їх цільовому призначенню. Території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території, що належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної документації.
Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до вказаних постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 14 від 20 січня 1998 року, додатку до Постанови Ради Міністрів АРК від 22 квітня 1997 року № 125 «Про постановку на державний облік пам'ятників історії та культури» та рішення 3-ої позачергової сесії 23-ого скликання Массандрівської селищної Ради № 3 від 15 липня 1998 року було затверджено та встановлено межі постійною зони охорони площею 23,2 га пам'ятнику історії та культури - комплекс винних підвалів Массандра.
Вищевказані постанова органу влади та рішення органу місцевого самоврядування не скасовані та діють у теперішній час.
Крім того, встановлено, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,1400 га, яка розташована за адресою смт. АДРЕСА_2, в районі будинку №4 та відносно якої на підставі п.1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року ОСОБА_1. дано дозвіл на розробку проекту відводу знаходиться у межах постійної зони охорони площею 23,2 га пам'ятнику історії та культури - комплекс винних підвалів Массандра.
Вказані обставини сторони підтвердили в судовому засіданні і не спростовували.
Відповідно до вимог ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до вимог ч.10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,1400 га, яка розташована за адресою смт. АДРЕСА_2, в районі будинку №4 та відносно якої на підставі п.1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року ОСОБА_1. дано дозвіл на розробку проекту відводу входить в межи постійної зони охорони площею 23,2 га пам'ятнику історії та культури - комплекс винних підвалів Массандра.
Дії прокуратури м. Ялта щодо проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища при наданні земельних ділянок у власність та користування Гаспринською та Массандрійвською селищними Радами у 2005-2006 роках та внесення 16 лютого 2007 року протесту № 1281 на ім'я Массандрівської селищної голови ОСОБА_7. про скасування п. 1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ст. 20 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 5,8,19 -21 ЗУ «Про прокуратуру» та ст. 121 Конституції України, а отже їх не можливо визнати такими, як втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Дії Массандрівської селищної Ради, щодо розгляду вказаного протесту прокурора 07 травня 2007 року на 11-ої сесії 5-го скликання Массандрівською селищною Радою та винесення рішення №35 про скасування п.1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року не суперечать та відповідають діючому законодавству України, оскільки вимоги прокурора, з приводу відповідності актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам, а також додержання законів, що стосуються охорони навколишнього середовища та відповідність їх чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Таким чином, розглянувши вказану справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, виконавши вимоги ст. 2 КАС України, всебічно та повно дослідив обставини справи, перевірив їх доказами, оцінив їх у сукупності, суд дійшов висновку, що дії Массандрівської селищної Ради, щодо розгляду 07 травня 2007 року на 11-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради протесту прокурора № 1281 від 16 лютого 2007 року та винесення рішення №35 про скасування п.1.30 рішення 6-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 40 від 24 жовтня 2006 року не суперечать та відповідають діючому законодавству України, а отже не можуть бути визнані протиправними.
С таких підстав позовні вимоги позивача про неправомірність дій відповідача, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні й тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 9 - 12, 17, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 19-21 Земельного Кодексу України, ст.ст. 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, ст.ст. 20, 26, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 5, 8, 19 - 21 ЗУ «Про прокуратуру» ст.ст. 14, 55, 66, 121, 144 Конституції України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до Массандрівської селищної Ради про визнання протиправними дії органу владних повноважень Массандрівської селищної ради та скасування рішення 11-ої сесії 5-го скликання Массандрівської селищної Ради № 35 від 07 травня 2007 року - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.
СУДДЯ - підпис
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили
Суддя -