НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року                         справа № 2-а-600-10                   м. Нововолинськ

           Нововолинський міський суд Волинської області в складі судді Ференс-Піжук О.Р., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду  України в місті Нововолинську про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни,-

                                                               встановив :

             16 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни.

              Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2009-2010 року йому була нарахована та виплачена вказане підвищення у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 2006-2010 роки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Ухвалою Нововолинського міського суду від 17 листопада 2010 року позов в частині вимог за період з 01 січня 2006 року по 15 травня 2010 рік залишено без розгляду, в зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин.

          Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в яких адміністративний позов не визнав та пояснив, що позивачеві як дитині війни правомірно підвищення до пенсії протягом 2006-2007 років не нараховувалося та не виплачувалося. Виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється не з коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, затверджених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими було передбачено виплату підвищення до пенсії позивачеві тільки з 1 січня 2008 року у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. а тому, враховуючи наведене,   представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

       Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Нововолинську, протягом 2010 року позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданим відділом пенсійного забезпечення в м. Нововолинську 05.03.1992 року, із проставленим у ньому штампом «Дитина війни» (а.с.6) та довідкою відповідача №3698 від 30 листопада 2010  року.

         Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії, щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

      Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є чинною у 2010 р.  

    Таким чином, підвищення до пенсії як дитині війни позивачу нараховувалась та виплачувалась, однак у меншому розмірі ніж 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

          Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

    На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

    У 2010 році прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність визначений Законом України від 20.10.2009 року «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» та становить з 01 квітня - 706 грн., з липня - 709 грн.

    Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

    Суд також бере до уваги те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

         Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що невиплатою підвищення до пенсії порушено законні права позивача.

    За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області провести нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 16 травня 2010 року на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що на думку суду відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.

             Керуючись ч. 7 ст. 9,  ст.ст. 159, 161, 162, 163, 183-2, 186, 254, ч. 1 ст. 256 КАС України, та на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,

                                                                     постановив:

              Адміністративний позов задовольнити частково.

              Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську щодо нарахування та виплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни неправомірною.

            Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в місті Нововолинську  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 16 травня  2010 року підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             В решті позовних вимог відмовити.

             Постанову виконати негайно.

 Постанова може бути оскаржена  до Львівського апеляційного адміністративного  суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги  на постанову суду  протягом десяти днів  з  моменту її отримання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, і є в цьому випадку остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої в скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                      О.Р. Ференс-Піжук