Ухвала

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 482/1853/19

провадження № 61-13588ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2021 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за заявою ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити стягувача Відкрите акціонерне товариство «Український Професійний Банк» (далі - ВАТ «Український Професійний Банк») на правонаступника ОСОБА_2 , а також видати дублікат виконавчого листа № 2-905, виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 15 вересня 2008 року у справі № 2-905/08 за позовом ВАТ «Український Професійний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву ОСОБА_2 мотивував тим, що заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2008 року з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Український Професійний Банк» стягнуто заборгованість за кредитними договорами в сумі 187 442,67 грн, а також судовий збір в сумі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 15 вересня 2008 року Новоодеським районним судом Миколаївської області було видано виконавчий лист № 2-905. 30 жовтня 2018 року державним виконавцем Центрального ВДВС м. Миколаїв винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. 09 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Український Професійний Банк» укладено договір про відступлення права вимоги, зокрема й за кредитними договорами від 21 вересня 2007 року № 682 та від 12 листопада 2007 року № 834, за якими боржником є ОСОБА_1 . Однак, за актом прийому-передачі до вказаного договору виконавчий документ йому передано не було. ОСОБА_2 вважає, що зазначені обставини свідчать про втрату виконавчого документу, а тому просив заяву задовольнити.

Новоодеський районний суд Миколаївської області ухвалою від 14 листопада 2019 року, заяву задовольнив. Видав дублікат виконавчого листа від 15 вересня 2008 року № 2-905 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Український Професійний Банк» заборгованості в сумі 18 7442,67 грн, судового збору в сумі 1 700 грн та 30 грн витрат на ІТЗ розгляду судового процесу, для подальшого пред`явлення його до виконання. Замінив сторону стягувача з ВАТ «Український Професійний Банк» на його правонаступника ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її до апеляційного суду лише в частині вимог про видачу дублікату виконавчого листа.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 листопада 2019 року - без змін.

10 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2021 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику слід було надати квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306307327203 заявник отримав вказану ухвалу 11 вересня 2021 року.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 14 вересня 2021 року. Вимоги ухвали заявником виконано.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2021 року та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що заява про видачу дубліката виконавчого листа не містить обставин, належних та допустимих доказів, які в силу статей 77, 80, 81 ЦПК України об`єктивно давали б можливість суду зробити висновок про те, що оригінал виконавчого листа втрачено, а отже відсутня перебачено законом підстава для видачі його дублікату. Сам по собі акт передачі не є допустимим та достатнім доказом дійсної втрати оригіналу виконавчого листа. Також, заявник посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17.

Враховуючи, що заява в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження не переглядалася в апеляційному порядку, тому оскаржувані судові рішення в цій частині не є предметом касаційного перегляду відповідно до статті 400 ЦПК України.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Судами встановлено, що заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2008 року з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Український Професійний Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 21 вересня 2007 року № 682 та за кредитним договором від 12 листопада 2007 року № 834 в сумі 187 442,67 грн, судовий збір в сумі 1 700 грн та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн.

15 вересня 2008 року представник ВАТ «Український Професійний Банк» отримав виконавчий лист.

30 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Центрального ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про виконавчого листа № 2-905 стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, згідно з довідкою ВДАІ за боржником зареєстрований транспортний засіб, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, відсутнє, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи, щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними.

09 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Український Професійний Банк» укладено договір № 63 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором від 21 вересня 2007 року № 682 та кредитним договором від 12 листопада 2007 року № 834, які було укладено між банком та ОСОБА_1

09 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Український Професійний Банк» складено акт прийому-передачі документів, відповідно до якого оригінал виконавчого листа від 15 вересня 2008 року № 2-905 відсутній.

Згідно з інформацією, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, на виконанні органів ДВС та приватних виконавців не перебувають будь-які виконавчі провадження, боржником в яких зазначений ОСОБА_1 , а стягувачем ПАТ «Український Професійний Банк».

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2008 року у справі № 2-905/08 не виконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист був втрачений та на виконанні не перебуває, заборгованість боржником не погашена, а тому наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Посилання у касаційній скарзі на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа, не спростовують висновків суду про наявність правових підстав для видачі дублікату виконавчого листа, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Також, посилання в касаційній скарзі на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 є необґрунтованими, оскільки у справах встановлені різні фактичні обставини.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення є законними, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2021 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за заявою ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов