Ухвала

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 337/4150/20

провадження № 61-16163ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Калараша А. А.,

розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2» про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЖБК «Весна-2», в якому просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 3 345,76 грн, компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 109,70 грн, вихідну допомогу в сумі 20 073,48 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 216 128,82 грн.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2», на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 17 липня 2017 року по 16 серпня 2017 року в розмірі 2 693,35 грн, в рахунок повернення витрат на правничу допомогу 100,80 грн, усього 2 794,15 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2», на користь держави судовий збір в сумі 26,84 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2021 року залишено без змін.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04 жовтня 2021 року справу призначено судді-доповідачу Петрову Є. В., визначено суддів які входять до складу колегії: Калараш А. А., Ткачук О. С.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2021 року визначено колегію суддів для розгляду указаної справи у складі суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Калараша А. А.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 3 345,76 грн, компенсації за невикористані дні відпустки в сумі 109,70 грн, вихідної допомоги в сумі 20 073,48 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 216 128,82 грн.

Отже, справа № 337/4150/20 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн). Справа № 337/4150/20 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2» про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

В. С. Висоцька

А. А. Калараш