Справа № 373/1504/21

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої судді Хасанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Домантович О.П.,

представника позивача адвоката Коблікова І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.09.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4704476 від 30.08.2021 та провадження у справі закрити. Також просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 серпня 2021 року, транспортний засіб «ГАЗ 3309», держаний номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував, в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», без повідомлення причин зупинки, був незаконно зупинений поліцейським Батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Шевченком С. С . В наступному, при перевірці автомобіля, поліцейським було встановлено відсутність засобу захисту органів дихання для водія, про що складено адміністративний протокол. Разом з тим, зазначає, що пункти правил дорожнього руху, зазначені у протоколі поліцейським, та порушення яких ставиться йому у провину, не передбачають обов`язку укомплектування автомобіля засобами захисту органів дихання. Крім того, засіб захисту органів дихання є обов`язковим додатковим укомплектуванням для автомобілів, що перевозять небезпечні вантажі, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в Таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 2.3 або 6.1. Натомість, на його автомобілі встановлений номер знаків небезпеки 2.1, а отже комплектація автомобіля засобами захисту органів дихання чинним законодавством не вимагається.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача, Савонік Д. В., стверджує, що постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.132-1 КУпАП на ОСОБА_1 винесена відповідно до вимог законодавства України, оскільки 30 серпня 2021 року при здійсненні ним перевезення небезпечного вантажу, його автомобіль не був укомплектований засобами захисту органів дихання для водія, чим останній порушив п. 22.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП. Вважає, що постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, і при її складанні ним було досліджено усі необхідні для прийняття рішення по справі докази. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Поряд з цим, вважав, що відзив на позовну заяву подано особою, повноваження якої як представника відповідача належним чином не підтверджені, а отже відзив слід залишити без розгляду.

Відповідач участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив, у відзиві висловив прохання проводити розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про день, час та місце судового засідання відповідача, оскільки його неявка в такому випадку не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що 30 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 поліцейським Батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, сержантом поліції Шевченком С. С. винесено постанову серії ЕАО № 4704476 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 510,00 грн.

Відповідно до постанови, 30 серпня 2021 року о 10 го. 58 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що належить до категорії небезпечних, при цьому, не був укомплектований захисною маскою для дихання, чим порушив вимоги п. 11.1 Правил перевезення небезпечних вантажів, що затверджені наказом МВС України №656 від 04.08.2018 року та п. 22 ПДР - «Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.132-1 КУпАП.

Пунктом 22 Правил дорожнього руху України (надалі - ПДР) «Перевезення вантажу» врегульовано правила перевезення вантажу, зокрема, правила перевезення небезпечних вантажів. Так, пп. 22.5 ПДР визначено, що дорожнє перевезення небезпечних вантажів здійснюється за спеціальними правилами.

Згідно з пп. 22.6. ПДР, транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та встановленими у випадках, визначених спеціальними правилами, розпізнавальними знаками, передбаченими пунктом 30.3 цих Правил, а великовагові та великогабаритні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м - також з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору.

Пунктом 11.1 Розділу І Правил дорожнього перезення небезпечних вантажів передбачено, що кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, позначена табличками оранжевого кольору, передбаченими ДОПНВ, в обов`язковому порядку укомплектовується таким обладнанням:

1) незалежно від номерів зразків знаків небезпеки, зазначених для них у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ:

- не менш як одним противідкатним упором на кожний транспортний засіб, який має відповідати максимальній масі транспортного засобу та діаметру його коліс;

- не менш як двома попереджувальними знаками (пристроями) з власною опорою (конусами із світловідбивною поверхнею, або миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням, або знаками аварійної зупинки). Транспортна одиниця може комплектуватися цими попереджувальними знаками (пристроями) в будь-якій комбінації;

- сигнальними жилетами підвищеної видимості із світловідбивними елементами для кожного члена екіпажу;

- захисними рукавичками для кожного члена екіпажу;

- переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу. Ліхтарі не повинні мати відкритих металевих поверхонь, здатних призвести до іскроутворення;

- засобами захисту очей (наприклад, захисними окулярами) для кожного члена екіпажу;

З аналізу ч. 1 ст. 132-1 КУпАП вбачається, що диспозиція даної норми є бланкетною, тобто такою, де закріплюються лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення конкретних ознак слід звертатись до положень іншого нормативного акта; бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб`єкта реалізації до інших правових норм, тому посилання на спеціальну норму закону є обов`язковим. За відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушене особою, відповідальність не настає, оскільки неможливо встановити наявність однієї з обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення - об`єктивної сторони.

З обставин, викладених у постанові серії ЕАО № 4704476 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху, зокрема, вимог щодо укомплектування транспортного засобу захисною маскою для дихання.

Разом з тим, порушення, що інкримінувались ОСОБА_1 , не охоплюються диспозицією жодного з пунктів(п. 11.1 Правил дорожнього перезення небезпечних вантажів, п. 22 ПДР), зазначених у постанові.

Будь-яких інших порушень норм та Правил ОСОБА_1 не вмінялось, і в постанові не вказано.

Водночас, суд вбачає за доцільне відзначити, що вимога щодо укомплектування транспортного засобу захисною маскою для дихання встановлена п. 11.3 Правил дорожнього перезення небезпечних вантажів.

Так, відповідно до п.11.3 Розділу І Правил дорожнього перезення небезпечних вантажів, кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, позначена табличками оранжевого кольору, передбаченими ДОПНВ, в обов`язковому порядку укомплектовується таким обладнанням:

- під час перевезення небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 2.3 або 6.1 - додатково засобами захисту органів дихання, необхідними для аварійного залишення транспортного засобу, для кожного члена екіпажу транспортного засобу (наприклад, панорамна маска з комбінованим протигазоаерозольним фільтром типу A1B1E1K1-P1 або A2B2E2K2-P2 аналогічним фільтру, описаному в європейському стандарті EN 14387:2004 + А1:2008).

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З фото, долучених позивачем та досліджених в судовому засіданні вбачається, що відповідно до встановлених номерів знаків небезпеки, автомобіль «ГАЗ 3309», держаний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , позначений номером знаку небезпеки - «червоний ромб 3», який належить до номерів зразків знаків небезпеки 2.1 - легкозаймисті гази, а отже засоби захисту органів дихання для аварійного залишення транспортного засобу для нього як водія не передбачені.

Водночас, в підтвердження правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідач надав відзив та відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

Перегляд в судовому засіданні відео, наданого відповідачем, не дозволив достеменно встановити який саме транспортний засіб зафіксований на ньому, оскільки номерний знак автомобіля та позначки знаків небезпеки не перебувають в полі зору нагрудної камери поліцейського.

Твердження у відзиві про те, що водій на відео сам не заперечував відсутність комплектації транспортного засобу захисною маскою для дихання, в жодній мірі не спростовує доводи позивача про відсутність правових підстав для складення постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 3309», держаний номерний знак НОМЕР_1 , на якому встановлено знаки небезпеки 2.1, для якого наявність засобів захисту органів дихання, необхідних для аварійного залишення транспортного засобу, для кожного члена екіпажу транспортного засобу, не є обов`язковим для нього як для водія вказаного транспортного засобу, а відповідно до п.п.3 п.11 розділу І Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів є додатковим укомплектуванням для автомобілів, що здійснюють перевезення небезечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 2.3 або 6.1.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А отже, обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Враховуючи те, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не в повній мірі з`ясував обставини у відповідності до ст. 280 КУпАП, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ЕАО № 4704476 від 30.08.2021, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено 454 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. ст. 19 Конституції України, ст. 9, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, ст. 289, ч. 1 ст. 293 КУпАП, ст. ст. 9, 72, 73, 74, 77, 229, 242, 243 -246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАО № 4704476 від 30.08.2021 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

Провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань зДепартаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646).

Суддя В. В. Хасанова