УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Вавшка В.С.,
суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.,
при секретарі: Андреєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та Чечельницької селищної ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання незаконними рішень суб’єкта владних повноважень та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відмовлено у повному обсязі.
ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не погодились з рішенням суду в частині відмову у задоволенні їх позову щодо визнання недійсними рішень Чечельницької селищної ради №577 від 14.04.2010 року, №606 від 27.05.2010 року і державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім’я ОСОБА_7, подали апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити зазначені вище позовні вимоги. Скаргу мотивували тим, що судом були порушені норми матеріального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам у справі.
Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачами не оскаржувалось та набуло законної сили.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних мотивів.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під час розгляду їхнього позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення меж, доповнили свої вимоги та просили суд визнати протиправними і скасувати рішення Чечельницької селищної ради №577 від 14.04.2010 року, №606 від 27.05.2010 року, а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім’я ОСОБА_7. Вказані позовні вимоги мотивували тим, що Чечельницькою селищною радою порушені вимоги Земельного Кодексу України під час безоплатної приватизації суміжної з позивачами земельної ділянки.
Суд першої інстанції прийняв до провадження вказані вище позовні вимоги та розглянув спір по суті в порядку цивільного судочинства, відмовивши у задоволенні цих вимог.
Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який визначив повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно – правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності .
Рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що :
- положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між фізичною особою та суб’єктом владних повноважень з приводу дотримання земельного законодавства під час вирішення питання розпорядження землями територіальних громад та передачі земельної ділянки комунальної власності у власність громадянина, а тому цей спір належить до публічно – правових і повинен вирішуватись в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Згідно із ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 ЦПК України.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 310, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень Чечельницької селищної ради №577 від 14.04.2010 року, №606 від 27.05.2010 року і державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім’я ОСОБА_7 – скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя : (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно :