АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю адвоката ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника тре- тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_5, розглянувши у від-критому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_6 до ОСОБА_2 за
участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо пред-
мета спору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про поділ спільного май-
на подружжя,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
13 квітня 2010 року ОСОБА_6 звернулася в Ленінський районним суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ВАТ «Райф-файзен Банк Аваль» про поділ спільного сумісного майна подружжя (а. с. 2-3), мотивуючи його тим, що з 28.01.2007 року по 30.11.2009 року вона з відпові-дачем перебували у шлюбі. Сімейні стосунки припинені з 04.08.2008 року. Під час проживання у шлюбі 16.07.2007 року відповідач взяв у банку ( третьої особи ) кредит та придбав автомобіль, зареєстрував його на своє ім’я. На прид -бання автомобіля витрачено 37000,00 гривень спільних подружніх коштів. Оскільки автомобіль є річчю неподільною, перебуває у заставі за кредитним договором, ОСОБА_6 просила стягнути з відповідача на її користь поло-вину витрачених коштів, тобто 18500,00 гривень.
03 та 22 червня 2010 року ОСОБА_6 збільшувала і зменшувала позовні вимоги, з врахуванням уточнених розрахунків сплачених за придбаний авто-мобіль коштів просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 1/2 частину цих коштів, виплачених за придбаний автомобіль в сумі 19860,81 гривень ( а. с. 25 -27, 47 ).
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.06.2010 року в за-доволенні позову ОСОБА_6 відмовлено ( а. с. 54-61 ).
Не погодившись з ухваленим рішенням у справі, позивачка ОСОБА_6 подала на нього апеляційну скаргу, де просить скасувати оскаржуване рішен-ня суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення її позову. У скарзі апелянтка зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, ухваленим за невідповідності висновків суду обставинам справи ( а. с. 66-67 ).
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтова-ність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та ви-мог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу відпові-дача, його представника, думку представника третьої особи - банку, яка вва-жає скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення таким, що має бути залише-ним без змін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх су-купності, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інс-танції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задово-ленню не підлягає.
В ідповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинс-тва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обста-вин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Судом встановлено, що сторони у справі з 21 січня 2007 року по 04 серпня 2008 року перебували у шлюбі, проживали однією сім’єю. Під час перебуван-ня у шлюбі 16 липня 2007 року за кредитним договором на ім’я відповідача у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був взятий кредит в сумі 17229 доларів США, на який було придбано автомобіль «Nissan Flmera Classik» вартістю 85800,00 гривень.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що придбаний автомобіль, який є предметом спору, відповідно до ст. 60 СК України є спільною суміс-ною власністю ОСОБА_6 як бувшого подружжя. За період спільного прожи-вання подружжя витратило на видачу і погашення кредиту, відсотків по ньо-му, оформлення автомобіля в заставу, інших необхідних платежів 39721,62 гривню, що підтверджується довідкою Староміського відділення ВОД АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1 ст. 11 цьо -го Кодексу передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК Украї-ни, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачка ОСОБА_6 вважає, що витрати, понесені на придбання авто-мобіля, який перебуває у власності та користуванні відповідача, являються на-половину і її внеском у праві спільної сумісної власності бувшого подружжя.
Проте така позиція позивачки є помилковою.
Згідно ч. 1 ст. 61 СК України об’єктами права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Тобто, йдеться про речі та доходи.
ОСОБА_6 заявлено вимогу про стягнення на її користь з відповідача у справі не частини вартості спірного майна, а спільних витрат сім’ї на прид-бання автомобіля: на оформлення кредиту і машини, погашення кредиту та відсотків за договором, комісії за надання кредиту, плату за реєстрацію обтя-ження майна, страхування життя відповідача, страхування цивільної відпові-дальності і ін. ( а. с. 2-3, 25-27 ).
Апеляційний суд Вінницької області двічі надавав можливість апелянтці на -лежно підготуватися до розгляду справи, визначитися з вимогами скарги, про -те своєї позиції ОСОБА_6 не змінила, в дане судове засідання взагалі не з’явилася, будучи завчасно в установленому порядку повідомленою про чер-гове судове засідання у справі.
Сторонами у справі не оспорюється, що вартість придбаного подружжям, спірного на даний час автомобіля, складає 85800,00 гривень ( а. с. 48-49 ). Від-повідач оформив кредит по договору від 02.08.2007 року № 014/035-44/50332 на суму 17229,00 доларів США ( а. с. 50 ). Як зазначають самі сторони, сімей- ні стосунки між ними припинені 04.08.2008 року. За довідкою ПАТ «Райф-файзен Банк Аваль» від 13.10.2010 року № 07-11/5-418 ( а. с. 95 ) станом на 04.08.2008 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитом становить 15405,36 доларів США, що становить в еквіваленті 74640,51 гривень. При цьому пози-вачка ніяким чином не доводить реальної вартості автомобіля на час звернен-ня з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухва-лив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у позові ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя, а саме автомобіля «Nissan Flmera Classik», придбаного за ціною 85800,00 гривень, встановив дійсні правовідно-сини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов підставного висновку щодо заявленої в суд вимоги, при цьому правильно зас-тосувавши норми матеріального права, не порушивши вимог процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 безпідставні і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Украї-ни, колегія cуддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен -ня, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді: