Судове рішення #12443224

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     14 жовтня 2010 року                                                                      м. Вінниця

     Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

     головуючої судді Денишенко Т.О.,

     суддів Матківської М.В., Луценка В.В.,

     при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю представника позивача, апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2, пред -ставників відповідачів - Жмеринської міської ради - ОСОБА_3, виконав-чого комітету Жмеринської міської ради - ОСОБА_4,  розглянувши у від-критому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом                      

               ОСОБА_1 до Жмеринської  міської  ради, вико-  

               навчого комітету Жмеринської  міської  ради за участю третьої особи,  

               яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні від

               -повідачів  ОСОБА_5 про визнання недійсними  

               рішень виконкому міської ради,  самої  ради,  визнання права на отри-

               мання земельної ділянки, зобов'язання повернути технічну документа

               -цію із землеустрою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жмерин-ського міськрайонного суду Вінницької області від 24 червня 2010 року,      

     

В С Т А Н О В И Л А:

     03 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернувся у Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області з позовом до Жмеринської міської ради, її виконавчого комітету за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо пред -мета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень виконкому міської ради, самої ради, визнання права на отримання зе-мельної ділянки ( а. с. 1-3, 32-34 ). Позов мотивував тим, що спірна земельна ділянка площею 0,0207 га по АДРЕСА_1 рішенням ви-конкому Жмеринської міської ради від 29.12.2005 року № 312 надана в оренду позивачу для проектування і будівництва індивідуального житлового будинку. Далі були прийняті рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на проектуван-ня і будівництво будинку, на продовження терміну укладання договору орен- ди. Не дивлячись на існування цих рішень, виконком Жмеринської міської ра- ди пізніше, рішеннями від 21.12.2006 року № 336, від 22.05.2007 року № 132  надав цю ж земельну ділянку третій особі ОСОБА_5 для розміщення ма-газину. Вважаючи рішення щодо надання його земельної ділянки іншій особі незаконними, ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом.

      15 квітня 2010 року ОСОБА_1 збільшив власні позовні вимоги, просив зо -бов’язати Жмеринську міську раду повернути йому виготовлену ним технічну документацію із землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0207 га, посилаючись на те, що на виконання рішення ви-конкому Жмеринської міської ради від 16 березня 2006 року № 78 така доку-ментація ним була виготовлена і завідуючим земельно-кадастровим бюро ОСОБА_6 18.04.2006 року передана головному архітектору міста для по-годження. По даний час ця документація на неодноразові вимоги власнику не повертається, через що ОСОБА_1 змушений заявити таку вимогу в суд ( а. с. 150, 156, 161 ).      

     Дані вимоги розглядалися судами неодноразово.

     Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 че-рвня 2010 року у позові ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі ( а. с. 177-179 ).

     Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_1 подав на ньо -го апеляційну скаргу, де просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким його позов задоволити повністю. У скарзі апе-лянт зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, ухва-леним за неправильного застосування норм матеріального права, з порушен-ням норм процесуального права ( а. с. 188-192 ).

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення і заперечення сторін у справі, дос -лідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, переві-ривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з на-ступних підстав.

     Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон- ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, яки-ми обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджу-ються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин .

     Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинс-тва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з‘ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дос-ліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’я-сування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам спра-ви.

     Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

     Суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у позові, допустивши су-перечливі висновки та порушення ст. ст. 11, 31, 215 ЦПК України, залишивши поза увагою ряд фактичних і об’єктивних обставин, що мають місце і котрим належить дати юридичну оцінку для ухвалення законного і справедливого су-дового рішення.

     Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

     Судом встановлено, що рішенням виконкому Жмеринської мської ради від 29 грудня 2005 року № 312 «Про вилучення та надання земельних діялнок, їх приватизацію, затвердження документації із землеустрою» ОСОБА_1 нада-но в оренду земельну ділянку площею 0,0207 га по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку ( а. с. 35 ). Слід звернути увагу, що дана земельна ділянка належить до земель житлової і громадської забудови, була відведена для будівництва індивідуального жилого будинку і надана позивачу в оренду на один рік без зміни цільового призна-чення. Рішенням виконкому Жмеринської міської ради від 16 березня 2006 ро-ку № 78 «Про дозвіл будівництва, проектування, узаконення споруд, затверд-ження проектів» ( а. с. 36 ) ОСОБА_1 дозволено проектування та будівниц-тво житлового будинку на наданій для цієї ж мети земельній ділянці. Рішен-ням виконкому Жмеринської міської ради від 13 липня 2006 року № 173, що затверджене рішенням 3 сесії 5 скликання Жмеринської міської ради від 27 ли- пня 2006 року «Про затвердження рішень виконкому та розпоряджень місько-го голови, прийнятих у міжсесійний період» ( а. с. 37-38 ) позивачу було нада-но дозвіл на продовження терміну укладання договору оренди присадибної зе-мельної ділянки площею 0,0207 га по АДРЕСА_1 до од-ного місяця з дати прийняття цього рішення.    

     Вказані рішення виконкому, Жмеринської міської ради не скасовані, не виз-нані незаконними, є чинними по даний час.

     На виконання вимоги виконкому Жмеринської міської ради, викладеної в листі від 26.06.2006 року № А-1077/2 ( а. с. 152 ), 07 липня 2006 року ОСОБА_1 уклав з приватним підприємством «БраВІС» договір на вивезення твердих побутових відходів з наданої під будівництво земельної ділянки.

     Не дивлячись на існування власних рішень, понесення певних витрат ОСОБА_7 по облаштуванню землі, підготовку до ведення індивідуального бу-дівництва, виготовлення технічної документації і т.ін., виконком Жмеринської міської ради 17 серпня 2006 року прийняв рішення № 204 «Про вилучення та надання земельних ділянок, їх приватизацію, затвердження документації із зем -леустрою» ( а. с. 106-109 ), пунктом 7 якого відмовив ОСОБА_1 в укладан-ні договору оренди спірної земельної ділянки. В рішення зазначено, що вважа-ється за доцільне використання цієї земельної ділянки для комерційних пот-реб, а також міститься посилання на протест прокурора Жмеринської міжра-йонної прокуратури. Проте належить мати на увазі, що рішення Жмеринської міської ради від 02 червня 2006 року «Про розгляд протесту прокурора Жме-ринської міжрайонної прокуратури», «Про порядок прийняття рішень по регу-люванню земельних відносин в місті» прийняті пізніше, а ніж було вирішено питання укладання договору оренди землі з позивачем, тобто дані рішення не можеть застосовуватися до тих правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та органом місцевого самоврядування до набуття ними чинності.        

     Пункти 11, 12 рішення виконкому Жиеринської міської ради від 29 грудня 2005 року № 312 ( а. с. 50-55 ) жодним чином не втратили чинності відносно позивача у справі. ОСОБА_1 не є орендарем спірної земельної ділянки, тому дія вказаних пунктів рішення на нього не поширюється, а норми ДБНіП 360-92, на які посилаються представники відповідачів, не містять обмежень щодо розмірів земельних ділянок, призначених для будівництва. Жодних перешкод для укладання договору оренди землі з позивачем у справі не існує.

     Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи місцево-го самоврядування, їх посадові особи зобов язані діяти на підставі, в межах пов -новажень та у спосіб, що визначені конституцією України та її законами.

     Колегія cуддів критично сприймає наполягання представника Жмеринської міської ради на тому, що орган місцевого самоврядування вправі самостійно, без будь-яких обмежень вибирати контрагента для укладання власних догово-рів, в тому числі і стосовно надання земельних ділянок за певних умов. Дійс-но, виконком, Жемринська міська рада мають такі повноваження і повністю їх використали на власний розсуд, надаючи земельну ділянку а оренду ОСОБА_1 Але не можна порушувати права громадян на власний розсуд, безпідстав-но надаючи цю ж земельну ділянку іншій особі, тим більше, що первісно вона була надана для будівництва житла, а в подальшому - для комерційних потреб.

     Колегія суддів приймає до уваги, що з позовом до Жмеринської міської ра-ди, її виконавчого комітету про визнання неправомірною відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки, зобов язання укладення договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 звертався в суд у 2006 році в порядку адмініст- ративного судочинства. Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2007 року позов було задоволено, визнано неправомірною від-мову Жмеринської міської ради Вінницької області та її виконавчого комітету в укладенні з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки площею 0, 0207 га по АДРЕСА_1, зобов язано Жмеринську міську раду укласти з ОСОБА_1 договір оренди цієї землі, повернути йому виго-товлену технічну документацію із землеустрою на дану земельну ділянку. У су -довому рішенні дана правова оцінка рішенням міської ради, її виконкому з питань надання позивачу земельної ділянки, згоди на укладення договору оре-нди на останню. Постанова суду першої інстанції набрала законної сили згідно ухвали апеляційного суду Вінницької області від 08 травня 2007 року. Ухва-лою Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2008 року касацій-на скарга Жмеринської міської ради залишена без задоволення, а постанова Ле -нінського районного суду м. Вінниці від 22.02.2007 року, ухвала апеляційно-го суду Вінницької області від 08.05.2007 року в адміністративній справі за по-зовом ОСОБА_1 до Жмеринської міської ради, виконавчого комітету Жме-ринської міської ради про визнання дій неправомірними - залишені без зміни. Постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верхов-ного Суду України від 27.10.2009 року була задоволена скарга Жмеринської мі -ської ради, постанова Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.02.2007 року, ухвала апеляційного суду Вінницької області від 08.05.2007 року, ухвала      

Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2008 року скасовані, провадження в адміністративній справі закрито ( а. с. 12-13, 140-141, 172-175 ). Колегія cуддів приймає до уваги, що ухвалені судові рішення у справі були ска -совані виключно через належність розгляду справи в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. Верховний Суд України підкреслив, що місь-ка рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Здійснюючи повноваження власника землі, міська рада не є суб’єктом владних повноважень, а рівноправним суб’єктом земельних відносин.  

     З листа завідуючого земельно-кадастровим бюро м. Жмеринки ОСОБА_8 від 17.08.2006 року № 21.в ( а. с. 153, 164 ) вбачається, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують пра -во оренди на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку 18.04.2006 року була передана головному архітектору міста. Підпис про передачу технічної документації зафіксований в книзі реєстрації про пере-дачу технічної справи. Доказів знаходження цієї документації в іншому місці чи повернення її власнику немає.  

     Між сторонами у справі склалися правовідносини, що регулюються норма-ми Земельного кодексу України в частині права користування землею, набуття і реалізації права на землю громадянами, захисту права на землю та вирішення земельних спорів.

     Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що Жмеринсь-ка міська рада як власник землі є вільною у виборі суб’єкта щодо надання йо-му права оренди земельної ділянки. Проте не звернув уваги, що ці питання по-винні вирішуватмся в порядку, встановленому законом, без порушення закон-них прав і охоронюваних законом інтересів окремих громадян. Жмеринська міська рада, її виконавчий комітет виразили свою волю, прийнявши відповідні рішення щодо ОСОБА_1, ці рішення є чинними, тому передача земельної ділянки іншій особі для комерційних цілей без попереднього її вилучення у за-конного користувача є порушенням законних прав останнього, які підлягають судовому захисту.  

     З висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки всупе-реч ст. ст. 213, 214 ЦПК України вони є помилковими, не обгрунтованими до-стовірними доказами, тому не можуть бути визнані законними і підставними через неповне з’ясування фактичних обставин справи та доказів, якими під-тверджуються доводи сторін, правових норм, що підлягають застосуванню.

     Даний спір підлягає вирішенню в судовому порядку. За змістом частини 5 ст. 158 Земельного кодексу України у разі незгоди землекористувача з рішен-ням органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань зе-мельних ресурсів спір вирішується судом.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

     Колегія суддів вважає вимоги ОСОБА_1 підставними, обгрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

     З урахуванням наведеного, того, що судом першої інстанції при вирішенні цього спору неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рі-шення не можна визнати законним і обгрунтованим, тому відповідно до поло-жень ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

     Згідно ст. 88 ЦПК України, постанов Кабінету Міністрів України від 21.12. 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів», від 27.04. 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за ра-хунок держави» суд зобов’язаний вирішити питання про відшкодування сторо-ні, на користь якої ухвалено рішення, судових витрат у справі.  

     Керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі», ст.ст. 12, 95, 96, 116, 124, 152, 158 Земельного кодексу Ук -раїни, ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, коле-гія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

     Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 червня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.

     Позов ОСОБА_1 задоволити.

     Визнати недійсним, скасувати пункт 17 рішення виконавчого комітету Жме -ринської міської ради Вінницької області від 21 грудня 2006 року № 336 «Про вилучення і надання земельних ділянок, їх приватизацію, затвердження доку-ментації із землеустрою».

     Визнати недійсним, скасувати пункт 16 рішення виконавчого комітету Жме -ринської міської ради Вінницької області від 22 травня 2007 року № 132 «Про вилучення і надання земельних ділянок їх приватизацію, затвердження доку-ментації із землеустрою».

     Визнати недійсним рішення 8 сесії 5 скликання Жмеринської міської ради від 18.07.2007 року № 248 «Про затвердження рішень виконкому і розпоряд-жень, прийнятих у міжсесійний період» в частині затвердження п. 16 рішення виконкому Жмеринської міської ради від 22 травня 2007 року № 132 «Про ви-лучення і надання земельних ділянок їх приватизацію, затвердження докумен-тації із землеустрою».

     Визнати право ОСОБА_1 на отримання на умовах оренди земельної ділянки площею 0,0207 га по вул. Горького, 13А в м. Жме-ринці для будівництва індивідуального жилого будинку.  

     Зобов’язати Жмеринську міську раду повернути ОСОБА_9 виготовлену ним технічну документацію із землеустрою земельної ді-лянки по АДРЕСА_1 площею 0,0207 га.

     Стягнути з солідарно із Жмеринської міської ради, її виконкому на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі, а саме  25,50 гривень у відшкодування сплаченого державного мита, 37,00 гривень ви-трат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

     Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошен-ня, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду Ук -раїни протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

                Головуюча:

                Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація