Справа № 2 - а-217

2007 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                06 квітня 2007   року                                                                         Ялтинський міський суд Криму

у складі судді:                                                                                                    ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ  Г. С.

при секретарі   :                                                                                                КОНОНОВОЇ Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1до Кримського природного заповідника Державного управління справами, Державного управління справами, за участю третьої особи: ОСОБА_2про скасування розпорядження суб'єкта владних повноважень, поновлення на роботі та стягнення заробітної платні за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

                Представники відповідачів позов не визнали.

                Позивач просить визнати  незаконним та скасувати розпорядження Державного управління справами № 16\172-к від 22 листопаду 2006 року про його звільнення з посади директора Кримського природного заповідника і  поновити його  на роботі на раніше займаній посаді, а також  стягнути заробітну платню за час вимушеного прогулу, з моменту усунення його з посади 23 червня 2005 року і по день поновлення на роботі.

                Позов мотивує тим, що 22 листопада 2006 року, розпорядженням керівника Державного управління справами, він був звільнений з посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Підставою для його звільнення послужило подання заступника керівника державного управління справами з пропозицією звільнити його у зв'язку з тим, що постановою Алуштінського міського суду від 30 жовтня 2006 року відносно нього була закрита кримінальна справа по ч. 1 ст. 367 КК України (посадова халатність), у зв'язку із зміною обстановки. Разом з тим, вважає, що дана підстава не є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків, а є таким, що тривало протягом року і ніяких заходів дисциплінарного стягнення за цей період часу до нього не застосовувалося. Крім того, пояснень з приводу даного порушення у нього ніхто не відбирав.

                Представники відповідачів вважають, що звільнення позивача було здійснено законно, оскільки постановою Алуштінського міського суду від 30 жовтня 2006 року вина ОСОБА_1 в допущенні посадової халатності була достовірно встановлена, при цьому він вину свою повністю визнав і розкаявся, у зв'язку з чим необхідності додатково витребувати у нього пояснення з приводу одноразового грубого порушення ним своїх трудових обов'язків, у них не було.

                Третя особа в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи в його відсутність, просив суд в позові відмовити.

                Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню.

                Судом встановлено, що 30 січня 2004 року, на підставі розпорядження Державного управління справами № 16\11, ОСОБА_1. був прийнятий на посаду директора Кримського природного заповідника (а.с. 4).

                Розпорядженням керівника Державного управління справами від 04 липня 2005 року № 16\114-к, на підставі листа заступника Генерального прокурора - прокурора АРК від 23 червня 2005 року і постанови слідчого Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 22 червня 2005 року, ОСОБА_1. був усунений від роботи на посаді директора заповідника на період проведення досудового слідства по кримінальній справі за його звинуваченням по ч. 1 ст. 364 КК України.

                Постановою Алуштінського міського суду від 30 жовтня 2006 року кримінальна справа відносно ОСОБА_1. по ч. 1 ст. 367 КК України була закрита у зв'язку із зміною обстановки. При цьому, постановою суду було встановлено, що ОСОБА_1обвинувачувався в тому, що, працюючи директором Кримського природного заповідника, у період з 04 лютого 2004 року по 04 липня 2005 року, при здійсненні капітального ремонту адміністративної будівлі,  допустив посадову халатність, внаслідок чого заподіяв підприємству значну шкоду на суму 11245 гривень. При цьому ОСОБА_1свою вину повністю визнав (а.с. 6).

                Розпорядженням керівника державного управління справами № 16\172-к  від 22 листопаду 2006 року ОСОБА_1. був звільнений з посади директора Кримського природного заповідника за одноразове грубе порушення трудових обов'язків по ч. 1 п. 1 ст. 41 КЗпП України. Підставою для звільнення послужило подання заступника керівника Державного управління справами, засноване, у свою чергу, на постанові Алуштінського міського суду від 30 жовтня 2006 року і визнанні ОСОБА_1 під час судового засідання своєї вини (а.с. 67, 68).

                Суд вважає, що розпорядження про звільнення ОСОБА_1 було винесене відповідачем незаконно з наступних підстав.

                Згідно ст. 147 КзпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосована  один з наступних заходів стягнення: догана, звільнення.

                Згідно ст. 149 КзпП України, до застосування дисциплінарного стягнення, власник повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Разом з тим, як пояснив в судовому засіданні сам представник відповідача державного управління справами, ніяких пояснень у ОСОБА_1 з приводу порушення ним трудових обов'язків не відбиралося, тому що  виконання даної вимоги трудового законодавства вони вважали  зайвим, оскільки факт порушення вже був встановлений постановою суду, що набрала законної сили.

Проте, будь-якої альтернативи для працедавця з приводу того, відбирати чи ні пояснення у особи, винної в порушенні трудової дисципліни, за наявності рішення суду, що набрало законної сили, трудове законодавство не містить.

Більш того, згідно ст. 1 ч. 1 ст. 41 КзпП України, трудовий договір може бути розірваний за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у разі одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу) і т.п.

У цій статті йде мова про разове грубе порушення трудових обов'язків, а не про триваюче, наслідком якого може бути звільнення з інших підстав.

Разом з тим, підставою для звільнення ОСОБА_1 послужила посадова халатність, допущена ним в період часу з 04 лютого 2004 року по 04 липня 2005 року, тобто в даному випадку чітко  видно, у тому числі й з постанови суду, що порушення було триваючим, а отже не може послужити підставою для звільнення по п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. 

Більш того, формулювання звільнення в розпорядженні  від 22 листопаду 2006 року вказане як «за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства», проте яких-небудь відомостей про характер та вид допущеного ОСОБА_1 порушення, розпорядження не містить, тобто не має чіткого формулювання звільнення.

Згідно ст. 235 КзпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на колишній роботі органом, що розглядає трудовий спір.  При ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно ухвалює рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середньомісячна заробітна платня позивача складає 1803 гривни (а.с. 84).

Таким чином, оскільки судом було встановлено, що позивач був звільнений незаконно і повинен бути поновлений на раніше займаній ним посаді, з відповідача Кримського природного заповіднику на його користь також підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто з 22 листопаду 2006 року по 06 квітня 2007 року.  Розмір середнього заробітку позивача за даний період часу складає 7814 гривень.

Згідно ст. 237 КзпП України, обов'язок відшкодувати збиток, заподіяний підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівнику часу вимушеного прогулу, суд покладає на посадову особу, винну в незаконному звільненні.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1, підлягає стягненню з ОСОБА_2, що підписав розпорядження про його звільнення на користь Кримського природного заповіднику.

Разом з тим, що стосується відшкодування позивачу заробітної платні за час його усунення з посади у зв'язку з проведенням досудового слідства, то дане питання не може бути розглянуте в рамках даного трудового спору, з покладанням обов'язку по відшкодуванню заробітної платні за даний період часу на працедавця, оскільки усунення було здійснено не за його ініціативою.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачів на користь держави також підлягає стягненню судовий збір в сумі 78,14 гривень.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 6,9, 17; 21, 71, 86, 94, 160-163, 256 КАС України, ст. ст.  41, 147, 149, 235, 237 КЗпП  України, суд

П О С Т А Н О В И В :

                Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

                Скасувати розпорядження керівника державного управління справами ОСОБА_2 І. № 16\172-к від 22 листопаду 2006 року «Про звільнення ОСОБА_1», як незаконне.

                Поновити ОСОБА_1на роботі в Кримському природному заповіднику з 22 листопаду 2006 року на колишній посаді директора підприємства.

                Стягнути з Кримського природного заповіднику Державного управління справами на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7814 (сім тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень.  

Стягнути з керівника Державного управління справами ОСОБА_2на користь Кримського природного заповіднику державного управління справами 7814 (сім тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень.

                Стягнути у солідарному порядку з Кримського природного заповіднику Державного управління справами та Державного управління справами судовий збір на користь держави в сумі 78 (сімдесят вісім) гривень 14 копійок.

                В інший частині позову - відмовити.

                Постанова в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 1803 (одна тисяча вісімсот три) гривни підлягає негайному виконанню.

                Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в строки та порядку, передбаченими ст. ст. 184, 186 КАС України.                                                                                        

              Суддя : підпис.

З копією вірно.

                               Суддя:                                                                                                                 Секретар: