КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 378/139/21 Головуючий у 1-й інст. - Гуртовенко Р.В.

Апеляційне провадження 22-ц/824/13529/2021 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.

при секретарі Загородній С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 19 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки і піклування Ставищенської селищної ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Ставищенського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки і піклування Ставищенської селищної ради Київської області, в якому просив суд зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод йому у спілкуванні та побачень з дитиною - ОСОБА_3 , зобов`язати ОСОБА_1 , за два дні до дня зустрічі з сином, надати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це особисто на наступний день з дня настання таких обставин, встановити для участі у вихованні та спілкуванні з сином, такі способи участі: побачення через тиждень з 14 год до 18 год неділя; побачення через тиждень з 18 год п`ятниці до 18 год неділя, з проживанням за місцем проживання ОСОБА_2 ; не обмежене спілкування засобами зв`язку; спільний відпочинок три тижні літніх канікул та два тижні зимніх канікул з правом поїздок по території України; по черзі спільне проведення із сином святкових днів (День народження сина, новорічні та різдвяні свята).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що від спільного шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає з матір`ю. Після розлучення відповідач чинить йому перешкоди у побаченнях та спілкуванні з сином, про що неодноразово звертався до працівників поліції. 09 вересня 2020 року розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації встановлено дні та години побачення з сином, друга та четверта субота-неділя місяця з 10.00 год ранку суботи до 16.00 год дня неділі з виїздом дитини за його місцем проживання. Вказане розпорядження порушує його права та обов`язки, передбачені ст. ст. 153, 157, 158 Сімейного кодексу України, а також суперечить інтересам дитини.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 19 липня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки і піклування Ставищенської селищної ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини - задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення зустрічей з дитиною: кожної першої та третьої п`ятниці, суботи та неділі з 18.00 години п`ятниці до 18.00 години неділі за місцем проживання батька, а також кожного року під час зимових шкільних канікул терміном 7 (сім) календарних днів та літніх шкільних канікул терміном 30 (тридцять) календарних днів для організації відпочинку дитини, за домовленістю з матір`ю дитини; необмежене спілкування ОСОБА_2 з сином засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку, окрім нічних годин з 21-00 години до 07-00 години.

Зобов`язано ОСОБА_1 за добу до зустрічі ОСОБА_2 з сином надавати точну інформацію щодо фактичного перебування дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 3 178 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду, 19 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 19 липня 2021 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення зустрічей з дитиною: кожної першої та третьої п`ятниці, суботи та неділі з 18:00 години п`ятниці до 18:00 години неділі за місцем проживання батька та зобов`язання ОСОБА_1 за добу до зустрічі ОСОБА_2 з сином надавати точну інформацію щодо фактичного перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; необмежене спілкування ОСОБА_2 з сином засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку, окрім нічних годин з 21-00 години до 07-00 години та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_2 наступний графік спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : кожної другої та четвертої суботи та неділі з 10.00 години суботи до 16.00 години неділі за місцем проживання батька.

В іншій частині заявлених позовних вимог просила - відмовити.

Посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що зміна днів та годин побачень батька з сином, зокрема до 18:00 год неділі, порушить процес навчання дитини та не дозволить вчасно повернутися до місця проживання та навчання у м. Києві, оскільки у неділю ввечері дитині потрібно вчити уроки та готуватися до навчального тижня.

Крім того, п`ятниця є робочим днем та навчальним днем, тому встановлення графіку побачень з 18-00 год. п`ятниці є недоцільним.

Крім того, зазначені обставини та інтереси були враховані органом опіки та піклуванні при встановленні графіку побачення батька з сином з суботи 10:00 год до неділі 16:00 год.

Також, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не обґрунтував необхідність зміни графіку побачень з другої, четвертої суботи - неділі місяця, встановлені розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації Київської області від 09 вересня 2020 року №165 на першу, третю п`ятницю, суботу та неділю місяця.

Крім того, встановлюючи порядок зустрічей батька з дитиною за місцем проживання батька, поза увагою суду залишилось те, що актом обстеження матеріально - побутових умов сім'ї ОСОБА_2 від 15 липня 2021 року встановлено, що житлова кімната потребує косметичного ремонту та обладнання місця для підготовки уроків дитиною. Тобто, житлові умови для перебування дитини у батька не дозволяють підготуватися до школи у вихідні дні.

Посилається на те, що судом першої інстанції не вмотивовано та не обґрунтовано необхідності зобов`язувати відповідача повідомляти інформацію про фактичне перебування сина, оскільки доказів того, що дитина була відсутня за місцем її проживання або за місцем обумовленим з батьком, а відповідач чинила перешкоди та відмовлялась надати йому дитину, матеріали справи не містять.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Вказує, що розпорядження № 165 від 09 вересня 2020 року Ставищенської районної Державної Адміністрації та висновок органу опіки та піклування Ставищенської селищної ради від 25 травня 2021 року, порушує права та обов`язки позивача, передбачені ст.ст. 153, 157, 158 Сімейного кодексу України, суперечить інтересам дитини та є перешкодою у спілкуванні та вихованні дитини.

Зауважує, що ОСОБА_1 посилаючись на вказане розпорядження обмежує позивача в спілкуванні із сином засобами зв`язку, про що були звернення до працівників поліції, а саме 17 лютого 2021 року ЄО № 349 та 22 лютого 2021 року ЄО № 376. Доказом в систематичному перешкоджанні спілкуванні засобами зв`язку з сином є виконані відповідачем скріншоти з екрану його мобільного телефону де видно, що телефонуючи до ОСОБА_1 , не відповідає на дзвінки та скріншоти з екрану його мобільного телефону, з якого вбачається, що під час переписки з ОСОБА_1 в мессенджері « Viber », на його прохання поговорити із сином не відповідає.

В судовому засіданні відповідач підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч.2 ст.372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача регулярно спілкуватися із сином та брати участь у його вихованні.

Також, судом першої інстанції, з урахуванням віку дитини, особливостей розвитку дитини в такому віці, які обумовлені характером та тривалістю його відносин, чуттєво - емоційного зв`язку з родиною, в якій він проживає, вважав за можливе визначити спосіб участі позивача у вихованні сина, шляхом встановлення наступного графіку спілкування батька з дитиною: кожної першої та третьої п`ятниці, суботи та неділі з 18:00 години п`ятниці до 18:00 години неділі за місцем проживання батька ОСОБА_2 , а також кожного року під час зимових шкільних канікул терміном 7 (сім) календарних днів та літніх шкільних канікул терміном 30 (тридцять) календарних днів для організації відпочинку дитини, за домовленістю з матір`ю дитини; необмежене спілкування ОСОБА_2 з сином засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку, окрім нічних годин з 21:00 год. до 07:00 год. та зобов`язати ОСОБА_1 за добу до зустрічі ОСОБА_2 з сином надавати точну інформацію щодо фактичного перебування дитини, що також відповідатиме принципу «найкращих інтересів дитини», який є пріоритетним при вирішенні цієї справи, в задоволенні решти частини вимог відмовлено.

Апеляційний суд не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення зустрічей з дитиною: кожної першої та третьої п`ятниці, суботи та неділі з 18:00 години п`ятниці до 18:00 години неділі за місцем проживання батька та зобов`язання ОСОБА_1 за добу до зустрічі ОСОБА_2 з сином надавати точну інформацію щодо фактичного перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; необмежене спілкування ОСОБА_2 з сином засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку, окрім нічних годин з 21-00 години до 07-00 години, тому в іншій частині позовних вимог апеляційним судом не переглядається.

Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом перевірено, що з 27 листопада 2012 року по 14 лютого 2020 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8, 10, т.1).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Стаття 153 СК України передбачає, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з частинами другою та третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частини перша, друга статті 159 СК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Отже, ОСОБА_2 має рівні права з ОСОБА_1 на виховання та спілкування з сином.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України - 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Ставищенської РДА Київської області від 9 вересня 2020 року за №165 «Про встановлення днів та годин побачень ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » та висновком органу опіки та піклування Ставищенської селищної ради, щодо розв`язання спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, встановлено дні та години побачень ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , а саме друга, четверта субота-неділя місяця з 10.00 години ранку суботи до 16.00 години дня неділі, з виїздом дитини за місцем проживання батька, через тиждень (за попередньою домовленістю обох сторін), зобов`язано ОСОБА_2 своєчасно повертати сина до матері за місцем проживання, надано батькам право змінювати порядок побачень з дитиною за їх взаємною згодою, матері дитини - ОСОБА_1 не перешкоджати побаченням батька з сином, сприяти спілкуванню дитини з батьком засобами зв`язку (а. с. 35, 171-172, том 1).

Колегія суддів виходить з того, що висновок органу опіки та піклування є дорадчим, отже суд під час вирішення спору має керуватись положеннями ст. 159 Сімейного кодексу України, тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості прийняття до уваги висновку органу опіки та піклування Ставищенської селищної ради не заслуговують на увагу.

Відповідно до довідки-характеристики позивача №70 від 22 лютого 2021 року та довідок про доходи, позивач проживає в с. Іванівка, Білоцерківського району Київської області, позитивно характеризується за місцем проживання, працює в ТОВ «Ясенсвіт» на посаді заступника начальника охорони сторожової в п. Нагірна(а. с. 11,12, 14, том 1).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 несе витрати по утриманню сина, що підтверджується копією судового наказу та листом Ставищенського РВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) від 22 лютого 2021 року № 1701 (а. с. 9, 13, том 1).

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що батько є непридатним для спілкування та виховання сина або явно неблагополучною людиною.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не спростувала встановлені судом обставини щодо того, що нею чиняться перешкоди батьку у спілкуванні з їх спільним сином, апеляційний суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з сином є обґрунтованими.

Також, ОСОБА_1 не довела, що спілкування батька з дитиною перешкоджатиме нормальному розвитку сина.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про зобов`язання ОСОБА_1 за добу до зустрічі ОСОБА_2 з сином надавати точну інформацію щодо фактичного перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки батько має рівні права у вихованні сина, а отже має право бути обізнаним про фактичне перебування сина для безперешкодного спілкування з ним.

Також, колегія суддів вважає, що батько має право на безперешкодне необмежене спілкування з сином засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку, окрім нічних годин з 21-00 години до 07-00 години, що в свою чергу відповідатиме інтересам самої дитини.

Визначаючи час та періодичність побачень батька з сином, суд апеляційної інстанції вважає, що такий спосіб (час) участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з сином має, перш за все, в повній мірі відповідати інтересам дитини.

Апеляційний суд вважає, що визначений судом першої інстанції спосіб (час) побачень батька з сином в частині встановлення зустрічей з дитиною: кожної першої та третьої п`ятниці, суботи та неділі з 18.00 години п`ятниці до 18.00 години неділі за місцем проживання батька не в повній мірі відповідатиме інтересам дитини, оскільки у сина сторін буде відсутній час для відпочинку від учбового процесу, що не піде дитині на користь.

Тому, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зміни такого графіку, встановивши зустрічі батька з дитиною кожної першої та третьої суботи місяця з 10-00 години суботи до 18-00 годин неділі.

Такий спосіб участі батька у спілкуванні з сином є достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання сина, враховуючи вік дитини та навчання дитини в школі.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині встановленого судом часу побачень з дитиною.

Колегія суддів вважає, що саме такий графік побачень сина з батьком в першу чергу відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 19 липня 2021 року - змінити в частині встановленого судом часу побачень з дитиною.

Встановити зустрічі з дитиною кожної першої та третьої суботи та неділі з 10-00 години суботи до 18-00 години неділі.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2021 року.

Головуючий

Судді