Справа № 2-11250/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Браги А.В.,
при секретарі – Воробйові О.І.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В :
27 травня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилалась на те, що з червня 2002 року по вересень 2006 року перебувала у цивільному шлюбі з відповідачем. Від спільного життя сторони мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем і знаходяться на її утриманні, однак доходу позивача на належне самостійне утримання дитини не вистачає. Відповідач проживає окремо від позивача, матеріальної допомоги в добровільному порядку дитині не надає, не переймається її вихованням. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі вісімсот гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач проти задоволення позову заперечував частково, вказував, що згодний щомісячно сплачувати аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3 в розмірі 30 відсотків від сукупного обсягу його доходу.
Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, вирішивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок всіх доказів у їх сукупності і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному з’ясуванню всіх обставин справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У судовому засіданні встановлено, що з червня 2002 року по вересень 2006 року позивач перебувала у цивільному шлюбі з відповідачем. Від спільного життя сторони мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем і знаходяться на її утриманні та вихованні. Відповідач факт свого батьківства відносно дитини не оспорює, проживає окремо від позивача, є працездатним, має задовільний стан здоров’я, знаходиться в трудових відносинах з підприємством «Відділ освіти Жовтневої ради у м. Дніпропетровську» та має постійний, регулярний дохід.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.181 ч.3 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до змісту ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці заробітку (доходу) батька дитини.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що відповідає приписам ч. 1 ст. 184 СК України.
Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючі вищезазначене, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
В силу зазначеного суд вважає, що при вирішенні спору необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 збір на користь держави у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 120 гривень.
Окрім цього, відповідно до ст. 367 ч. 2 ЦПК України суд вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 112, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60 - 61, 88, 130, 174, 175, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 27 травня 2010 року, до досягнення дочкою повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя А.В. Брага