Справа № 761/23214/19

Провадження № 2-др/761/138/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Горбань К.О.,

представника позивача Матющенко М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника позивача - адвоката Дички Анжеліки Русланівни про ухвалення додаткового рішення суду по справі №761/23214/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року представник позивача - адвокат Дичка А.Р. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача за позовом витрат на правову допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цивільної справи. Розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача становить 50 000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся у встановленому законом порядку. 08.09.2021 прку подав клопотання про зменшення витрат на оплату допомоги адвоката, яке мотивоване незначною складністю справи та неспівмірністю зазначеного часу для складання процесуальних документів реальному часу для виконання такої роботи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2021 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди в розмірі 426203,68 грн., 2000,00 грн. моральної шкоди та 2000,00 грн. вартості складення звіту про оцінку матеріального збитку та судовий збір в сумі 4312,57 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Так, рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення. Ухвалюючи рішення, суд повинен враховувати первісні вимоги, а також усі уточнення (доповнення або зміни) до них, які заявлялися в судовому засіданні.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між Адвокатським об`єднанням «Секелик та партнери» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 03.06.2019 року.

10.06.2019 року між Адвокатським об`єднанням «Секелик та партнери» та ОСОБА_1 підписано додаток № 2 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 03.06.2019 року, в якому сторони зазначили, що адвокатське об`єднання надає послуги клієнту у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Крім того додатком № 2 визначено вартість надання правової допомоги. Так відповідно до п. 2.1 додатку № 2 вартість послуг за надання правової допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції становить 50 000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг від 13.08.2021 року позивач за позовом поніс витрати на правову допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги на загальну суму 50 000 грн.

Згідно акту приймання-передачі, витрати на правову допомогу включали виконання послуг з підготовки, формування та надсилання позовної заяви, які надавались з 04.06.2019 року по 06.06.2019 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторонами договору лише 10.06.2021 року було обумовлено, що такий укладено для надання послуг саме у даній справі. Відповідно у договорі про надання правової (професійної правничої) допомоги від 03.06.2019 року не зазначено конкретно відносно якої саме справи такий договір укладено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позовна заява підписана та подана ОСОБА_1 особисто, а не адвокатом.

Судом встановлено, що деякі послуги, що надавались адвокатом дублюються, зокрема - підготовка позовної заяви.

Також, в договорі відсутній розрахунок вартості робіт, виходячи з однієї години роботи адвоката, а тому визначити конкретно, яка вартість погодинної роботи неможливо.

Проте в акті примання-передачі послуг від 13.08.2021 року міститься посилання на кількість витрачених годин для здійснення певних процесуальних дій.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, при цьому, зменшивши її розмір до 20000,00 грн., у відповідності до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Дички Анжеліки Русланівни про ухвалення додаткового рішення суду по справі №761/23214/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст судового рішення складено 22.10.2021 року.