ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

УХВАЛА

22 жовтня 2021 року                                                Справа № 5016/2351/2012(18/58)

м. Миколаїв

Кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Курс-Авто” (площа Заводська, 1, м. Миколаїв, 54050);

2) Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54030);

3) Публічне акціонерне товариство “Кристалбанк” (вул. Кудрявський узвіз, 2, м. Київ, 04053);

4) Акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро” (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033);

5) Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001);

6) Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030);

7) Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Аннона” (вул. Соборна, 14, офіс 315, м. Миколаїв, 54017);

8) Публічне акціонерне товариство “Чорноморський суднобудівний завод” (вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011);

9) Компанія “Lexia Shipping Limited” (вул. Стрейт, 12/13, VLT 08, м. Валетта, Мальта; адреса для листування: а/с 595, вул. Леніна, 1/42, м. Чорноморськ, 68001);

10) Компанія “Janimar Shipmanagement LTD” (вул. Стрейт, 12/13, VLT 08, м. Валетта, Мальта; адреса для листування: а/с 595, вул. Леніна, 1/42, м. Чорноморськ, 68001);

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс” (код ЄДРПОУ 31096410; вул. Шевченко, 42/18,  м. Миколаїв, 54030).

Ліквідатор: арбітражний керуючий Пляка С.В. (а/с № 8, м. Миколаїв, 54017).

Суддя Давченко Т.М.

          без виклику сторін

Суть спору:  банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс”

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 5016/2351/2012(18/58) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Порт-Сервіс”; постановою від 02.11.2017 визнано товариство банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пляку С.В.

До суду від ліквідатора ТОВ “Порт-Сервіс”  арбітражного керуючого Пляки С.В. надійшло клопотання вих. № 02-01/119 від 24.09.2021 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів в порядку ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, в  якому викладено наступні вимоги:

“ Накласти арешт та заборону відчуження катеру, збудованого згідно проекту №НКИ 127 “Рейнджер”, двигун YАМАНА 200 АЕХТ CG6x1031671 та причіпу “ЕZ Loader».

Заборонити органам Національної поліції по кримінальному провадженню за № 12013160030004220 від 26.07.2013 вчиняти дії щодо передачі катеру, збудованого згідно проекту №НКИ 127 “Рейнджер”, двигун YАМАНА 200 АЕХТ CG6x1031671 та причіпу “ЕZ Loader” будь-яким особам, окрім ліквідатора ТОВ “Порт-Сервіс”.

В обґрунтування цього клопотання ліквідатор зазначає, що невжиття заходів щодо заборонити органам Національної поліції вчиняти дії щодо передачі катеру та причіпу призведе до втрати цього майна, а отже в подальшому ускладнить відновлення порушених прав ТОВ “Порт-Сервіс”   та перешкоджатиме (чи взагалі унеможливить) своєчасному погашенню вимог кредиторів у справі № 5016/2351/2012(18/58) про банкрутство ТОВ “Порт-Сервіс”.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.12 ГПК України).

Згідно ч. 1    ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства    передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею  40 Кодексу України з процедур банкрутства  визначено право господарського суду за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів, про що винести відповідну хвалу. Однак, порядку розгляду такого клопотання у вказаній статті не наведено, а тому суд застосовує приписи    ст. 140 ГПК України. Отже, судом встановлено порядок розгляду вказаного клопотання за наявними доказами  поза межами судового засідання.

Розглянувши клопотання ліквідатора про забезпечення вимог кредиторів та матеріали справи щодо цього клопотання, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно ч.1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Положеннями п.2 ч.2 ст.12 КУзПБ на арбітражного керуючого, окрім вищезазначеного, покладено обов`язок здійснення заходів щодо захисту майна боржника.

Зі змісту поданого ліквідатором клопотання та доданих до нього документів вбачається, що під час здійснення ліквідаційних заходів ліквідатором встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013160030004220 від 26.07.2013 за ч. 1 ст. 185 КК України, було вилучено прогулянкову моторну яхту,  яку було збудованого згідно проекту №НКИ 127 “Рейнджер”, двигун YАМАНА 200 АЕХТ CG6x1031671 помаранчевого кольору з причепом “ЕZ Loader”, та на яку накладено арешт слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва, зберігання визначено на території Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області.

Зазначене майно належить ТОВ “Порт-Сервіс”. В матеріалах справи містяться копії документів, які підтверджують закупівлю складових та матеріалів для побудови та комплектації катеру, згідно проекту №НКИ 127 “Рейнджер”, двигун YАМАНА 200 АЕХТ CG6x1031671 та причіп “ЕZ Loader”.

Разом з тим, слідство по кримінальному провадженню № 12013160030004220 триває з 26.07.2013, тобто розумні стоки розслідування, які передбачені нормами КПК України давно вичерпані. При цьому, згідно листа Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області №814038/50 від 12.08.2021 розслідування по кримінальним провадженням № 12013160030004220 від 26.07.2013 та № 12017150000000909 від 16.12.2017 наразі триває, однак про підозру особам не повідомлялось.

Ліквідатор припускає, що у разі закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, юридичним наслідком відбудеться повернення вилученого майна Морозову В.М. та Морозову В.В., як особам у яких вилучено майно, що призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів ТОВ “Порт-Сервіс”. Вважає, що невжиття заходів щодо заборонити органам Національної поліції вчиняти дії щодо передачі катеру та причіпу призведе до втрати цього майна, а отже в подальшому ускладнить відновлення порушених прав ТОВ “Порт-Сервіс” та перешкоджатиме (чи взагалі унеможливить) своєчасному погашенню вимог кредиторів у справі про банкрутство № 5016/2351/2012(18/58).

А тому, з метою захисту прав кредиторів ліквідатор звернувся до суду із відповідним клопотанням про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у порядку ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.1ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства  господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Відповідно до пункту 1    Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"    (із змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Господарський суд зазначає, що в силу статей    136,    137 Господарського процесуального кодексу України    право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника. Отже, господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за клопотанням ліквідатора вжити заходів забезпечення вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в процедурі ліквідації виходячи із доводів ліквідатора та фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей    14,    15 Господарського процесуального кодексу України    та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.

Положення статей    136,    137 Господарського процесуального кодексу України    пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень    статті 73 Господарського процесуального кодексу України, як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов`язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.

Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України та кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що останнім визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими доводи заявника та вважає, що наведені заявником обставини свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості відчуження майна банкрута або його знищення, що в подальшому унеможливить або істотно ускладнить повернення майна в ліквідаційну масу банкрута та відповідно може вплинути на подальший хід процедури банкрутства.

Також, суд вважає за необхідне зазначити те, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення вимог кредиторів спричинить можливість його подальшої реалізації новому власнику, що суттєво ускладнить процедуру повернення майна боржника або взагалі унеможливить таке повернення, та спричинить порушення майнових прав та інтересів кредиторів.

Оскільки з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, тому такий спосіб забезпечення може бути застосовано у разі наявності ризиків позбавлення банкрута повернення у його власність об`єктів нерухомого майна з метою захисту інтересів кредиторів та боржника.

З урахуванням наведеного, суд вважає обрані заходи забезпечення вимог кредиторів такими, що відповідають суті провадження у справах про банкрутство, і є розумними, обґрунтованими, співмірними та адекватними, не мають наслідком повного припинення господарської діяльності боржника, мають тимчасовий характер, гарантують можливість забезпечення існуючого між сторонами положення до винесення судового рішення, та можливість інших кредиторів отримати задоволення своїх грошових вимог до боржника.

Ці заходи носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до введення процедури санації або ліквідації боржника.

Враховуючи викладене, оцінивши у сукупності описані вище фактичні обставини справи, приймаючи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає обґрунтованим подане клопотання та погоджується з правовою позицією заявника про те, що вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у визначений ним спосіб жодним чином не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета застосування заходів забезпечення - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на збереження майна банкрута - ТОВ “Порт-Сервіс”, а також перешкоджання завдання шкоди кредиторам. А тому, з метою запобігання вчинення дій, які можуть призвести до погіршення майнового стану банкрута, задля збереження наявних активів, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ліквідатора ТОВ “Порт-Сервіс” вих. № 02-01/119 від 24.09.2021 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів в порядку ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства та вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів згідно вказаного клопотання.

Водночас, належить зауважити, що застосування заходів забезпечення вимог кредиторів  не порушить прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо можливості відчуження нерухомого майна, яке перебуває наразі на зберіганні на території Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області, що дозволить створити належні умови для досягнення легітимної мети процедури банкрутства ТОВ “Порт-Сервіс”.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі   "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"  Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент.

Відповідно до ч.2    ст.232 ГПК України    процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.  ст. 2,  12,  40,  44, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.  234,  235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.  Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс” (код ЄДРПОУ 31096410) арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича вих. № 02-01/119 від 24.09.2021 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі № 5016/2351/2012(18/58) задовольнити.

2.   Накласти арешт та заборону відчуження прогулянкової моторної яхти (катеру), яку було збудованого згідно проекту №НКИ 127 “Рейнджер”, двигун YАМАНА 200 АЕХТ CG6x1031671 помаранчевого кольору з причепом “ЕZ Loader”.

3. Заборонити органам Національної поліції по кримінальному провадженню за № 12013160030004220 від 26.07.2013 вчиняти дії щодо передачі прогулянкової моторної яхти (катеру), яку було збудованого згідно проекту №НКИ 127 “Рейнджер”, двигун YАМАНА 200 АЕХТ CG6x1031671 помаранчевого кольору з причепом “ЕZ Loader” будь-яким особам, окрім ліквідатора ТОВ “Порт-Сервіс”.

4.  Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання в порядку, встановленому    Законом України “Про виконавче провадження”, протягом трьох років.

5.  Ухвала суду набирає законної сили з 22.10.2021 і підлягає негайному виконанню.

6. За даною ухвалою    стягувачем є заявник -    ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс” (код ЄДРПОУ 31096410) арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №465 від 15.03.2013).

7.  Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4    ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства,    ст. 235 ГПК України    та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст.    254,    255 ГПК України    .

8.  Оригінал ухвали надіслати розпоряднику майна - арбітражному керуючому Пляці С.В. (а/с № 8, м. Миколаїв, 54017).    

9.    Іншим учасника у справі надіслати копію даної ухвали.

Ухвалу підписано 22.10.2021.

            Суддя                                                                                     Т.М.Давченко