Справа № 2-608
2007 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2007 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді : ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.
при секретарі : КОНОНОВОЇ Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Стемаліт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третьої особи: Ялтинської міської Ради, дочірнього підприємства «Пансіонат з лікуванням «Зоря», закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих установ профспілок «Укрпрофоздравниця» про визнання недійсними державних актів на право власності на землю і договору купівлі - продажу земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день і час слухання справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не представили.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів на підставі ст. 225 ЦПК України.
ТОВ «Стемаліт», уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати недійсними: державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: м. Ялта, вул. Комунарів, в районі пансіонату «Зоря», вниз від автостоянки, ділянка № 6, виданий ОСОБА_1. 29 липня 2004 року; договір купівлі - продажі даної земельної ділянки, укладений 30 вересня 2004 року між ОСОБА_1і ОСОБА_2; державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, виданий 17 листопада 2004 року ОСОБА_2. і стягнути в рівних частках з відповідачів судові витрати по справі.
Вимоги мотивує тим, що ТОВ «Стемаліт» є правонаступником цілісного майнового комплексу, а отже і всіх прав і обов'язків ДП «Пансіонат з лікуванням «Зоря», якому рішенням Ялтинської міської Ради від 29 липня 1998 року на праві постійного користування була виділена земельна ділянка площею 6,86 га, до складу якої входить також і спірна ділянка № 6. Разом з тим, в результаті незаконних дій Ялтинської міської Ради, її рішенням від 16 січня 2004 року про припинення права постійного користування пансіонату «Зоря» земельною ділянкою площею 3,2034 га, спірна земельна ділянка, нарівні з іншими, була вилучена з користування позивача і передана у власність ОСОБА_1, про що їй був виданий державний акт на право власності на землю.
30 вересня 2004 року ОСОБА_1продала земельну ділянку ОСОБА_2, якому 17 листопаду 2004 року також був виданий державний акт. Вважає, що державний акт був виданий ОСОБА_1 неправомірно, оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно ТОВ «Стемаліт» у вигляді лівнестоку і доріжок для прогулянок, без яких обслуговування цілісного майнового комплексу, правонаступником якого вони є, не представляється можливим.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про день і час слухання справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не надали.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що рішенням № 14 5-й сесії Ялтинської міської Ради 23-го скликання від 29 липня 1998 року будинку відпочинку «Зоря» було оформлено право постійного користування землею загальною площею 6,86 га для обслуговування будинку відпочинку (т. 1, а.с. 60).
17 липня 2003 року директором пансіонату з лікуванням «Зоря» був направлений лист Ялтинському міському Голові, в якому він просив залишити за пансіонатом на праві постійного користування земельну ділянку площею 2,23 га, а решту площі визначити до земельного фонду міста (т. 1, а.с. 133).
Дана добровільна відмова була розглянута Ялтинською міською Радою і рішенням № 61 18-й сесії 24-го скликання від 16 січня 2004 року право постійного користування пансіонату «Зоря» земельною ділянкою площею 3,2034 га за адресою: м. Ялта, вул. Комунарів, 7 - було припинено, а землі передані в землі запасу міста Ялта (т. 1, а.с. 35).
Рішенням Ялтинської міської Ради № 230 20-й сесії 24-го скликання від 7 червня 2004 року земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована за адресою: місто Ялта, вул. Комунарів, в районі пансіонату «Зоря», вниз від автостоянки, ділянка № 6 - була передана безкоштовно у власність ОСОБА_1. (т. 1, а.с. 36).
На підставі даного рішення міської Ради, 29 липня 2004 року їй був виданий державний акт на право власності на спірну земельну ділянку (т. 1, а.с. 39).
30 вересня 2004 року між нею і ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки № 6 за 349624,00 гривень (т. 1, а.с. 40), а 17 листопаду 2004 року, на підставі даного договору, ОСОБА_3 також був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку (т. 1, а.с. 41).
30 квітня 2004 року, за договором купівлі - продажу, укладеним між ТОВ «Стемаліт» і ЗАТ лікувально - оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздравниця», ТОВ «Стемаліт» придбало у власність цілісний майновий комплекс - дочірнє підприємство «Пансіонат з лікуванням «Зоря», розташований на земельній ділянці загальною площею 6,86 га у м. Ялта, вул. Комунарів, 7 (т. 1, а.с. 63-67).
Постановою Господарського суду АРК від 28 вересня 2004 року за позовом ТОВ «Стемаліт» до Ялтинської міської Ради, суд зобов'язав Ялтинську міську Раду укласти договір оренди з ТОВ «Стемаліт» на земельну ділянку площею 6,86 га для обслуговування цілісного майнового комплексу ДП «Пансіонат з лікуванням «Зоря» (т. 1, а.с. 31-32).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2004 року дане рішення було залишене без зміни, а його резолютивна частина доповнена визнанням нікчемним рішення Ялтинської міської Ради від 16 січня 2004 року № 61 про припинення права постійного користування земельною ділянкою пансіонату «Зоря» (т. 1, а.с. 33-34).
Постановою господарського суду АРК від 22 листопаду 2005 року було також визнано недійсним рішення Ялтинської міської Ради № 230 від 07 червня 2004 року «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку на землях міської Ради», якою була передана у власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка (т. 1, а.с. 37-38).
У виконання вказаних рішень судів, 01 лютого 2006 року між Ялтинською міською Радою і ТОВ «Стемаліт» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,86 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Комунарів, 7 (т. 1, а.с. 42-48).
Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 23 травня 2006 року, рішення господарського суду АРК від 28 вересня 2004 року і постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2004 року, згідно яким Ялтинська міська Рада була зобов'язана укласти договір оренди з ТОВ «Стемаліт», а рішення Ялтинської міської Ради про припинення права постійного користування пансіонату «Зоря» - визнано нікчемним - були скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції (т. 2, а.с. 46).
При новому розгляді, ухвалою господарського суду АРК від 14-27 вересня 2006 року провадження по справі було закрито, оскільки судом було встановлено, що даний спір суттєво зачіпає права і інтереси громадян, які не можуть бути учасниками господарського процесу, а справи з їх участю не підвідомчі господарським судам (т. 2, а.с. 53-54).
Постановою Господарського суду АРК від 17 липня 2006 року постанова Господарського суду АРК від 22 листопаду 2005 року, якою було визнане недійсним рішення Ялтинської міської Ради № 230 від 07 червня 2004 року також була скасована за нововиявленими обставинами, а провадження по справі закрито з тих самих підстав - не підвідомчість спору господарським судам (т. 2, а.с. 51-52).
Таким чином, на момент розгляду справи судом, всі рішення і постанови господарських судів, які послужили для позивача підставою для звернення до суду із даним позовом, скасовані, а в силі залишилися: рішення Ялтинської міської Ради № 61 від 16 січня 2004 року 18-й сесії 24-го скликання про припинення права постійного користування у тому числі й спірною земельною ділянкою пансіонату «Зоря» і рішення від 22 листопаду 2005 року № 230 від 07 червня 2004 року «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку на землях міської Ради», яким спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1.
При цьому представнику позивача роз'яснювалося його право, передбачене ст. 31 ЦПК України, впродовж всього розгляду справи змінити підставу позову, збільшити об'єм своїх позовних вимог, проте таким правом він не скористався і вимог про скасування рішень Ялтинської міської Ради, які були предметом розгляду господарських судів і провадження за якими було закрито, суду не заявив.
Що стосується договору оренди земельної ділянки, укладеному між ТОВ «Стемаліт» і Ялтинською міською Радою у виконання рішень Господарських судів, то статтею 125 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використовування земельної ділянки до встановлення його меж в натурі, отримання документа, що засвідчує право на нього і державної реєстрації, забороняється. Законом України «Про оренду землі», передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, укладений договір оренди не був підданий державній реєстрації, межі земельної ділянки в натурі не встановлені, а отже договір оренди на даний час чинності не має.
Що стосується пояснень представника позивача про те, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно ТОВ «Стемаліт», без якого обслуговування санаторію, як цілісного майнового комплексу, не представляється можливим, та дана обставина їм в судовому засіданні також доказана не була.
Згідно акту обстеження БТІ міста Ялта, виїздом на місце і обстеженням частини території колишнього пансіонату «Зоря» було встановлено, що на земельній ділянці знаходиться споруда, яка є лівнесборником і яка служить для збору дощової води з проїжджої частини дорогі. При цьому відомості про його власника відсутні (т. 2, а.с. 43).
Якого-небудь іншого нерухомого майна, як підтвердив представник позивача, окрім доріжок для прогулянок, на даній земельній ділянці немає, а доріжки для прогулянок є частиною земельної ділянки і до категорії окремого нерухомого майна не відносяться.
Таким чином, суд вважає, що яких-небудь підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Стемаліт», не має.
Крім того, згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
ОСОБА_1, будучи власником спірної земельної ділянки на підставі державного акту, продала його ОСОБА_3 по своїй добрій волі, а отже він є її добросовісним набувачем, і вона не може бути у нього витребувана згідно ст. 388 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 388 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213 215, 217, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Стемаліт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право власності на землю та договору купівлі - продажу земельної ділянки - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки згідно ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя: підпис.
З копією вірно.
Рішення не набрало законної сили.
Суддя: Секретар: