Господарський суд

Житомирської області

_____________________________________

_______________________________________________________________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код згідно ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

Від "18" жовтня 2021 р. м. Житомир Справа № 5/34"б"

Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А.,

за участі секретаря судового засідання Підгаєцької М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання арбітражного керуючого Татіщева О.Є. від 02.03.2021 про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди та понесених витрат із врахуванням уточненого клопотання №05/31 від 31.08.2021 про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди та понесених витрат у справі №5/34"б"

за заявою Національного банку України (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль (Житомирська область, Житомирській район, с. Тетерівка);

про банкрутство

за участі представників сторін:

- від ініціюючого кредитора: Національного банку України: Ніколенко О.В., довіреність №18-0011/87890 від 21.09.2021, Положення про відділ правової та судової роботи з проблемними активами юридичного департаменту НБУ (у режимі відеоконфензв`язку);

- від боржника: Татіщев О.Є., ліквідатор - свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №935, видане 16.04.2013) (у режимі відеоконфензв`язку);

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №5/34"б" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" (Житомирська область, Житомирській район, с. Тетерівка).

02.03.2021 на адресу суду від ліквідатора Татіщева О.Є. надійшло клопотання від 02.03.2021, у якому він просить стягнути за період з 22.10.2020 по 02.03.2021 з Національного банку України 71 761,27 грн грошової винагороди та понесених витрат у ліквідаційній процедурі за виконання повноважень ліквідатора у справі та з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області 2,34 грн грошової винагороди та понесених витрат у ліквідаційній процедурі за виконання повноважень ліквідатора у справі.

Подане клопотання ліквідатор обґрунтовує тим, що кредиторами у справі не було створено фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, грошові кошти, отримані від продажу майна були направлені на погашення кредиторських вимог; виробничої діяльності боржником не здійснювалось, а надання послуг арбітражним керуючим відбувається виключно на платній основі відповідно до норм чинного законодавства України, тому грошова винагорода та понесені витрати повинні бути відшкодовані за рахунок кредиторів у справі пропорційно заявлених ними кредиторським вимогам.

31.08.2021 ліквідатором Татіщевим О.Є. до суду подане уточнене клопотання №05/31 від 31.08.2021, у якому він просить стягнути за період з 22.10.2020 по 31.08.2021 з Національного банку України 183 141,68 грн грошової винагороди та понесених витрат у ліквідаційній процедурі за виконання повноважень ліквідатора у справі та з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області 6,04 грн грошової винагороди та понесених витрат у ліквідаційній процедурі за виконання повноважень ліквідатора у справі.

У судовому засіданні ліквідатор Татіщев О.Є. підтримав уточнене клопотання №05/31 від 31.08.2021 про стягнення пропорційно з кредиторів грошової винагороди та понесених витрат у ліквідаційній процедурі за виконання повноважень ліквідатора у справі.

Представник Національного банку України не заперечував проти клопотання ліквідатора.

Дослідивши клопотання ліквідатора банкрута Татіщева О.Є. та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою від 05.12.2013 господарський суд зазначив, що при подальшому розгляді даної справи в цілому підлягає застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI (в редакції чинній до 19.01.2013) з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 р. № 4212-VI внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виклавши його в новій редакції. Вказані зміни набрали чинності 19.01.2013 р.

Так, п. 1-1 Розділу X Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 р. № 4212-VI зі змінами та доповненнями (далі - Закон України в редакції від 22.12.2011 р. № 4212-VI) вказано, що його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом; положення, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, при подальшому розгляді даної справи в цілому підлягає застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI.

Однак, у зв"язку з наявністю у банкрута майна, яке підлягає реалізації (продажу) у ліквідаційній процедурі, слід застосувати в частині продажу майна в провадженні у справі про банкрутство боржника положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI зі змінами та доповненнями.

Тому, продаж майна банкрута необхідно здійснювати згідно з порядком продажу майна боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212 - VI.

20.04.2019 в офіційному друкованому виданні "Голос України" опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Відтак, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

У відповідності п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.

За приписами п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає зазначену справу відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212 - VI, чинній на момент правовідносин, що склались.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2020 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

Отже, арбітражний керуючий Татіщев О.Є. виконує обов`язки ліквідатора боржника з 22.10.2020.

Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до частини 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того, чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 20.09.2021 ліквідатору Татіщеву О.Є. затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Стиль" за період з 22.10.2020 по 31.08.2021 на суму 178 838,70 грн та понесені ним витрати у ліквідаційній процедурі за період з 22.10.2020 по 31.08.2021 на суму 4308,50 грн.

За умови чинності ухвали Господарського суду Житомирської області від 20.09.2021, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий безумовно має право на оплату основної грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора в межах даної справи, та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Судом встановлено, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого, відшкодування витрат арбітражного керуючого. Боржник не здійснював господарської діяльності та у боржника відсутні активи, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, про що неодноразово зазначено ліквідатором банкрута Татіщевим О.Є. у поданих до суду проміжних звітах.

За викладених обставин, оплата основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Разом із тим, слід зазначити, що такий обов`язок виникає лише в випадку, якщо ліквідатором реалізовано принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, який закріплено в статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суть такого принципу полягає в тому, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення та повернення в ліквідаційну (конкурсну) масу всього майна (майнові права, законні очікування) боржника.

До складу майна боржника слід віднести такі майнові права, які виникають у зв`язку з визнанням угод недійсними в порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а також зобов`язаннями осіб, які відповідають за зобов`язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (стаття 213 Господарського кодексу України).

До законних очікувань слід віднести субсидіарну відповідальність третіх осіб, засновників, керівників боржника та інших осіб за доведення боржника до банкрутства або з вини цих осіб (частина 2 статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства).

Наявні матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором було дотримано обов`язок щодо здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, тобто ліквідатором додержано принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Крім того, дії або бездіяльність ліквідатора під час проведення ним ліквідаційної процедури у справі № 5/34-Б кредиторами не оскаржувались, заходи по ліквідаційній процедурі ліквідатором узгоджувались з комітетом кредиторів.

Слід зазначити, що кредитори у даній справі, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15).

Згідно з частиною 4 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до частини 3 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами грошової винагороди та витрат ліквідатора, за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення Фонду для оплати грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатору, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

З матеріалів справи, судом встановлено, що ухвалою господарського суду від 27.02.2004 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Стиль» з включеними до нього вимогами конкурсних кредиторів, а саме:

- Національного банку України на загальну суму 20 776 971,25 грн , з яких: 20 776 777,25 грн. основний борг, 85 грн. держмита, 109 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу;

- Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області на суму 679,68 грн боргу.

Ухвалою від 04.04.2017 судом замінено кредитора - управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирській області (ідентифікаційний код 20405029, місцезнаходження: 10009, м. Житомир, Корольовський район, площа Польова, 8) його правонаступником Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області (ідентифікаційний код 40380333, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 55).

Ухвалою суду від 22.11.2021 судом замінено Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код 13559341, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003).

Дослідивши поданий ліквідатором розрахунок розміру стягнення основної грошової винагороди та відшкодування витрат пропорційно до розміру кредиторських вимог, суд вважає, що ліквідатором банкрута вірно визначено розмір відсотків вимог кредиторів, у зв`язку з чим правильними є суми коштів, які підлягають стягненню з кожного кредитора.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання арбітражного керуючого Татіщева О.Є. від 02.03.2021 про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди та понесених витрат із врахуванням уточненого клопотання №05/31 від 31.08.2021 та стягнути з Національного банку України (код 00032106, вул. Інститутська, 9, м. Київ-8, 01601) на користь арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №935 від 27.05.2013, поштова адреса:61022, м. Харків, а/с 4515) основну грошову винагороду та витрати, пов`язані з процедурою банкрутства при виконанні обов`язків ліквідатора ТОВ «Стиль» за період з 22.10.2020 по 31.08.2021 у сумі 183 141,68 грн та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (код 13559341, вул. О.Ольжича, м. Житомир, 710003) на користь арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №935 від 27.05.2013, поштова адреса: 61022, м. Харків, а/с 4515) основну грошову винагороду та витрати, пов`язані з процедурою банкрутства при виконанні обов`язків ліквідатора ТОВ «Стиль» за період з 22.10.2020 по 31.08.2021 у сумі 6,04 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 30, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233- 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання арбітражного керуючого Татіщева О.Є. від 02.03.2021 про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди та понесених витрат із врахуванням уточненого клопотання №05/31 від 31.08.2021

2. Стягнути з Національного банку України (код 00032106, вул. Інститутська, 9, м. Київ-8, 01601) на користь арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №935 від 27.05.2013, поштова адреса: 61022, м. Харків, а/с 4515) основну грошову винагороду та витрати, пов`язані з процедурою банкрутства при виконанні обов`язків ліквідатора ТОВ «Стиль» за період з 22.10.2020 по 31.08.2021 у сумі 183 141,68 грн.

Видати наказ.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (код 13559341, вул. О.Ольжича, м. Житомир, 710003) на користь арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №935 від 27.05.2013, поштова адреса: 61022, м. Харків, а/с 4515) основну грошову винагороду та витрати, пов`язані з процедурою банкрутства при виконанні обов`язків ліквідатора ТОВ «Стиль» за період з 22.10.2020 по 31.08.2021 у сумі 6,04 грн.

Видати наказ.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно-Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.

Дата підписання ухвали: 21.10.2021

Суддя Макаревич В.А.

Список розсилки:

1- в справу,

2- Головне управління ДПС у Житомирській області - на електронну адресу: zt.official@tax.gov.ua

та на адресу: (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7)- реком.

3 - Національний банк України -- на електронну адресу: e-mail:nbu@bank.gov.ua

та на адресу: (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) - рек.

4 - ГУ ПФУ у Житомирській обл. - на ел. адресу: zhitom29r@zt.pfu.gov.ua

та на адресу:(10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7) - рек.

5 - ліквідатору Татіщеву О.Є. на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

та на адресу: 61022, м. Харків, а/с 4515 - реком.