Справа № 2 - а-383
2007 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 червня 2007 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді : Білюнас В.Ю.
при секретарі : Меметові Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1до Ялтинського управління пенсійного фонду України в АРК про зобов'язання вчинити певні дії, суд
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача позов не визнав.
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача зарухувати їй до стажу державної служби період роботи в управлінні торгівлі з грудня 1982 року до травня включно 1993 року - роботою на державній службі на підставі постанови КМ України № 865 від 31.05.2000 р. Вимоги мотивує тим, що з грудня 1982 року вона працювала замісником начальника відділу управління торгівлі Ялтинської виконкому, а з лютого 1984 року по травень 1993 року начальником відділу. В квітні 2006 року вийшла на пенсію. Вона вважає, згідно Постанови КМУ від 03 травня 1994 року, займана нею посада є державною службою і повинна бути зарахована їй в стаж державного службовця. Разом з тим, цей період часу її роботи в управлінні торгівлі не був включений до стажу державної служби , крім того не повинно братись до уваги джерело фінансування фонду заробітної платні.
Представник Ялтинського управління пенсійного фонду України в АРК позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що управління торгівлі, в якому працювала позивачка з 1982 по 1993 рік, не фінансувалося за рахунок державного бюджету, а тому не може бути визнано державною службою.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що розпорядженням голови виконкому Ялтинської міської Ради від листопаду 1982 року була проведена реорганізація управління міськторгвідділу та створено управління торгівлі виконкому Ялтинської міської Ради народних депутатів на повному господарському розрахунку, з окремим рахунком в Держбанку (а.с. 32-33). Наказом від 30 листопада 1982 року ОСОБА_1. з 01 грудня 1982 року була призначена на посаду замісника начальника відділу управління торгівлі; з 17 жовтня 1984 року - переведена на посаду начальника відділу організації торгівлі; а 04 травня 1993 року - звільнена по ч. 1ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією підприємства (а.с. 11-13).
ОСОБА_1. звернулась до Ялтинського управління пенсійного фонду України в АРК із заявою про відновлення терміну державної служби, на яку 02 березня 2007 року їй була дана відповідь, що оскільки управління торгівлі, в якому вона працювала в період часу з 1982 по 1993 рік знаходилося на повному господарському розрахунку, отже в стаж державної служби даний період часу їй не включений.
Суд вважає, що дані дії є обґрунтованими, відповідними Закону «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, згідно статі 1 якого, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну платню за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Як слідує з Розпорядження виконкому Ялтинської міської Ради від листопаду 1982 року, і не заперечується позивачкою, управління торгівлі, в якому вона працювала з 1987 по 1993 рік, знаходилося на повному господарському розрахунку і не фінансувалося за рахунок коштів державного бюджету, а отже діяльність даного управління не відносилася до державної служби. Довідки, що зарпатня керівників торгового відділу зплачувалась з державного біджету в суд не надано.
У обґрунтуванням своїх позовних вимог позивачка посилається на Постанову КМУ від 3 травня 1994 року «Про порядок обчислення стажу державної служби», згідно якої час роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів був УРСР і інших республік, зокрема виконкомів міських Рад, Рад народних депутатів, їх управлінь, до яких на думку позивачки відноситься і управління торгівлі, в якому вона працювала, зараховується в стаж державної служби, а також на роз'яснення Міністерства праці України про те, що згідно вищезгаданій Постанові КМУ, в стаж державної служби зараховується період роботи на посадах керівників і спеціалістів в управліннях, незалежно від джерел їх фінансування.
Разом з тим, вказана Постанова КМУ була прийнята на підставі і у виконання Закону України «Про державну службу», який визначає основні правові положення про державну службу, порядок її проходження і забезпечення, а отже не може йому суперечити.
Статтею 1 Закону України «Про державну службу» визначено, що до державної служби в Україні відноситься виключно діяльність осіб, які одержують заробітну платню за рахунок державних коштів. Вищезгадана Постанова КМУ від 3 травня 1994 року не конкретизує джерела фінансування осіб, що працюють в державному апараті, тобто вступає в суперечність із Законом, який має вищу юридичну силу.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно - правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд вважає, що робота ОСОБА_1. в управлінні торгівлі з 1982 по 1993 рік не відноситься до роботи на державній службі, у зв'язку з чим в позові їй слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 69, 158-160 Кодексу адміністративного судочинства України, ст33 ЗаконаУкраїни «Про державну службу» суд
П О С Т А Н О В И В :
У позові ОСОБА_1до Ялтинського управління пенсійного фонду України в АРК про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.
Суддя :