Справа № 127/19664/21

Провадження № 2/127/3328/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2021 року                                         м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А., Другого ВДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 16.11.2016 (реєстровий №5808), вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в сумі 20852,28 грн. Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки був вчинений без правових підстав, зокрема, заборгованість за кредитним договором не є безспірною та виконавчий напис вчинено з пропуском строку, в межах якого могло бути вчинено вказаний виконавчий напис.

Позивач ОСОБА_1  в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, пославшись на обставини викладені у позовній заяві, не заперечила проти заочного розгляду справи.Також суду пояснила, що вона є інвалідом ІІ групи, а до встановлення їй інвалідності з 2010 року тяжко хворіла, була прикута до ліжка, що підтверджується наданою адміністрацією КНП «ЦПМСД №1 м. Вінниці» амбулаторною медичною картою ОСОБА_1 , тому кредитною карткою не користувалася і їй не було відомо про наявність будь-якої заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк».

Представник відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність та надав витребувані судом письмові докази.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – представник Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.08.2008 року ОСОБА_1 підписала в ЗАТ КБ «Приват Банк» Заяву на оформлення в ЗАТ КБ «Приват Банк» і видачу кредитної картки «кредитка «Універсальна» 55 днів пільгового періоду з кредитним лімітом у сумі 2700 грн. (а.с. 44).

16.11.2016 представник ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. із заявою про вчинення виконавчого напису, надавши нотаріусу наступні документи: кредитний договір (Заява від 23.08.2008) /копія/; розрахунок заборгованості /копія /; вимога про усунення порушень за кредитним договором /копія /; розрахунковий документ про оплату послуг поштового зв`язку /копія /; опис вкладення в цінний лист /копія/; установчі документи ПАТ КБ «Приватбанк» /копія /; Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПАТ КБ «Приватбанк» /копія /; довіреність представника ПАТ КБ «Приватбанк» /копія/; паспорт представника ПАТ КБ «Приватбанк» /копія/ (а.с. 37-56).

16.11.2016 приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5808, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 23.08.2008 та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.07.2016 грошових коштів в сумі 20852,28 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту в сумі 1291,97 грн., заборгованості за відсотками в сумі 15079,25 грн., заборгованості по комісії та пені в сумі 3250,00 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) в сумі 250,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) в сумі 981,06 грн. (а.с. 38).

27.10.2017 старшим державним виконавцем Замостянського ВДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дячуком В.В. відкрито виконавче провадження №55008138 на підставі виконавчого напису №5808, виданого 16.11.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. (а.с. 13).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку документів. При цьому перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Водночас судом встановлено, що банк не надав як нотаріусу, так і суду належних і допустимих доказів про отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень умов кредитного договору, а відтак і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. У матеріалах справи наявні лише докази направлення банком такої вимоги, проте належні докази отримання боржником ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень відсутні.

Зазначене свідчить про порушення нотаріусом вимоги закону щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про усунення порушень за кредитним договором.

Порушення порядку повідомлення позивача про усунення порушення є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказане також узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) (пункт 52 указаної постанови).

Крім ттого, пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (станом на день вчинення виконавчого напису), передбачено вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, яким передбачено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте наданий нотаріусу розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором (а.с. 40-42) не є випискою з рахунка боржника встановленої форми, тому суд вважає, що у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, а також суми пені, відсотків, штрафів зазначені у написі, є безспірними.

З урахуванням вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки позивачка при зверненні до суду з цим позовом була звільнена від сплати судового збору ( ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи), тому згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 908,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18, 530, 546, 547, 626, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 16.11.2016 (реєстровий №5808), вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 23.08.2008 та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.07.2016 грошових коштів в сумі 20852,28 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту в сумі 1291,97 грн., заборгованості за відсотками в сумі 15079,25 грн., заборгованості по комісії та пені в сумі 3250,00 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) в сумі 250,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) в сумі 981,06 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 908,00 грн. судового збору на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: