Ухвала

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 638/5633/18

провадження № 61-14325ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено.

Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття його з реєстрації у вказаному житловому приміщенні.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Харківська міська рада, яка не брала участі у справі, звернулася до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2019 року.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року апеляційну скаргу Харківської міської ради на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2019 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року апеляційну скаргу Харківської міської ради на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2019 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2019 року відмовлено на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.

У серпні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 19 серпня 2021 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2021 року визнано наведені Харківською міською радою підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2021 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2021 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки у порушення частини третьої статті 393 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження заявник вказує, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року у справі № 643/12519/17 Харківській міській раді поновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення, який було пропущено більш ніж на п`ять місяців. Посилаючись на положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року.

Проте, заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції або доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, а також про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.

Верховний Суд повторно звертає увагу заявника на те, що додана до касаційної скарги копія супровідного листа Харківського апеляційного суду сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення, оскільки вона лише фіксує факт реєстрації кореспонденції при надходженні до органу, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 826/6756/18 (провадження № К/9901/25507/20).

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Наведені заявником обставинине є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 21 жовтня 2021 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець