Справа № 2-2450/10  

Р І Ш Е Н Н Я                

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

27  вересня  2010 року                                                                                                           м. Сімферополь    

  Київський   районний  суд м. Сімферополя у  складі: Головуючого, судді  Харченко   І.О.,  при  секретарі  Тарасенко  Т.С.,   за  участю  прокурора   Шубьонкіної   Т.А., розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні  у   м. Сімферополі   цивільну  справу  за  позовом    ОСОБА_1   до  ОСОБА_2,   ОСОБА_3,   малолітніх   ОСОБА_4,  ОСОБА_5,    треті   особи - ЖЕД № 6  КП  ЖЕО   Київського  району  м. Сімферополь,  ВГІРФО  Київського РВ СМУ ГУМВС   України  в АР   Крим,  Служба  у  справах  дітей   Сімферопольської   міської   ради,  про  визнання  такими,  що   втратили  право  користування  жилим  приміщенням   та  спонукання  до  зняття   з   реєстрації;  зустрічним    позовом   ОСОБА_2  до   ОСОБА_1,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_3,   КП ЖЕО  Київського   району   м. Сімферополя,  треті   особи – орган  опіки  та   піклування  Київського  району м. Сімферополя,   Службу  у   справах   дітей   Сімферопольської  міської  ради,   Сімферопольську   міську   раду,  виконавчий  комітет  Сімферопольської   міської    ради?  КП  ЖЕО  Київського  району  м. Сімферополь   та   ОСОБА_9   у,   про  зміну  договору  найму жилого приміщення, усунення  перешкод в користуванні   приміщенням,   покладення   зобов’язання   щодо   укладення   договору, -  

в с т а н о в и в:  

  23.09.2009 року  ОСОБА_1  звернувся  до  суду з  позовною  заявою   до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3, треті  особи - ЖЕД  № 6  КП  ЖЕО  Київського  району  м. Сімферополь,  ВГІРФО  Київського РВ  СМУ ГУМВС  України  в  АР  Крим,  про  визнання  такими,   що   втратили  право  користування  жилим  приміщенням  та  спонукання  до  зняття  з  реєстрації. Свої  вимоги   мотивував   тим,  що  у  1996 році  він  став основним  наймачем  квартири АДРЕСА_1.  Разом  з ним  у квартирі   зареєстровані  відповідачі  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3, які  у  квартирі   не мешкають,  проживають   разом  із матір’ю  у квартирі АДРЕСА_2, однак знятися  з  реєстрації  у квартирі  по  вул. Октябрьській   не  бажають.  Просить  визнати  відповідачів   такими,  що  втратили  право  користування   жилим  приміщенням  у  квартирі  АДРЕСА_1  та   зняти  їх  з  реєстрації  за  вказаною   адресою.  

  04.12.2009 року  відповідачка ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов   до  ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, КП ЖЕО Київського  району   м. Сімферополя,  треті  особи – орган  опіки  та   піклування  Київського  району м. Сімферополя,  про  зміну  договору   найму  жилого   приміщення. Свої   вимоги мотивувала тим, що  у  квартирі  АДРЕСА_1  вона проживає  від  народження.  Основним  наймачем  квартири  була   її   бабуся  ОСОБА_10, яка у 1995 році  померла,  після  цього  наймачем   квартири   став  її рідний  дядько – позивач за первинним  позовом  ОСОБА_1 Вказує  на  те, що  за  її  зусиль   спірна  однокімнатна квартира  була  переобладнана  у  двокімнатну.  ОСОБА_1  перешкоджає  їй  та її дітям  користуватися   квартирою. Просить  змінити  договір  найму  спірної  квартири,   зобов’язати ЖЕО   Київського  району  м. Сімферополя  укласти з нею  окремий договір  найму  квартири АДРЕСА_1  та  зобов’язати  ОСОБА_1 не  чинити  їй перешкоди   у  користуванні   квартирою.  

Ухвалою  суду  від   04.12.2009 року (а.с. 45)  первісний  позов ОСОБА_1  об’єднано  з зустрічним   позовом    ОСОБА_2  

  Ухвалою суду  від  04.12.2009 року  до участі  у  справі  за   позовом  ОСОБА_1  залучено  в  якості  співвідповідача  неповнолітніх   ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,  а  в  якості   третьої   особи – Службу  у   справах   дітей   Сімферопольської    міської   ради  (а.с. 46) .  

Ухвалою  суду  від  13 травня  2010  року  по  справі  в  якості  третіх  осіб  залучені  Сімферопольська   міська   рада  та  її  виконавчий   комітет,   КП ЖЕО  Київського  району  м. Сімферополь,   ОСОБА_9 (а.с. 106).    

Позивач  за  первинним  позовом  ОСОБА_1  у  судовому засіданні  свої вимоги   підтримав  та   наполягав  на  їх  задоволенні. Зустрічний  позов  не визнав   та просив відмовити  у  його задоволенні.   Пояснив, що    відповідачки   ОСОБА_2  та  ОСОБА_3, в   квартирі  не мешкають,    приходять  в  квартиру  тільки  іноді,  проживають  разом  із матір’ю  у квартирі АДРЕСА_2.  Йому  самому  та  його  дітям   потрібне   житло.  Він  ніяким  чином  не  перешкоджає  відповідачкам  в  користуванні  квартирою. Просив  його   позов  задовольнити,  а  їх    позов  відклонити.  

Відповідачка  ОСОБА_2  в  судовому  засіданні  пояснила,  що  проживала  в  спірній  квартирі  з моменту  народження. Її  матір отримала  квартиру та  переїхала  за  новою  адресою, а  вона   продовжувала  проживати  тут. Зі  згоди  дядька  -  позивача  по  справі   ОСОБА_1,  вона кімнату, в   якій   завжди  проживала,  перевела  з  нежилого  приміщення  в  жиле. В  квартирі  не  може  проживати  постійно,  оскільки  їй  в  цьому  перешкоджає  ОСОБА_1 - відрізав   батареї,   відключав  електроенергію,  вхідні  двері  закривав  на засов. З  цього  приводу  між   ними  виникали  конфлікти,  вона  зверталася  до   міліції,  з  ОСОБА_1  проводили   бесіди   з  цього  приводу.  В  період  розгляду  справи  в  суді  я прожила  з  дітьми  в  квартирі,    ОСОБА_1  в  цьому  не  перешкоджав.  Але   все  одне  між  ними  до  цих  пір   виникають   суперечки  та  сварки.          

Відповідачка  ОСОБА_3 пояснила  суду,  що  проживала  з  сім’єю   за  спірною  адресою  з  дня  народження.  Потім  батьки   розлучилися.  Матір  отримала  квартиру, а  батько -  ОСОБА_8  до  цих   пір   проживає  в  квартирі.  Зі  згоди  ОСОБА_1  її   сестра  ОСОБА_2   бігала  по  всім  інстанціям  за  отриманням  всіх  дозволів  та  узгоджень  щодо  переведення  їх  кімнати  з нежилої  в  жилу.  ОСОБА_1  дійсно  чинив  їм  всілякі   перешкоди   в  проживанні  в  квартирі,  з  цього  приводу  її  сестра  зверталася  до  міліції. Вона  в  останній  час  проживає  разом  з  цивільним  чоловіком  за  іншою  адресою,  а  сестра  ОСОБА_2  в   теплі  сезони  проживає  в  спірній  квартирі,  а  взимку  ні,  оскільки  в  їх  кімнаті   ОСОБА_1   відрізав   опалення.    

Представник  Сімферопольської  міської  ради  та  її  виконкому  в  судовому  засіданні  вимоги  ОСОБА_2  підтримала  в  повному  обсязі  та  не  заперечувала  проти  їх  задоволення. Їй відомо,  що   кімнату  площею  30 кв.м.,  яку  займають   ОСОБА_2  та  її  діти,  було  зі  згоди  ОСОБА_1  переведено з  нежилого   приміщення   жиле.  При  винесенні  такого  рішення  виконком  Сімферопольської  міської  ради  керувався  саме  тим,  що  в   квартирі АДРЕСА_1  проживає  декілька   сімей,  в  тому  числі    ОСОБА_2  з   двома   малолітніми  дітьми,  а  тому  з  було  дано  згоду  на   такі  зміни  в  квартирі.  Якщо  б   в  квартирі  не  були   зареєстровані    ОСОБА_2  з  двома  дітьми  та  ОСОБА_3,  то  такого  рішення  виконкомом  прийнято  би   не  було.   Вимоги ОСОБА_1  не  підтримала,   просила  в  їх  задоволенні   відмовити,  оскільки  було  встановлено,  що  позивач  ОСОБА_1  дійсно  чинив  перешкоди  ОСОБА_2  та  її  дітям  проживати в  спірній   квартирі.  Проти  визнання   втратившою   право  користування  квартирою  ОСОБА_3  не  заперечувала,   оскільки  вона  сама  пояснила  суду,  що  проживає  за   іншою  адресою  зі  своїм   цивільним   чоловіком.          

Третя  особа  -   ОСОБА_9  пояснила,  що  її  батько  - ОСОБА_1  нікому   ніяких  перешкод   в   проживанні  в  квартирі   не  чинить.  

Представники  третіх   осіб  -  КП ЖЕО Київського  району  м. Сімферополя  та   Служби  в  справах   дітей  Сімферопольської   міської   ради  просили  суд  винести  рішення  відповідно  до  закону,  з    урахуванням   інтересів  дітей.  

Інші  сторони  в судове  засідання  не з’явилися,  явку своїх представників  не  забезпечили,  причини   неявки  не  відомі.  

    Вислухавши  сторони  та  їх  представників,  з’явившихся  третіх  осіб,   прокурора,  свідків,  дослідивши   матеріали   справи   та  надані  на  підставі   ст.ст. 10, 60  ЦПК  України   докази,  суд    дійшов   до  наступного.  

Судом   встановлено,  що   квартира АДРЕСА_1   була   отримана  05  грудня  1979  року  на  підставі  ордеру  НОМЕР_1  ОСОБА_10  на  склад сім’ї:  ОСОБА_10,  ОСОБА_1 (позивача по справі)  та  ОСОБА_11 (в  шлюбі  ОСОБА_11)  матір  відповідачів  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3 (а.с. 124)  Основним   квартиронаймачем  спочатку   була  ОСОБА_10.  Після  її   смерті  в  1995  році,  квартиронаймачем  з  1997   року  став позивач  ОСОБА_1 на  підставі  рішення  виконкому   Київської    районної   ради  м. Сімферополь  №  290/19   від   24.06.1997  року  (а.с. 62).  В  склад  сім’ї  ОСОБА_1,  в  тому  числі  входили  відповідачки  ОСОБА_2   та  ОСОБА_12  (а.с. 126).  

Рішенням  виконкому  Сімферопольської  міської  ради  №  2023  від  24.07.2009 року  списана   квартира  № 3,  яка  складалася   з  однієї    кімнати,    була   виділена   та  закріплена  за  квартирою  АДРЕСА_1,  як   підсобне   приміщення  (а.с. 97).   Зі   згоди   всіх  проживаючих  в  квартирі,  в  тому числі  квартиронаймача  ОСОБА_1 (а.с. 31),  на   підставі   технічному   висновку,  за   власні  кошти   ОСОБА_2   було  переобладнано  це  підсобне  приміщення  в  жиле.  Рішенням   виконкому   Київської  районної  ради   м. Сімферополь  № 158/2  від   29.09.2009  року  це   переобладнання  було  затверджено, а квартира  переведена  в   двокімнатну,   загальною   площею   67,2  кв.м.  (а.с. 98).  

На  цей  день  за  адресою:  АДРЕСА_1  зареєстровані  сторони  та  треті  особи  (а.с. 29).  

До  суду  ОСОБА_1  звернувся  з  вимогами  щодо  визнання  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  на  підставі  ст.ст. 72-72  ЖК  України  такими,   що  втратили  право  користування  жилим  приміщенням  в  квартирі  АДРЕСА_1,  оскільки  в  цій  квартирі  не  проживають  без   поважних   причини.  Після  отримання  їх   матір’ю  квартири  АДРЕСА_2  вони   постійно   проживають  з  нею,   але  до  цих   пір  зареєстровані  в  його  квартирі.      

Відповідно  до  приписів  ст.ст. 1     0, 60 ЦПК України,  кожна  сторона  повинна  доказати  ті  обставини,  на  які вона  посилається  в  обґрунтування  свого  позову,  або  заперечень   щодо   нього.  

Відповідно   до  ст. 71 ЖК  України,  право  на  жилу  площу  в  квартирі   зберігається   у    випадку    відсутності   наймача   або   членів   його   сім’ї   протягом  6  місяців.    

В  ході  розгляду  справи  по  суті  позивачем   ОСОБА_1  не  надано  суду  належних  та  допустимих   доказів   відсутності   ОСОБА_2  за спірною  адресою без  поважних  причини   терміном   більш  6 місяців.  Навпаки,   судом  було  з’ясовано,  що  ОСОБА_2 з  моменту  народження  постійно  проживала  в  квартирі АДРЕСА_1.  Починаючи   з  2002  року   вона  проживала  в  квартирі   тільки  в  теплі   сезони,  оскільки  ОСОБА_1  в  кімнаті,  в  якій  проживала  ОСОБА_2, зрізав батареї опалення, щоб  вона не  користувалася    електричними   тепловітродувами,   він   відключив  її  кімнату  від  електричної   енергії,  тобто  в  холодні сезони  в  кімнаті  проживати  було  неможливо.  Ці  обставини  в  ході   розгляду  справи по  суті   ОСОБА_1   не  тільки  не  спростував, а   навпаки   підтвердив  та  пояснив  це  тим,  що   ОСОБА_2  та  ОСОБА_3,   користуючись   теплом  та   світлом   не  компенсували  йому  витрат  по  сплаті  за  комунальні   платежі. У зв’язку з  цим  між  ними  постійно  виникали  сварки.  Матеріалами  справи  підтверджено   факти   звернення   ОСОБА_2  з  цього  приводу  до  міліції. Таким  чином,   судом  було  достовірно  встановлено,  що  ОСОБА_2  не  проживала   в  спірній  квартирі   з  поважних   причин, а  тому  в  цьому  випадку  не  можна  до  неї   застосовувати   правила  та  приписи  ст.ст. 71-72  ЖК  України.  Крім  того, в судовому засіданні  ОСОБА_2  підтвердила,  що  влітку 2010  року  вона   проживала  в  квартирі, потім  виїхала  на  відпочинок,  зараз   знову  приходить  та  ночує  в  квартирі,  але   не   постійно,  оскільки   з  боку  ОСОБА_1  знов  провокуються   сварки   та  скандали.  Факт  проживання  ОСОБА_2  влітку  2010  року   в   квартирі  ОСОБА_1  підтверджений,  також  він  пояснив,  що  відповідачка  ОСОБА_2  має  ключі   від   квартири  й  він   не  перешкоджає   їй  в  тому,  щоб  вона  проживала  в  своїй  кімнаті.  Оскільки   судом  з’ясовано,  що  з  мовчазного  дозволу   ОСОБА_1   ОСОБА_2  знову  проживає   в  квартирі  й  ще  не  сплинули   після   цього  6  місяців,  то  відсутні  взагалі   підстави  для  визнання  ОСОБА_2  та  її  дітей   такими,  що  втратили   право   користування   жилим   приміщенням  зі  скасуванням   реєстрації  за   спірною  адресою.                  

Згідно  пояснень  відповідачки  ОСОБА_3  вона  дійсно  не  проживає  за  спірною  адресою  більш  6  місяців,  оскільки  проживає   разом   зі   своїм  цивільним   чоловіком,  а  тому  суд   вважає,   що  нею  особисто  підтверджено   факт  не проживання  в  квартирі АДРЕСА_1  більш  6  місяців  без  поважних   причин,  а  тому  позов  відносно  неї   позов   підлягає   задоволенню.  

Позивачкою ОСОБА_2  подано  позов  про   зміну договору  найму  жилого  приміщення    

Розділ  особового  рахунку  проводиться  рішенням  виконавчого  комітету Київської  районної  ради. При  цьому  розділ  особового  рахунку  проводиться  органами  місцевого самоврядування  на  підставі  ст. 104 ЖК України,  дія  якої  розповсюджується  лише  на  квартири,   що  знаходяться  у  державній    власності.  Всі  документи  подаються та  готуються   ЖЕО  відповідного  району  міста.  

Судом  встановлено, що  між сторонами  встановлений  фактичний  порядок  користування  квартирою АДРЕСА_1,  але  між  ними  постійно  виникають   суперечки   щодо  оплати   комунальних  послуг,  тощо.  За  таких  обставин, суд  вважає  за  можливе  задовольнити  вимоги  ОСОБА_2  щодо   зміни   договору найму  житлового   приміщення  -  квартири  АДРЕСА_1  та  покладення   зобов’язання   на    КП  ЖЕО  Київського  району  м. Сімферополь   підготовки  та  укладання  з  ОСОБА_2   окремого  особовий   рахунок  на   кімнату   площею  35,0 кв.м.  в  квартирі  АДРЕСА_1.  

Судовим  розглядом  також  встановлено, що  ОСОБА_1    відповідачці   по  первинному  позову  ОСОБА_2  та  її дітям,   з  його  боку  чинилися  перешкоди  в  користуванні   квартирою  № 1.  Згідно  особистих  пояснень  ОСОБА_1 в  суді  він  дійсно  заперечував  та  заперечує  зараз  проти  проживання  в  спірній  квартирі  ОСОБА_2 з  дітьми, оскільки  в  нього  немає  можливості   забезпечити   своїх   дітей    житлом,   але   припинив   чинити   такі   перешкоди   ОСОБА_2   на   період  розгляду  справи  в  суді. За  таких  обставин  суд  вважає   за  необхідне   покласти  на  ОСОБА_1  саме  рішенням  суду  обов’язок    не  чинити  ОСОБА_2  та  її   малолітнім  дітям  перешкоди   в  користуванні    квартирою  АДРЕСА_1.  Разом  з  тим  суд   вважає за  необхідне  зазначити,  що   визнання особи  такою, що  втратила  право  користування  жилим   приміщенням  є  самостійною  підставою  для   зняття   цієї   особи  з  реєстрації, а  тому  вимоги щодо  зняття з  реєстрації  ОСОБА_3 за  спірною   адресою  заявлені   позивачем  передчасно.    

Розглянувши    дану    цивільну   справу  за   участю  усіх   зацікавлених  осіб,  у  рамках  заявлених   вимог,  на   основі   дотримання    принципів    диспозитивності,   змагальності   і  справедливості  судочинства,   всебічного  та  повного  дослідження  обставин  справи,  перевірки   їх   наданими    сторонами   доказами,  оцінивши  їх  у  сукупності,  виконавши   вимоги   процесуального  закону, суд    дійшов   висновку,   що   первинний   позов  підлягає  частковому  задоволенню,  а   зустрічний   позов   підлягає  задоволенню  у  повному  обсязі.  

На   підставі  ст.ст. 63, 64, 71, 72, 104 ЖК  України,  керуючись   ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218    ЦПК  України, с у д -  

В И Р І Ш И В:  

  Позов     ОСОБА_1   до  ОСОБА_2,  малолітніх   ОСОБА_4,   ОСОБА_5,    треті   особи - ЖЕД  № 6  КП ЖЕО   Київського  району  м. Сімферополь,  ВГІРФО   Київського  РВ  СМУ  ГУМВС  України  в  АР  Крим,  служба  у   справах  дітей   Сімферопольської  міської  ради,  про   визнання  такими,   що   втратили   право  користування   жилим   приміщенням  та   спонукання   до  зняття  з  реєстрації –  залишити    без   задоволення.  

Позов   ОСОБА_1   до  ОСОБА_3,    треті   особи - ЖЕД № 6 КП ЖЕО  Київського  району  м. Сімферополь,  ВГІРФО   Київського РВ  СМУ ГУМВС  України  в  АР  Крим,  служба  у   справах  дітей   Сімферопольської   міської  ради,  про  визнання  особою  такою,  що  втратила   право  користування  жилим  приміщенням  та  спонукання  до   зняття   з    реєстрації -  задовольнити   частково.  

Визнати  ОСОБА_3  такою,  що  втратила  право  користування  жилим  приміщенням  квартири  АДРЕСА_1.  

В   задоволенні   решти   вимог  до  неї   відмовити.  

Позов   ОСОБА_2  до  ОСОБА_1,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_3,   КП  ЖЕО  Київського   району  м. Сімферополя,  треті  особи – орган   опіки  та   піклування   Київського   району   м. Сімферополя,   Службу   у   справах   дітей   Сімферопольської  міської   ради,   Сімферопольську   міську   раду,  виконавчий   комітет  Сімферопольської   міської    ради?   КП   ЖЕО  Київського   району  м. Сімферополь   та   ОСОБА_9   у,   про  зміну  договору   найму  жилого  приміщення,   усунення  перешкод  в  користуванні   приміщенням,   покладення    зобов’язання   щодо   укладення     договору -   задовольнити.  

Змінити   договір   найму   житлового   приміщення  -  квартири  АДРЕСА_1.  

Зобов’язати   КП  ЖЕО  Київського  району  м. Сімферополь  укласти   з  ОСОБА_2   окремий   особовий   рахунок  на   кімнату   площею  35,0 кв.м.  в  квартирі  АДРЕСА_1.  

Зобов’язати    ОСОБА_1    не   чинити    ОСОБА_2  та   її   малолітнім  дітям    перешкоди   в   користуванні    квартирою  АДРЕСА_1  

Рішення   може бути  оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного   суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі   в   10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення   апеляційної   скарги.  

  Суддя: