Судове рішення #12436791

 

Справа   № 2-1139/10    

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

 

01  жовтня  2010 року                                                                                               м. Сімферополь  

    Київський    районний    суд    м. Сімферополя    в   складі:  головуючого, судді    Харченко     І.О.,  при   секретарі   Тарасенко  Т.С.,   розглянувши   у   відкритому   судовому засіданні  в  м. Сімферополі     цивільну     справу   за позовом   ОСОБА_1  до Київського  ВДВС  Сімферопольського  МУЮ в  АР  Крим,  ОСОБА_2  про визнання  дій начальника  ВДВС неправомірними,  визнання  незаконними   документів,   визнання   недійсними  довідок   з  місця  роботи,   визначення  розміру  заборгованості  по  аліментам   станом  на  01.08.2008 року,  стягнення  боргу  по  аліментам,   тощо -  

  в с т а н о в и в   :  

  ОСОБА_1  звернулася  до  суду   з   позовом до  Київського ВДВС Сімферопольського  МУЮ в АР Крим  про  встановлення  розміру заборгованості  по  аліментам.  Свої вимоги     позивачка   мотивувала  тим, що  рішенням   Київського районного суду м. Сімферополя  від 16.01.2006 року  з  ОСОБА_2 на її користь  стягнуто  аліменти  на  утримання  доньки   у  розмірі  ? частки  всіх  видів  заробітку.  Однак  відповідач постійного заробітку не мав,  достовірних  даних  про  доходи у  виконавчу  службу  не  надавав,  сплачував незначні  суми, у  зв’язку  з  чим   скоїлася  заборгованість. Починаючи з  28.05.2008 року   Павлюк Н.В.  декілька   разів  перераховувала  заборгованість  ОСОБА_2 по аліментам, всі розрахунки  різні. Крім   того,   вказує  на  те,   що  розрахунок   проводився  без  врахування  вимог  ч. 2 ст. 182 СК України,   що  встановлює мінімально допустимий  розмір аліментів (не менше 30% прожиткового   мінімуму  на   дитину   відповідного  віку). Просить   визначити  розмір   аліментів (а.с. 1-2 Том 1).  

На  виконання  вимог  Апеляційного  суду  АР Крим   ухвалою суду  від  22.02.2010 року  до участі у справі  в  якості  співвідповідача  залучено  ОСОБА_2 (а.с. 210 Том 1).  

18.05.2010 року позивачка  подала  до суду  змінення  позовних  вимог (а.с. 241-242 Том 1).  Просила  визнати  незаконними, необґрунтованими  та  такими, що порушують його права наступні  дії  начальника Київського ВДВС МУЮ м. Сімферополя  Корольової С.Н.  та  державного виконавця: - використання  у розрахунках заборгованості ОСОБА_2 по аліментам  недійсних довідок з місця  його роботи; - невиконання  вимог ст.ст. 182, 195 СК України; - бездіяльність  Корольової С.Н. щодо  її заяв  про  порушення   закону,  отриманих  Павлюк Н.В.; - закінчення  виконання  за   виконавчим   листом № 2-1466 від 16.01.2006 року  до  прийняття  судом  рішення  про  розмір  заборгованості. Визнати   незаконними  та  такими, що містять  недостовірні  відомості   документи: - довідку-рахунок  заборгованості   по  аліментам   ОСОБА_2 № 03-17/7067  від  02.07.2008 р; - лист  Київського ВДВС про відсутність  заборгованості  у ОСОБА_2  № 03-17/7233 від 07.07.2008 року; - лист Київського ВДВС про наявність заборгованості  у ОСОБА_2  № 03-17/7940-13 від 17.07.2008 року; - довідку-розрахунок  заборгованості  по  аліментам   ОСОБА_2    № 03-17/7941-13 від 17.07.2008 року; - довідку-розрахунок  по аліментам  ОСОБА_2 № 03-17/8860  від 14.08.2008 року; - довідку Київського ВДВС № 3079/0317   від 24.09.2008 року; - довідку-розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_2 № 03-7/11162  від  1010.2008 року; - лист Сімферопольського МУЮ №Б-95/02  від 18.12.2008 року; - постанову  про закінчення  виконавчого провадження  за  виконавчим листом № 2-1466, що  винесене 09.12.2008 року Павлюк Н.В. Визнати недійсними  довідки з  місця  роботи ОСОБА_2, що містяться  у виконавчому провадженні. Визначити    розмір  заборгованості   по  аліментам  на  утримання  доньки  на  01.08.2008 року. Стягнути  борг по аліментам  з ОСОБА_2 у повному обсязі.  

Позичка  та  її  представник  у  судовому  засіданні  позовні   вимоги  підтримали   та   просили   їх   задовольнити   у  повному  обсязі.  

Представники   відповідача   ОСОБА_2    у  судовому  засіданні   позовні   вимоги  не визнали   та  просили   відмовити  у  їх  задоволенні.  Пояснили,  що  всі  стягнення    та  виплати  по  аліментам  проводилися  відповідно  до  рішення  Київського  районного  суду  м. Сімферополь,  тобто  по  ?  частці  від   його   заробітної  плати.  Всі  довідки  та  квитанції  відповідачем  була  надані  у  ВДВС Київського  району  Сімферопольського  МУЮ,  саме  на підставі  цих  документів  встановлено,  що  ніякої  заборгованості  у  ОСОБА_2  перед  ОСОБА_1  немає.    

Представник  Київського  ВДВС  Сімферопольського  МУЮ в  АР  Крим в  останнє   судове  засідання   не  з’явився,  в  попередніх  засіданнях   заявив  про  те,  що   вимоги  позивача  є  необґрунтованими, а  тому  такими,  що  не  підлягають  задоволенню.  Вони  свої  довідки-розрахунки   підтримують,  та  вважають,  що  на  01.08.2008  року  у  ОСОБА_2  була  відсутня   будь-яка   заборгованість   по  аліментам  перед   ОСОБА_1  Всі  розрахунки  проводилися   на   підставі   рішення  суду.    

Заслухавши  позивачку, її  представника,  представників  відповідачів,  свідків,    дослідивши  матеріали  цивільної   справи,  матеріали  виконавчого  провадження,  матеріали  цивільної  справи  № 2-1466/06,   матеріали  справи  № 6-225/08  про  роз’яснення   рішення  суду,   та  докази,  надані   сторонами   відповідно  до  приписів  ст.ст. 10, 60  ЦПК  України   ,   суд   дійшов   висновку,  що   позовні   вимоги   підлягають   частковому   задоволенню,    виходячи  з  наступного.     Судовим розглядом   встановлено   , що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя  від 16.01.2006 року з ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_1   стягнуті   аліменти  на  утримання  доньки   ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  у   розмірі   ?  частки   всіх   видів   його   заробітку  (справа №  2-1466/06).  

За  клопотанням  ОСОБА_1  про  роз’яснення  судового  рішення  ухвалою  Київського  районного  суду  м. Сімферополь  від  22  березня  2006  року,   роз’яснено,  що  аліменти   на  утримання  ОСОБА_5   повинні  стягуватися  з  ОСОБА_2  починаючи   з  05 вересня  2005  року  (справа  № 6-80/06).  

На  виконання   рішення  суду  було   видано виконавчий  лист  № 2-1466  та  03.03.2006  року  відкрито  виконавче   провадження.  

11 листопада  2008  року  з  заявою  про  роз’яснення  судового  рішення  звернулася   ОСОБА_1  Ухвалою  суду  від  19  січня  2009 року  роз’яснюючи  резолютивну  частину   рішення  суду  від  16.01.2006  року  суд  вказав: «Стягнути з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2  на  користь  ОСОБА_1,  аліменти   на утримання  її доньки  - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у  розмірі  ?  частки  усіх  видів  заробітку,  але не  менш  30%  прожиткового  мінімуму   до  її  повноліття»  (справа  № 6-225/09).    

На  підставі  заяви  ОСОБА_2  від   06.07.2009  року  Київський  районний   суд  м. Сімферополь  своєю  ухвалою   від  05.09.2009  року  роз’яснив, що різницю  між  визначеним  розміром   аліментів  у  розмірі  ?  частки   усіх   видів   заробітку  та 30  відсотками  прожиткового  мінімуму  для  дитини  відповідного  віку  повинен  сплачувати  саме   ОСОБА_2   (справа  № 6-137/09).  

Рішенням  Київського  районного  суду  м. Сімферополь  від  28  серпня  2008  року  визначений   розмір  стягнення  з  ОСОБА_2 на  користь  ОСОБА_1   аліментів  на  утримання   доньки   ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1 у  твердій  грошовій  сумі  в  розмірі  300  грн. 00 коп.  щомісяця,  але  не  менш  30%  прожиткового  мінімуму  для  дитини  відповідного  віку, починаючи  з  дня  набрання  рішенням  законної сили  до  досягнення  дитиною    повноліття (а.с.  86-87 том 2).        

В  матеріалах  справи  мається  декілька   довідок-розрахунків  заборгованості  ОСОБА_2 по  аліментам  на  утримання  доньки   ОСОБА_5.  Всі  вони  мають  різни  висновки.  Як  з’ясовано  судом,  ця  різниця  обумовлена  тим,   що  на  всьому  протязі  виконання  рішення  Київського  районного  суду  м. Сімферополь  від  16.01.2006  року  щодо  стягнення   аліментів  з  ОСОБА_2  на  користь   ОСОБА_1 в  інтересах  неповнолітньої   ОСОБА_5,  державними    виконавцями   проводилися   ці   розрахунки  в  розмірі  ?  частки  заробітної  плати  ОСОБА_2, на  підставі  довідок з місця  роботи  ОСОБА_2,  або  довідок  про  середню  заробітну  плату  працівника  столових  в м. Сімферополь,  як  з  врахуванням   в  одному  випадку,  так  без  врахування  в  іншому  випадку,  положень  ч.2 ст. 182  Сімейного  кодексу  України.  Саме  неправильне  розрахування   державними   виконавцями   щомісячних  платежів   по  сплаті  ОСОБА_2.  аліментів  й  призвели  до  багаточисленних   скарг  та  позовів  з   обох   сторін.  

Пояснення   представника    ВДВС  та   ствердження  представників  ОСОБА_2  про  те,  що  в  рішенні  суду  від  16.01.2006  року  нічого  не  було  вказано  про   те,  що   аліменти на  користь  ОСОБА_5  повинні   були  стягуватися  в  розмірі  не  менш   ніж  30%  мінімального   розміру   прожиткового  мінімуму  для  дитини   відповідного  віку,  а  ухвала  суду  про  це  була  винесена  тільки  після  закриття   виконавчого   провадження,   є  необґрунтованими  та   незаконними   виходячи  з  такого.            

Правилами  частини  другої  статті  182  Сімейного  кодексу  України  встановлено,  що  мінімальний   розмір  аліментів  на  одну дитину  не  може  бути  меншим,  ніж 30%  прожиткового  мінімуму   для  дитини  відповідного  віку, за  винятком  випадків,  передбачених  статтею  184  цього  Кодексу.  

Відповідно  до  частини  третьої  статті  181  Сімейного  кодексу  України  аліменти  на дитину   присуджуються   в  частині  від  заробітку  (доходу)  її  матері,  батька (стаття  183  цього  Кодексу)  і  виплачуються   щомісячно.  Аналіз  статей  182, 183, 184  Сімейного  кодексу  України  вказує  на  те,  що  законом   вже   визначені   мінімальні   гарантії  для   дітей,  наявність  яких  не  вимагає  додаткового  встановлення  мінімального  розміру  стягуваних  аліментів  в  рішенні  суду.  

Згідно  абзаців 4, 5  пункту  17  постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  № 3  від  15  травня  2006  року  «Про  застосування  судами  окремих   норм  Сімейного  кодексу  України  при   розгляді  справ  щодо  батьківства,   материнства  та  стягнення  аліментів»  розмір  аліментів  на  одну  дитину  не  може  бути  меншим, ніж  зазначений  у  частині  другій  статті  182  Сімейного  кодексу  України.  При   цьому  необхідно  мати  на  увазі,  що  зміна  законодавства  в  частині   визначення  мінімального  розміру  аліментів  на  одну  дитину  не є  підставою  для  перегляду  постановлених   раніше  судових  рішень  про  їх  стягнення.  

Порядок  стягнення  аліментів   визначено  у   статті  74  Закону  України  «Про виконавче    провадження».                  

Положення  статті  182   Сімейного  кодексу  України  набули  чинності з  01.01.2006  року.    

Виходячи  з  наведеного,   при  отриманні  до  виконання  виконавчого  листа  про  стягнення  з  ОСОБА_2  аліментів на  користь  ОСОБА_1  на  утримання   неповнолітньої   ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1  в  розмірі  ? частини   усіх   видів   заробітку  до  повноліття   дитини,   державні  виконавці   повинні    були  виходити  з  того,  що  ці  суми  ні  за  яких  умов  не могли  бути меншими ніж  30%  прожиткового  мінімуму   для  дитини  відповідного  віку, а  тому   додаткових   роз’яснень,  рішень,  ухвал  з  цього   приводу   не  потребувалось.              

Крім  того,  суд  вважає,  що державними   виконавцями  неправомірно  при  розрахунку  платежів  були   застосовані   статистичні   данні,  отримані  в  органах  статистики  представником  ОСОБА_2 -  ОСОБА_7,  щодо  середньомісячної   заробітної  плати  по  м. Сімферополь  штатного  працівника  по  виді  діяльності  «Їдальня  та  доставка  горячої  їжі»  по  АР Крим,  оскільки   ОСОБА_2  проживає  та  зареєстрований  по  м. Сімферополь. Крім  того,  згідно  довідок з  місця  роботи  та  даним  його  трудової   книжки  він  лише  з  1993  року  до  1998 року  він  працював  поваром  Ш  розряду,   в  період  же  стягнення   аліментів  ОСОБА_2  працював  барменом.  Також   він  отримав  в  центрі   зайнятості  додаткову  спеціальність  -  обліковця  (з реєстрацією   бухгалтерських   даних). Тобто  враховувати  при  визначенні  розміру  аліментів   лише  спеціальність  повара  є  неправильним.   В  такому  випадку  державні   виконавці  повинні  були  самостійно  витребувати   в  управлінні  статистики   данні  про  середньомісячну  заробітку  плату  одного  штатного  працівника по м. Сімферополь,  як  це  й   передбачено  діючим   законодавством  та  в  періоди,  коли ОСОБА_2  не   працював,  або  не  надавав належним  чином оформлені  довідки  з місця  роботи,   враховувати  саме   ці   статистичні   данні.      

Для  визначення   правильності  розрахунків  державними   виконавцями   заборгованості  по  сплаті  аліментів  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_1  на  утримання  доньки  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  судом  зроблено  запити  до  ДПІ  в  м. Сімферополь  про  доходи  ОСОБА_2  та   до   Головного   управління   статистики   в  АР Крим  для  отримання  довідки  про  середньомісячну  заробітну  плату  одного  штатного  працівника  по  м. Сімферополь  за    період  2005 – 2008  роки.    

З  урахуванням   отриманих  відповідей   з  ДПІ  в  м. Сімферополь  (а.с. 14  том  2),  даних  трудової  книжки  (а.с. 48-50 том 2)  Головного   управління   статистики   в  АР Крим  для  отримання  довідки   про  середньомісячну  заробітну   плату  одного  штатного   працівника  по  м. Сімферополь  за   період  2005 – 2008  роки,   фактично  сплачених  аліментів,  що  підтверджено  квитанціями,  суд  визначив,   що  станом  на  01.08.2008  року  суми  заборгованості  по  аліментам  ОСОБА_2    дорівнює   сумі   6874  грн. 17  коп.  Ці   розрахунки  такі:  

 


Місяць, рік   Середньо статистична  по  

м. Сімферополь  

або фактично  отримана з/плата  (данні ДПІ)   30% прожитковий  

мінімуму  

с 6 до 18  років   Підлягали стягненню за  цей  місяць   Фактично сплачено по  квитанціям  

 

Вересень, 2005 року   869 грн. 48 коп.  

середньомісячна   117 грн. 40 коп.   За 25 днів  

181 грн. 14 коп.   Платежів немає  

Жовтень, 2005 року   869 грн. 48 коп.  

середньомісячна   140 грн. 40 коп.   217 грн. 37 коп.   платежів  нема  

Листопад, 2005 року,   335  грн. 00 коп.  

з/плата  по  ДПІ   140 грн. 40 коп.   140 грн. 40 коп.   платежів  нема  

Грудень, 2005 року   335  грн. 00 коп.  

з/плата  по  ДПІ   140 грн. 40 коп.   140 грн. 40 коп.   платежів  нема  

Січень, 2006 року   350 грн. 00 коп.  

з/плата по ДТП   154 грн. 20 коп.   154 грн. 20 коп.   платежів  нема.  

Лютий, 2006 року   350 грн. 00 коп.  

з/плата  по  ДПІ   154 грн. 20 коп.   154 грн. 20 коп.   платежів  нема  

Березень, 2006 року   350 грн. 00 коп.  

з/плата по ДПІ   154 грн. 20 коп.   154 грн. 20 коп.   251 грн. 25 коп.  

Квітень, 2006 року   455 грн. 00 коп.  

з/плата по ДПІ   158 грн. 10 коп.   158 грн. 10 коп.   87 грн. 50 коп.  

Травень, 2006 року   1133 грн. 80 коп.  

середньомісячна   158 грн. 10 коп.   283 грн. 45 коп.   262 грн. 50 коп.  

Червень, 2006 року   1133 грн. 80 коп.  

середньомісячна   158 грн. 10 коп.   283 грн. 45 коп.   платежів немає  

Липень, 2006 року   1133 грн. 80 коп.  

середньомісячна   158 грн. 10 коп.   283 грн. 45 коп.   122 грн. 50 коп.  

Серпень, 2006 року   1133 грн. 80 коп.  

середньомісячна   158 грн. 10 коп.   283 грн. 45 коп.   87 грн. 50 коп.  

Вересень, 2006 року   1133 грн. 80 коп.  

середньомісячна   158 грн. 10 коп.   283 грн. 45 коп.   87 грн. 50 коп.  

Жовтень, 2006 року   1133 грн. 80 коп.  

середньомісячна   160 грн. 80 коп.   283 грн. 45 коп.   87 грн. 50 коп.  

Листопад, 2006 року   1133 грн. 80 коп.  

середньомісячна   160 грн. 80 коп.   283 грн. 45 коп.   87 грн. 50 коп.  

Грудень, 2006 року   1133 грн. 80 коп.  

середньомісячна   160 грн. 80 коп.   283 грн. 45 коп.   платежів немає  

Січень, 2007 року   1161 грн. 33 коп.  

середньомісячна   167 грн. 40 коп.   290 грн. 33 коп.   87 грн. 50 коп.  

Лютий, 2007 року   1230 грн. 96 коп.  

середньомісячна   167 грн. 40 коп.   307 грн. 74 коп.   87 грн. 50 коп.  

Березень, 2007 року   1315 грн. 96 коп.  

середньомісячна   167 грн. 40 коп.   328 грн. 99 коп.   платежів немає  

Квітень, 2007 року   1289 грн. 35 коп.  

середньомісячна   178 грн. 50 коп.   322 грн. 34 коп.   100 грн. 00 коп.  

Травень, 2007 року   1355 грн. 40 коп.  

середньомісячна   178 грн. 50 коп.   338 грн. 85 коп.   200 грн. 00 коп.  

Червень, 2007 року   1477 грн. 37 коп.  

середньомісячна   178 грн. 50 коп.   369 грн. 64 коп.   200 грн. 00 коп.  

Липень, 2007 року   1545 грн. 10 коп.  

середньомісячна   178 грн. 50 коп.   386 грн. 27  коп.   платежів немає  

Серпень, 2007 року   1512 грн. 89 коп.  

середньомісячна   178 грн. 50 коп.   378 грн. 22 коп.   100 грн. 00 коп.  

Вересень, 2007 року   1533 грн. 17 коп.  

середньомісячна   178 грн. 50 коп.   383 грн. 29 коп.   300 грн. 00 коп.  

Жовтень, 2007 року   1572 грн. 82 коп.  

середньомісячна   181 грн. 20 коп.   393 грн. 20 коп.   платежів немає  

Листопад, 2007 року   1602 грн. 18 коп.  

середньомісячна   181 грн. 20 коп.   400 грн. 54 коп.   300 грн. 00 коп.  

Грудень, 2007 року   1798 грн. 56 коп.  

середньомісячна   181 грн. 20 коп.   449 грн. 64 коп.   платежів немає  

Січень, 2008 року   1575 грн. 29 коп.  

середньомісячна   198 грн. 90 коп.   393 грн. 82 коп.   платежів немає  

Лютий, 2008 року   1693 грн. 20 коп.  

середньомісячна   198 грн. 90 коп.   423 грн. 30 коп.   100 грн. 00 коп.  

Березень, 2008 року   1797 грн. 24 коп.  

середньомісячна   198 грн. 90 коп.   449 грн. 31 коп.   платежів немає  

Квітень, 2008 року   1811 грн. 07 коп.  

середньомісячна   203 грн. 40 коп.   452 грн. 77 коп.   100 грн. 00 коп.  

Травень, 2008 року   1876 грн. 25 коп.  

середньомісячна   203 грн. 40 коп.   469 грн. 06 коп.   100 грн. 00 коп.  

Червень, 2008 року   960 грн. 00 коп.  

з/плата по ДПІ   203 грн. 40 коп.   240 грн. 00 коп.   150 грн. 00 коп.  

Липень, 2008 року   920 грн. 00 коп.  

з/плата  по ДПІ   204 грн. 00 коп.   230 грн. 00 коп.   802 грн. 00 коп.  


  Таким  чином,  судом  встановлено,  що  за  період  з 05.09.2005  року   до  01.08.2008  року  ОСОБА_2  повинен   був  сплатити  аліменти  на  утримання  доньки  ОСОБА_5  в  сумі   10574  грн. 92  коп.,   фактично   сплачено   на  цю  дату -  3700  грн. 75  коп.,  тобто  станом  на  01.08.2008  року  заборгованість   по  аліментам  ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1 на  утримання  доньки  ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1,    складало  6874  (шість  тисяч   вісімсот  сімдесят   чотири)   грн.  17  коп.  

Вимоги позивачки  щодо  стягнення  заборгованості  по  аліментам  у  повному  обсязі  задоволенню  не  підлягають,  оскільки   ці  стягнення  проводяться  на  підставі  Закону  України  «Про  виконавче  провадження»  й  додаткового  рішення  відносно  цього  не  потребується.  

Вимоги  позивачки  щодо  визнання  незаконними,  необґрунтованими  та  порушуючими  права  такі  дії  начальника  Київського  ВДВС  Сімферопольського  МУЮ  Королевої С.М. та  державного  виконавця  Павлюк  Н.В.:  -  використання  і розрахунках  заборгованості  ОСОБА_2  по  аліментам  недійсних  довідок  з  місця  роботі;  - невиконання  вимог  ст.ст. 182, 195  Сімейного  кодексу  України;  - бездіяльність  Королевої С.М.  по  заявам  про  порушенням  закону,  допущених  Павлюк Н.В;  закінчення  виконання  по виконавчому  листу  № 2-1466 від  16.01.2006   року  до прийняття  судом  рішення  про  розмір   заборгованості;  - визнання  незаконним  постанови   про  закінчення  виконавчого  провадження  по  виконавчому  листу  № 2-1466,  яке  винесено  09.12.2008  року Павлюк Н.В.  задоволенню  також   не  підлягають, оскільки   в  сенсі  ст. 15 ЦПК  України   такі  вимоги  не є  способом  захисту  прав  чи   інтересів  позивачки,   та  взагалі  повинні   розглядатися   не  в  позовному  проваджені,   а  відповідно   до приписів  Закону  України  «Про виконавче  провадження»  та  розділу YII ЦПК України   «Судовий  контроль  за  виконанням   судових  рішень».  

Вимоги   позивачки  щодо  визнання   недійсними  та  такими,  що  містять  недостовірну  інформацію:  -  довідки-розрахунку  заборгованості  по  аліментам   ОСОБА_2 № 03-17/7067  від  02.07.2008  року;  листа  Київського  ВДВС  про  відсутність   заборгованості  ОСОБА_2 № 03-17/7233  від  07.07.2008  року;  довідки-розрахунок заборгованості  по  аліментам  ОСОБА_2 №  03-17/7940-13  від  17.07.2008 року;  довідки-рахунки заборгованості  по  аліментам  ОСОБА_2 №  03-17/7941-13  від 17.07.2008  року;  довідки-розрахунок заборгованості  по  аліментам  ОСОБА_2 №  03-17/8860  від 14.08.2008 року;  довідки  Київського  ВДВС № 3079/0317  від  24.09.2008  року;  довідки-розрахунку  заборгованості по  аліментам  ОСОБА_2   № 03-17/11162  від  10.10.2008 року;  листа  Сімферопольського  МУЮ № Б-95/02 від 18.12.2008 року;  визнання   недійсними  довідок  з  місця  роботи  ОСОБА_2,  які  містяться  у  виконавчому   провадженні   про  стягнення   аліментів  у  ОСОБА_2  - задоволенню  не  підлягають  виходячи  з  такого.  

Відповідно  до  ст. 3 ЦПК України, кожна  заінтересована особа вправі  в  порядку встановленому  законом   звернутися  до  суду  за  захистом  порушеного або оспорюванного  права  чи   охоронюваного  законом    інтересу.  

Відповідно  до  змісту   ст.ст. 11, 15 ЦК України,  цивільні  права і обов’язки  виникають із  дій  осіб, що  передбачені   актами  цивільного  законодавства. Кожна особа  має  право  на   судовий   захист.  

Захист  же  цивільних   прав – це  передбачені законом  способи  охорони  цивільних прав   у   разі   їх   порушення   чи  реальної   небезпеки   такого порушення.  Під   способами  захисту  суб’єктивних   цивільних  прав  розуміють  закріплені законом  матеріально-правові  заходи примусового характеру, за  допомогою яких проводиться поновлення (визнання)  порушених  (оспорюваних) прав  та вплив  на  правопорушника.  Загальний   перелік   таких    способів  захисту   цивільних    прав  та  інтересів   дається   у  ст. 16 ЦК  України.  Як   правило,   власник  порушеного  права  може  скористатися  не любим, а  цілком   конкретним  способом   захисту  свого  права.  Частіше  за все  спосіб  захисту порушеного права   прямо  визначається  спеціальним    законом,  який    регламентує  конкретні   цивільні   правовідносини.    

Вказані  в  позові  довідки,  розрахунки,  листи,  тощо,  носять  лише інформаційний  характер, не є  нормативними   документами  які  впливали  би  на  права  та  обов’язки   сторін,   не   встановлюють   для   сторін    зобов’язань,  а  тому  й  нема  підстав    визнання  їх  недійсними  як  способу  захисту  прав  позивачки.    

Розглянувши    дану    цивільну   справу  за   участю  усіх   зацікавлених осіб,  у  рамках  заявлених  вимог,  на   основі   дотримання    принципів    диспозитивності,    змагальності   і  справедливості    судочинства,   всебічного  та  повного  дослідження   обставин  справи,  перевірки   їх   наданими    сторонами   доказами,  оцінивши  їх  у    сукупності,   виконавши   вимоги   процесуального  закону, суд    дійшов     висновку,   що   вимоги   позивачки   підлягають  частковому  задоволенню.  

На   підставі   ст.ст. 182, 184, 194, 196  СК України,  постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  № 3  від  15  травня  2006  року  «Про  застосування  судами  окремих   норм  Сімейного  кодексу  України  при   розгляді  справ   щодо  батьківства,   материнства  та  стягнення  аліментів»,    керуючись ст. ст. 10, 11, ч.3  ст. 60,  88, 209,  212, 214-215, 218  ЦПК  України,  с у д  -  

        В И Р І Ш И В:  

  Позов ОСОБА_1  до Київського  ВДВС  Сімферопольського  МУЮ,   ОСОБА_2  про  визнання  дій  начальника  ВДВС  неправомірними,   визнання   незаконними   документів,   визнання  недійсними   довідок  з  місця   роботи,   визначення  розміру  заборгованості  по  аліментам  станом   на  01.08.2008 року,   стягнення  боргу  по  аліментам,  тощо -   задовольнити  частково.  

    Визначити,  що  борг  ОСОБА_2  по  аліментам  на  користь  ОСОБА_1  на  утримання  неповнолітньої   доньки   ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1,   станом  на  01.08.2008  року  становив   6874 (шість   тисяч   вісімсот  сімдесят  чотири)  грн. 17 коп.    

    В   задоволенні   решти  вимог  ОСОБА_1  відмовити.  

    Рішення  може  бути  оскаржено  в   апеляційному   порядку   до  Апеляційного   суду   АР Крим  через  суд  першої  інстанції   шляхом  подачі  в 10-денний  строк  з  дня   проголошення   рішення  апеляційної   скарги.  

    Суддя:  

  • Номер: 22-ц/807/1085/18
  • Опис: про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-1139/10
  • Суд: Запорізький апеляційний суд
  • Суддя: Харченко Ірина Олександрівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.11.2018
  • Дата етапу: 11.12.2018
  • Номер: 6/753/313/19
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-1139/10
  • Суд: Дарницький районний суд міста Києва
  • Суддя: Харченко Ірина Олександрівна
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.02.2019
  • Дата етапу: 01.03.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація