Справа № 22ц - 6673 Головуючий у 1 інст. – Требух Н.В.
Доповідач – Хромець Н.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого – судді Хромець Н.С.
Суддів – Острянського В.І., Страшного М.М.
При секретарі – Костюк Ю.Г.
З участю представника позивача Ткаченко А.О., відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання,
в с т а н о в и в:
відповідно до положень ст.ст. 209, 218, 317 ЦПК України, суд вважає за необхідне проголосити вступну і резолютивну частини рішення, відклавши складання повного тексту до 13 грудня 2010 року.
У липні 2010 року відкрите акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго” завило позов про стягнення з ОСОБА_2 1329 грн. 59 коп. заборгованості за теплопостачання за період з 01 січня 2007 р. по 30 червня 2010 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1248 грн. 68 коп. заборгованості та розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким вирішити вимоги ОСОБА_2. до ВАТ „Облтеплокомуненерго”. Апелянт вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, та невірно дана оцінка дійсним обставинам справи. Апелянт звертає увагу, заборгованості у дійсності не існує, оскільки відповідач неправильно проводить нарахування за надані послуги за період з 24 березня 2009 року до 26 лютого 2010 року, коли не застосовувався порядок нарахування за показниками приладу обліку теплової енергії. Крім того, апелянт посилається на порушення процесуального закону при подані позовної заяви, на неврахування судом оплати 18,98 грн. за вересень 2009 р. та на порушення постачальником послуг умов договору про надання цих послуг, шляхом самочинної зміни порядку розрахунків і порушення при цьому п.п. 15, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, а відтак безпідставне нарахування боргу.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині визначення суми заборгованості відповідача за послуги теплопостачання, виходячи з наступного.
Позивачем заявлений позов про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з нарахуванням оплати за послуги теплопостачання без врахування показань будинкового приладу обліку спожитої теплової енергії за період з 24 березня 2009 р. по 26 лютого 2010 року, тобто до дати встановлення приладу обліку після його ремонту.
З матеріалів справи встановлено, що працівниками позивача і представником ЖЕК-10, на балансі якого перебуває прилад обліку, 21 квітня 2009 року складний акт про необхідність позачергової повірки лічильника теплової енергії, встановленого у АДРЕСА_1, у зв'язку з його некоректною роботою. Керуючись абз. 5 п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, позивач нарахував розмір оплати послуг, наданих ОСОБА_2 за період з 24 березня 2009 р. до дати повторного встановлення будинкового приладу обліку за нормами споживання, внаслідок чого позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість за теплопостачання, відповідно до акту звірки (а.с. 45-49) у сумі 1248,68 грн. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими і доведеними вимоги позивача на зазначену суму.
Проте, з такими висновками суду не можна повністю погодитись, враховуючи наступне.
Так, відповідно до п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, у разі несправності засобів обліку теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. З поясненнями позивача (а.с. 24-25) нарахування оплати за послуги теплопостачання відповідачеві нараховувались за нормами споживання з 01 серпня 2009 р.
Таке нарахування не можна визнати правильним, оскільки, як зазначено у тих же поясненнях з посиланням на роз’яснення Управління ЖКГ Чернігівської облдержадміністрації, у випадку відсутності приладу обліку нарахування за нормами споживання здійснюється упродовж року з розрахунку річних витрат підприємства, а споживач оплачує 50% вартості послуг в опалювальний період, а решту – в міжопалювальний період. Поширення такого порядку нарахувань на відносини з відповідачем по даній справі у період з 24 березня 2009 р. до початку нового опалювального сезону, тобто до 15 жовтня 2010 р., є безпідставним. По справі встановлено, що несправність лічильника виявлена 21 квітня 2010 року, а не 15 квітня, як стверджує позивач, оскільки першим документом, у якому зафіксована некоректна робота лічильника, є акт від 21 квітня 2009 р. (а.с. 42). При цьому весь опалювальний період 2008-2009 р.р., чого не заперечував представник позивача, відповідач оплачувала послуги відповідно до показань засобу обліку у повному обсязі, а тому не можна застосовувати нарахування додатково ще 50% відсотків вартості послуг за нормами споживання у міжопалювальний період. Виходячи з наведеного вище, позивачем безпідставно нараховані до сплати 326, 39 грн. та 430,56 грн. у міжопалювальний період, а також 107,64 грн. за 15 днів жовтня 2010 р., оскільки опалювальний період почався 15 жовтня 2010 р. Таким чином, загальна сума безпідставних нарахувань оплати за послуги теплопостачання споживачеві ОСОБА_2 становить 864,59 грн., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 384, 09 грн. ( 1248,68 – 864,59).
В іншій частині розподілу судових витрат рішення суду відповідає вимогам процесуального закону, оскільки стягнуті судові витрати є мінімальними, встановленими відповідними нормативними актами.
Вирішувати позовні вимоги, які не були предметом розгляду суду першої інстанції, апеляційний суд не вправі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п.п. 3, 4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 09 коп. заборгованості за теплопостачання.
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: