Справа № 487/2014/20

Провадження № 2-др/487/12/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Чеботарьової К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Труби Клавдії Борисівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2021 року адвокат Труба К.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва із заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 487/2014/20в частині вирішення питання розподілу судових витрат, просила стягнути з позивача на кориться відповідача правову допомогу в сумі 7000 грн.

В своїй заяві про ухвалення додаткового рішення адвокат Труба К.Б.вказує на те, що при ухваленні рішення суду від 25.05.2021 року у даній справі, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат відповідача. Які полягають у витратах на правову допомогу в сумі 7000 грн., про які він заявляв у відзиві від 06.05.2020 року та 27.11.2021 року надавався опис робіт виконаних адвокатом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд розглядає питання щодо ухвалення додаткового рішення по цивільній справі без повідомлення сторін у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, що не є перешкодою для розгляду питання про ухвалення додаткового рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши подану заяву, дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.05.2021 року позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково, стягнуто з  ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн. щомісяця, починаючи з 07.04.2020 року і до досягнення дитиною повноліття та у дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09.07.2021 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.05.2021 року змінено в частині розподілу судових витрат в бік їх зменшення до 240 грн., в іншій частині рішення суду залишено без змін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просила стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, які складаються з витрат на надання правової допомоги адвоката в сумі 7000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача на підтвердження понесених витрат відповідачем надано: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 487/2014/20, який складається: юридична консультація, підготовка та подання відзиву на позовну заяву, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях (а.с.123), дублікат квитанції від 06.05.2020 року, що підтверджує оплату ОСОБА_3 7000 грн. послуг адвоката Труба К.Б.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Як встановлено судом, відповідачем ОСОБА_3 , відповідно до квитанції від 06.05.2020 року проведена оплата послуг адвоката Труба К.Б. в розмірі 7000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).

Суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих послуг.

Разом з тим, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, судом встановлено, що ціна позову, виходячи з норми ст.176 ЦПК України, становила 120000 грн. Позов було задоволено на 20%, а тому суд приходить до переконання, що з позивача на користь відповідача підлягає стягнення 80% витрат на правову допомогу.

Враховуючи вищевикладене та те, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу, позов задоволено частково, відповідач підтвердив надані йому адвокатські послуги належними засобами доказування, суд вважає, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить суму в розмірі 5600,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.141,258,259,263-265,270 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5600 понесених витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Головуючий суддя: В.О. Гаврасієнко