справа № 2а-7523/10/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фа-Ойл" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003961501/1 від 02 вересня 2010 року. Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення незаконним, позивач посилається на те, що формування валових витрат та податкового кредиту підтверджені документально, а підстави для його зменшення? вказані перевіряючими в акті перевірки? є безпідставними. Просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. Просить суд також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 003961501/0 від 29 червня 2010 року та податкове повідомлення-рішення № 0005111501/1 від 02 вересня 2010 року.
Представник відповідача - ДПІ у м. Житомирі в судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Житомирі було проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Фа-Ойл", за результатами якої складено Акт № 3418/15-1 від 15 червня 2010 року про результати невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток.
Відповідно до зазначено акту податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ "Фа-Ойл" занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за перший квартал 2010 року на 1263981 грн. В акті зазначено, що відповідно до розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальниками товарів (робіт, послуг) ТОВ "Фа-Ойл" у березні 2010 року були: ТОВ "Славія", ТОВ "Агістель" та ЗАТ "Дніпронафтопродукт". Даними постачальниками не задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість в березні 2010 року, а отже, у відповідності до п.п. 7.2.3 п. 7т ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", продавець не мав правових підстав для виписки податкових накладних.
Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.
Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного Порядку, за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт. Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів.
Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього Порядку, з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності СПД, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.
За змістом зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.
Всупереч вказаним вимогам, податковий орган, описуючи встановлене порушення в частині заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, не обґрунтовує наявність такого порушення даними бухгалтерського та податкового обліку (первинними документами, тощо).
Відповідно до пп. 4.2.2 в) п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20 березня 2001 року № 06-10/167, під терміном "арифметична помилка або описка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податків при заповненні декларації (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичний дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).
Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
В акті про результати документальної невиїзної перевірки № 3418/15-1 від 15 червня 2010 року не зазначено, що такою перевіркою виявлено арифметичну або методологічну помилку, а як наслідок, відсутні законні підстави та повноваження у посадових осіб ДПІ у м. Житомирі для здійснення будь-яких дій щодо коригування податкового обліку платника податку.
На підставі акта перевірки ДПІ в м. Житомирі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003961501/0 від 29.06.2010 року, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання у сумі 1263981 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 63199 грн., а всього 1327180 грн. (а.с.12).
Не погоджуючись з вищевказаним актом перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фа-Ойл" 21 червня 2010 року направило Державній податковій інспекції у м. Житомирі заперечення. Крім того, 05 липня 2010 року позивач оскаржив до ДПІ у м. Житомирі вказане повідомлення-рішення. За результатами розгляду первинної скарги 02 вересня 2010 року позивач отримав рішення № 50218/10/25-003 від 02 вересня 2010 року (а.с.8). Відповідно до вказаного рішення, податкове повідомлення-рішення № 0003961501/0 скасовано в частині застосування штрафної санкції в розмірі 63199,00 грн. та збільшено вказане податкове повідомлення-рішення на 126398,00 грн. штрафної (фінансової ) санкції.
07 вересня 2010 року на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення № 0003961501/1 від 02 вересня 2010 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 1263981,00 грн. (а.с. 7).
Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, на думку перевіряючих, було порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" в частині витрат, які включені до складу валових витрат. Відповідачем зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тобто виявлений факт заниження податку на прибуток в сумі за перший квартал 2010 року у сумі 1263981,00 грн. (а.с. 17).
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, включаючи загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.1 ст.5 вказаного Закону зазначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як вбачається з п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вищевказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме: дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Тобто, валові витрати у платника податку на прибуток виникають з настанням будь-якої з перелічених подій. Саме первинні документи є підтвердженням дати виникнення валових витрат.
Судом безспірно встановлено, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні та декларації. Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що за наявності оригіналу податкової накладної - відсутні підстави для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладні, до складу податкового кредиту такого платника податку.
В судовому засіданні були дослідженні:
- договір № 48-10/08-ФО від 01 жовтня 2008 року купівлі продажу, укладеного між ТОВ "Славія" та ТОВ "Фа-Ойл" на постачання позивачу нафтопродуктів;
- договір постачання нафтопродуктів № 2009-6-П від 01 червня 2009 року, укладений між ТОВ "Агістель" та позивачем щодо постачання нафтопродуктів;
- договір зберігання № 2212/09-2, який укладено між ВАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ "Фа-Ойл", предметом якого є приймання та зберігання нафтопродуктів.
Представником відповідача було визнано, що взаємовідносини, яки виникли між позивачем та ТОВ "Славія", ТОВ "Агістель" та ЗАТ "Дніпронафтопродукт" на виконання вищевказаних договорів, прямо пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.
Положення Закону України "Про податок на додану вартість" та інших нормативно - правових актів, прийнятих на його реалізацію, не містить випадку втрати права у платника податку виписки податкових накладних або їх недійсності у випадку не декларування своїх податкових зобов'язань продавцем.
Факт порушення контрагентом-постачальником своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - збільшення валових витрат, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Однак таких доказів суду контролюючим органом надано не було і вказані факти не доведені.
На підставі викладеного суд вважає, що податковий орган в порушення діючого законодавства не здійснив заходи, направлені на встановлення дійсних обставин здійснення господарських операцій з контрагентами, не зібрав і не дослідив матеріали, що мають доказове значення при прийнятті рішення щодо визначення оскаржуваного податкового зобов'язання. Висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях перевіряючого інспектора і не обґрунтовуються належними та допустимими доказами.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем не обґрунтовано, тобто, без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягають скасуванню.
Керуючись ч.3 ст.2, ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003961501/1 від 02 вересня 2010 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 003961501/0 від 29 червня 2010 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005111501/1 від 02 вересня 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 06 грудня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.