Справа № 2-2722
2007 року
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого - судді Прищепи О.І.
при секретарі - Шараповій Т.Ю.
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівадійської селищної Ради, третя особа ОСОБА_3 про захист порушеного права на землю, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить суд, визначити незаконним та відмінити рішення 12 сесії 5 скликання Лівадійської селищної Ради № 85 від 07 березня 2007 року “Про затвердження проекту землевпорядження по відводу та передачі у власність ОСОБА_3. земельної ділянки, площею 0,0096 га. для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1.
Вимоги мотивовані тим, що 07 березня 2007 року Лівадійською селищною Радою було прийнято рішення про затвердження проекту землевпорядження по відводу та передачу у власність ОСОБА_3. земельної ділянки, площею 0,0096 га для будівництва індивідуального гаражу за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_1, однак, зазначене рішення є незаконним та підлягає скасуванню, так як, зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні позивача з 1997 року, крім того, на зазначеній земельній ділянці позивачем збудований гараж на підставі рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної Ради.
Позивач та її представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача Лівадійської селищної ради та третя особа ОСОБА_3. в судове засідання не з'явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином. Причину неявки суду не сповістили.
Відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Таким чином, відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача та третьої особи.
Вислухавши позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. зареєстрований та мешкає разом із членами своєї родини за адресою: м. Ялта АДРЕСА_2, яка належить останньому на праві приватної власності, та він є членом гаражно-будівельного товариства “Ореанда” (надалі ГБТ) в с. Ореанда м. Ялта.
Вказаному ГБТ «Ореанда» рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної Ради № 35 від 26 березня 1997 року надано дозвіл на проведення проектно-дослідницьких робіт, вказані обставини підтверджується копією рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної Ради № 35 від 26 березня 1997 року, (а.с. 19).
Рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної Ради № 157 від 28 листопада 1997 року надано дозвіл на будівництво 2-ої черги напівпідземних гаражів в с. Ореанда в районі будинку № 45, що підтверджується копією рішення Лівадійської селищної Ради № 157 від 28 листопада 1997 року, (а.с. 20).
Рішенням 11-ої сесії 22-го скликання від 25 грудня 1997 року ГБТ “Ореанда” затверджено проект відводу та надано у постійне користування земельна ділянка площею 0,0116 га. У смт Ореанда для будівництва 2-ої черги гаражів, що підтверджується копією рішення Лівадійської селищної Ради. (а.с. 15).
Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України “Про планування та забудову територій”, у разі прийняття сільською, селищною або міською радою рішення про надання земельної ділянки для розміщення об'єкту містобудування, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво зазначеного об'єкту.
Згідно до ситуаційного плану по проекту 2-ої черги в м. Ялта, АДРЕСА_1, розташовано гараж на 4-и бокси, (а.с. 16-17).
Зазначений проект гаражів узгоджено з районним архітектором, та після будівництва гаражу, позивачем було отримано технічний паспорт на зазначений гараж. Вказані обставини підтверджуються відповідними документами. (а.с.12-13, 16-17).
Відповідно до вимог ст. 7 ЗК України (в редакції закону 1992 року) Користування землею може бути постійним або тимчасовим.
У постійне та тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам;
Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою відповідно до вимог ст. 22 ЗК України (в редакції Закону 1992 року) виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Відповідно до вимог ст. 23 ЗК України (в редакції Закону 1992 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогоподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Відповідно до вимог ст. 27 ЗК України (в редакції Закону 1992 року) Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ГБТ «Ореанда» на законних підставах володіє земельною ділянкою площею 0.0116 га, яка розташована в смт Ореанда, членом якого є ОСОБА_1..
Також у судовому засіданні встановлено, що рішенням 12-ої сесії 5-го скликання Лівадійської селищної Ради № 85 від 07 березня 2007 року було затверджено проект землевпорядження по відводу та передачі у власність ОСОБА_3. земельної ділянки, площею 0,0096 га. для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення. (а.с.7).
Відповідно до вимог ч.4, 5 ст. 116 ЗК України передача у власність громадян або надання в користування земельної ділянки, що вже перебуває в користуванні, провадиться лише після вилучення його в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України.
Відповідно до вимог п.Б ч.1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Однак в судовому засіданні встановлено, що Лівадійською селищною радою не прийнято мір для вилучення вказаної земельної ділянки ні у ГБТ «Ореанда» та ОСОБА_1..
При таких обставинах до прийняття рішення про передачу цієї земельної ділянки ОСОБА_3. необхідно було прийняти передбачені законом міри про вилучення її у ОСОБА_1 або про знос будов, що перебувають на ньому, споруджень і насаджень.
Судом встановлено, що до прийняття оскаржуваного рішення ніяких мір про знос гаражу та вилученню земельної ділянки селищною радою не приймалось.
Також у судовому засіданні встановлено, що при прийнятті рішенні № 85 від 07 березня 2007 року, 12 сесія 5 скликання Лівадійської селищної Ради керувалась ст. 120 та ст. 124 Земельного кодексу України.
Однак, ст. 120 Земельного кодексу України передбачає перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю або споруду, а ст. 124 Земельного кодексу України передбачає передачу земельної ділянки в оренду.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена земельна ділянка в оренду ОСОБА_3. не передавалась.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України і ст. 59 Закону "Про місцеве самоврядування на Україні" акти органів місцевого самоврядування за мотивами їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення 12 сесії 5 скликання Лівадійської селищної Ради № 85 від 07 березня 2007 року є обґрунтованою, засновані на законі та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином на користь позивача ОСОБА_1. з Лівадійської селищної Ради повинно бути стягнено судові витрати у розмірі 7.50 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та у розмірі 8.50 гривень за сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування на Україні", ст. 24 Закону України “Про планування та забудову територій”, ст. 116, 120, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Лівадійської селищної Ради, третя особа ОСОБА_3 про захист порушеного права на землю - задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати рішення 12-ої сесії 5-го скликання Лівадійської селищної Ради “Про затвердження проекту землевпорядження по відводу й передачі у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0096 га для будівництва індивідуального гаражу за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_1” № 85від 07 березня 2007 року.
Стягнути з Лівадійської селищної Ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 7 (сім) гривень 50 копійок за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та у розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок за сплату судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ - підпис
З оригіналом згідно
Рішення набрало законної сили 04 вересня 2007 року
Суддя -
22 серпня 2007 року
Пр-38 (2-2722/07) Лівадійська селищна Рада
98600
вул. Батуріна, 8
с. Лівадія м. Ялта
ОСОБА_3.
98600
АДРЕСА_3
м. Ялта
В провадженні Ялтинського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Лівадійської селищної Ради, 3-тя особа: ОСОБА_3 “про захист порушеного права на землю”.
Відповідно до п. 3 ст. 222 ЦПК України направляємо Вам копію рішення Суду від 22 серпня 2007 року по зазначеній справі.
Додаток: копія рішення від 22 серпня 2007 року на 1 аркуші.
Суддя
Ялтинського міського суду О.І. Прищепа