Справа № 22ц-5806 Головуючий у 1 інст. – Триголова В.М.
Категорія - цивільна Доповідач – Хромець Н.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді – Хромець Н.С.
суддів – Лазоренка М.І., Острянського В.І.
при секретарі – Рачовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и в :
У червні 2010 року ОСОБА_2 заявила позов про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на своє утримання до досягнення трирічного віку сином сторін ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що вона потребує матеріальної допомоги, оскільки тимчасово непрацездатна у зв'язку з вагітністю і пологами, а після закінчення терміну непрацездатності перебуватиме у відпустці по догляду до досягнення дитиною трирічного віку, а добровільно надавати матеріальну допомогу відповідач відмовляється.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити. На думку апелянта рішення суду першої інстанції є незаконним через порушення норм матеріального права. Позивач вказує, що суд невірно зазначив у рішенні що правовідносини, які врегульовані ст. 84 СК України ще не настали через те, що на час звернення з позовом позивачка ще не перебувала у відпустці по догляду за дитиною, оскільки названа норма закону не ставить право матері на отримання матеріальної допомоги від чоловіка в залежність від того працює вона чи ні та від її матеріального становища. Крім того, апелянт вважає що судом безпідставно не враховано те, що дитина дуже хвора і вся отримана державна допомога витрачена на лікування дитини. Апелянт також стверджує, що відповідач має додаткові доходи крім зазначеної у трудовому договорі мінімальної заробітної плати.
Справа розглядається у відсутність сторін згідно з нормами ст. 77 ЦПК України, оскільки позивач просить провести судовий розгляд без неї, посилаючись на поважні причини, а відповідач не отримує судові повістки, які надсилаються йому за всіма відомими з матеріалів справи, адресами і не повідомив суд про зміну місця проживання.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а рішення суду таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на неспроможність відповідача надавати позивачці утримання, оскільки має заробітну плату 884 грн. і сплачує аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини свого заробітку, а також на те, що позивачка ще не оформила відпустку по догляду за дитиною. Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до ч.4 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Таким чином, та обставина що позивач не оформила відпустку по догляду за дитиною не є визначальною для вирішення позову про стягнення аліментів на утримання дружини.
Висновок суду про неможливість відповідача надавати допомогу дружині, яка має спільну з відповідачем дитину, вік якої не досяг трьох років, також є помилковим. Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження, без будь-яких обмежень працездатності, зобов’язаний згідно із законом утримувати хвору (а.с. 23) дитину і дружину, але ухиляється від виконання цього обов’язку і не вживає заходів до відповідного працевлаштування. Жодних даних про неможливість відповідача виконувати будь-яку роботу в матеріалах справи немає .
Крім того, встановлений наданим відповідачем трудовим договором розмір заробітної плати незначно, але не відповідає розміру мінімальної заробітної плати, встановленому ст. 53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”. До того ж, слід врахувати, що названою нормою Закону передбачене щоквартальне підвищення мінімального розміру заробітної плати.
Зважаючи на наведене вище, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 і стягнення на її користь з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Керуючись ст.ст. 79, 84 СК України, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п. 4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження, уродженця с. Обичів Прилуцького району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) платника, починаючи з 14 червня 2010 року і до 30 квітня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 51 (п’ятдесят одну) грн. судового збору в дохід держави на рахунок місцевого бюджету м. Чернігова № 3149537700002 (код бюджетної класифікації 22090100, символ звітності банку 537), код ЄДРПОУ 22825965, банк отримувача ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Стягнути з ОСОБА_2 120 (сто двадцять) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на рахунок державного бюджету м. Чернігова № 31211263700002 (код бюджетної класифікації 22050002, символ звітності банку 263), код ЄДРПОУ 22825965, банк – ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :