ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 жовтня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/1332/20

Головуючий у першій інстанції – Савченко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1120/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

                           головуючого-судді: Онищенко О.І.

                           суддів: Євстафіїва О.К.,Скрипки А.А.,

                            секретар: Позняк О.М.     

Позивач: ОСОБА_1

Відповідачі: Корюківська районна державна адміністрація Чернігівської області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія-Агро»

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-Агро» про визнання неправомірними розпоряджень Менської райдержадміністрації та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (суддя Савченко О.А.) ухвалене о 09 год. 00 хв. у м.Мена,

                             В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-Агро», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Менська міська рада Чернігівської області про визнання неправомірними розпоряджень Менської райдержадміністрації та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Менської районної ради народних депутатів Чернігівської області йому надано в постійне користування земельну ділянку площею 49,5 га із земель запасу на території Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області. В травні 2020 року прокуратурою до нього було подано позов про припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою. В ході розгляду виказаної справи йому стало відомо про наявність розпоряджень голови Менської районної державної адміністрації, згідно яких СТОВ «Надія Агро» було передано в оренду земельну ділянку площею 41.86 га для ведення сільськогосподарського виробництва. В подальшому, на підставі вказаних розпоряджень, з СТОВ «Надія-Агро» було укладено договір оренди землі. Враховуючи, що спірна земельна ділянка до даного часу належить позивачеві на праві постійного користування, просить скасувати розпорядження голови Менської районної державної адміністрації № 352 від 09 липня 2007 року та № 481 від 18 жовтня 2007 року, а також визнати недійсним договір оренди землі № 9 від 11 листопада 2007 року.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2021 року відмовленго у  задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-Агро» про визнання неправомірними розпоряджень Менської райдержадміністрації та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні стороною позивача не було доведено порушення прав чи інтересів позивача по справі – ОСОБА_1 розпорядженням голови Менської районної державної адміністрації № 352 від 09 липня 2007 року, Розпорядженням голови Менської районної державної адміністрації № 481 від 18 жовтня 2007 року та договором оренди землі № 9 від 13 листопада 2007 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції належним чином не досліджено наявні матеріали справи та обставини, а також безпідставно не враховано, що земельна ділянка надавалась позивачу, як фізичній особі - громадянину ОСОБА_1 та дійшов помилкового висновку, що право постійного користування було втрачено із ліквідацією фермерського господарства. Крім того позивач зазначає, що постійно використовував земельну ділянку та сплачував земельний податок, а  тому передача в оренду землі СТОВ « Надія-Агро» порушує його права. Також ОСОБА_1 звертає увагу апеляційного суду на те, що у оскаржуваних розпорядженнях невірно зазначено місце розташування спірної земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу Корюківська района державна адміністрація Чернігівської області просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскарджуване рішення без змін. Зазначає, про те що судом було досліджено всі наявні у матеріалах справи докази та надано їм належну оцінку.  Розпорядження Менської  районної державної адміністрації Чернігівської області про надання дозволу СТОВ « Надія-Агро» на розробку технічної документації та подальшої передачі в оренду землі було законним та правомірним.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає  судове рішення суду першої інстанції.  

По справі встановлено, що рішенням Менської районної ради Чернігівської області від 19 березня 1999 року Про внесення змін у землекористування на території Волосківської сільської ради на надання земельної ділянки ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 50.0 га з земель районного запасу на території Волосківської сільської ради для створення селянського (фермерського) господарства (а.с. 8).

Відповідно до копії Державного акту на право постійного користування землею виданого громадянину України ЧН № 00123 ОСОБА_1 , який мешкає в селі Степанівка Менського району Чернігівської області на підставі рішення 6 сесії 23 скликання Менської районної ради народних депутатів від 19 березня 1999 року надається у постійне користування земельна ділянка площею 49,50 га для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 6).

Як вбачається з рішення Менського районного суду від 27 листопада 2020 року,  залишеним без змін Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року,  розпорядженням Менської районної державної адміністрації від 29 січня 2000 року № 19 зареєстровано з правом юридичної особи селянське (фермерське) господарство «Зерно» Товстоп`ят О.І. та було ліквідоване на підставі  ухвали Господарського суду Чернігівської області від 31 жовтня 2006 року . У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявна інформацію про припинення СФГ «Зерно» ОСОБА_1 15.11.2006 року. З 2007 року, тобто з моменту укладення договору оренди №9 з СТОВ «Надія-Агро» 13.11.2007 року, ОСОБА_1 не намагався обробляти спірну земельну ділянку та не висловлював ніяких претензій щодо обробітку її СТОВ «Надія-Агро», не сплачував орендної плати за її користування. ( а.с.161-165)

Розпорядженням голови Менської районної державної адміністрації № 352 від 09 липня 2007 року СТОВ «Надія-Агро» надано дозвіл на розробку технічної документації із устрою по передачі в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 50,0 га за рахунок земель запасу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Городищенської сільської ради (а.с. 9).

Розпорядженням голови Менської районної державної адміністрації № 481 від 18 жовтня 2007 року було затверджено технічну документацію із землеустрою по передачі земельної ділянки в оренду СТОВ «Надія-Агро» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Городищенської ради (а.с. 10).

13.11.2007 року між Менською районною державною адміністрацією Чернігівської області та СТОВ «Надія-Агро» було укладено договір оренди землі № 9, гідно якого, орендар передав, а орендодавець отримав в користування земельну ділянку площею 44,85 га, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Городищенської сільської ради (а.с. 11-13).

За частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство» земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Таким чином, виходячи із системного тлумачення норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» вбачається, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 ЗКУ (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ, так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні).

Верховний Суд України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14 висловив правову позицію, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом наведених норм процесуального права суд може задовольнити позов лише тієї особи, яка має право пред`явлення вимоги до відповідачів. У разі відсутності у позивача такого права, його вимоги не підлягають задоволенню (постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 2-216/2011 (провадження № 61-5909св18)).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, обставини справи, позицію сторін, а також норми права, які регулють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стороною позивача не було доведено порушення його прав чи інтересів діями відповідачів щодо передачі в оренду земельної ділянки яка попередньо була передала ОСОБА_1 у постійне користування з цільовим призначенням для створення селянського фермерського господарства.

Доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка була отримана ОСОБА_1 , як громадянином, а тому не можна пов`язувати притинення його права постійного користування землею з ліквідацією фермерського господарства не можуть бути підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, оскільтки з моменту створення селянського (фермерського) господарства відбувається фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього переходять до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації.

Під час розгляду судом першої інстанції справи, сторони не заперечували що земельна ділянка, яка була передана у постійне користування ОСОБА_1 і земельна ділянка яку орендує СТОВ «Надія-Агро» це фактично одна і та ж земельна ділянка, тому доводи апеляційної скарги щодо не з`ясування місця знаходження спірної земельної ділянки не заслуговують на увагу суду.

Колегія суддів апеляційного суду встановила, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

В ухвалі суду апеляційної інстанції від 5 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху невірно були зазначені реквізити для сплати судового збору, а тому ОСОБА_1 сплатив кошти на рахунок, який не визначений на сьогодні для сплати судового збору. Отже кошти в сумі 1261,20 грн підлягають поверненню позивачу з одночасним  ухваленням рішення про стягнення суми судового збору з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

                              П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Менського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1261 грн 20 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37972475; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA798999980313111206080025739; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: *;101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ) (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чернігівський апеляційний суд.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1261 грн 20 коп., сплачений ним згідно з квитанцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» № N10665034М від 12 липня 2021 року за реквізитами: UA718999980313181206080025002, отримувач – УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) – 38054398,  банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету – 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки – «80» Апеляційні суди).

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

                        Головуючий:                                          Судді: