Справа № 22ц-6469 Головуючий у 1 інст. – Бабич О.І.
Доповідач – Хромець Н.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого – судді Хромець Н.С.
Суддів – Острянського В.І., Лазоренка М.І.
При секретарі – Рачовій І.І.
З участю представника позивачів ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 на рішення Талалаївського районного суду від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма „Відродження” про дострокове розірвання договорів оренди землі,
в с т а н о в и в:
Рішенням Талаївського районного суду від 20 жовтня 2010 року відмовлено у позові ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про дострокове розірвання договорів оренди землі за безпідставністю вимоги.
В апеляційній скарзі ставиться вимога про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог осіб, які подали апеляційну скаргу. Апелянти посилаються на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, на думку позивачів судом порушені норми ст.ст. 610, 611, 615, 651 ЦК України та ст.ст. 59, 130, 165, 180 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не довели наявність істотних порушень відповідачем умов договорів оренди землі.
Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам, вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовується.
Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї сторони можливе у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Статтею 32 Закону України „Про оренду землі” можливість достроково розірвати договір за рішенням суду передбачена у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору. Відповідачі в обґрунтування вимог про розірвання договорів оренди землі не посилаються на порушення відповідачем обов'язків, встановлених для нього ст. 25 Закону „Про оренду землі”. Посилання апелянтів на порушення відповідачем умов договорів не доведене, про що правильно зазначив місцевий суд у своєму рішенні. Доводи позивачів щодо невідповідності розміру орендної плати, встановленої договорами, Указу Президента України від 19 серпня 2008 р. про внесення змін до Указу Президента № 92 від 02.02.2002 року „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), не можуть бути підставою для розірвання договорів.Перелік істотних умов договору оренди землі визначений.1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі”. Доказів порушення таких умов відповідачем не надано. Розмір і строки виплати орендної плати встановлюються умовами договорів. Невідповідність договорів вимогам законодавства чи інших нормативних актів у відповідних випадках може бути підставою для визнання договорів недійсними, але не передбачена як підстава для дострокового розірвання договорів. Крім того, відповідач не відмовляється переглянути розмір орендної плати і після відповідного звернення орендодавців за деякими договорами це вже зробив шляхом укладення додаткових угод з орендодавцями (а.с. 125-139 т. 3).
Строки виплати орендної плати за землю відповідачем не порушувались, про що свідчать надані видаткові касові ордери і відомості на виплату. Щодо посилань апелянтів на виплату всього розміру орендної плати грошима у той час як умовами договору передбачається часткова виплата у натуральній формі, то ця обставина також не дає підстав для дострокового розірвання договорів. Даних про вимоги позивачів до орендаря про сплату частини орендної плати у натуральній формі чи незгоду їх на таку оплату у матеріалах справи нема, рівно як про відмову орендаря здійснити виплату у натуральній формі. Гроші, відповідно до умов договору, позивачі отримували вчасно. Доводи щодо вимушеного отримання орендної плати протягом 2008-2010 років у такій формі жодними доказами не підтверджені.
Процесуальні порушення, на які вказують апелянти, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті спору рішення суду в силу положень ч.3 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відхилити, а рішення Талалаївського районного суду від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: