Справа № 22ц - 6489 Головуючий у 1 інст. – Кулініч Ю.П.
Доповідач – Хромець Н.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого – судді Хромець Н.С.
Суддів – Лазоренка М.І., Острянського В.І.
При секретарі – Рачовій І.І.
З участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Степаненка Р.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” про стягнення суми коштів та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
У травні 2010 року ОСОБА_1 заявив позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” 12648 доларів США, які знаходять на поточному рахунку позивача та 360 доларів США, які не були нараховані позивачеві за період невиконання відповідачем обов’язку повернути кошти з депозитних рахунків. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у квітні та червні 2008 р. ним було укладено з відповідачем два договори строкових банківських вкладів, дія яких закінчилась відповідно 17 квітня та 07 червня 2009 р., після укладення угоди про продовження договорів дія їх закінчилась 17 жовтня 2009 року, але сума вкладу і відсотки з депозитних рахунків не були своєчасно перераховані на поточний рахунок. У зв'язку з цим позивач просив стягнути на його користь з відповідача 360 доларів США відсотків, які не були йому нараховані згідно з умовами договорів банківського вкладу у період від закінчення дії договорів до перерахування коштів на поточний рахунок. Позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача коштів, які знаходяться на його поточному рахунку, посилаючись на те, що у порушення вимог ст. 1066 ЦК України поточний рахунок заблоковано і він не може користуватися своїми коштами. Одночасно позивачем заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди, яку він обґрунтовує порушеннями банком його конституційних прав та договірних зобов'язань, неможливістю придбати житло для сина, нервовими переживаннями, внаслідок яких значно погіршився стан його здоров’я.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2010 року позов задоволено частково, з відповідача на підставі ст.ст. 525, 526, 527, 629, 1054-1056 ЦК України, стягнуто на користь позивача 13484,35 доларів США суми неповернутих вкладів та 119,80 грн. у повернення судових витрат. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що свої зобов'язання за договорами банківського вкладу банк виконав, перерахувавши відповідні суми вкладів та відсотків з вкладних рахунків позивача на його поточний рахунок, як це передбачено умовами договорів № 382120 від 16.04.2008 р. та № 457554 від 06.06.2008 р.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна сага підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду встановленим обставинам.
В обґрунтування ухваленого рішення суд послався на те, що правовідносини між сторонами регулюються договорами строкового банківського вкладу та ст. 1060 ЦК України, а також застосував норми ст.ст. 1054-1056 ЦК України. Такі висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам, внаслідок чого застосовані норми матеріального закону, які не підлягали застосуванню і не застосовані ті норми матеріального права, які належало застосувати до даних правовідносин.
Із змісту позовної заяви встановлено, що позивач ОСОБА_1 заявив позов про стягнення коштів з його поточного рахунку. Правовідносини між сторонами договору банківського рахунку регулюються нормами ст.ст. 1066-1073 ЦК України. Посилання апелянта на те, що ним виконані свої зобов'язання за договорами банківського вкладу є обґрунтованим і цього не заперечує позивач, оскільки дійсно відповідно до пунктів 3.4.5 договорів строкових банківських вкладів № 382120 від 16.04.2008 р. та № 457554 від 06.06.2008 р. (а.с. 8, 9), банк зобов’язаний повернути вкладнику вклад шляхом перерахування коштів на рахунок вкладника. Відтак, застосування судом ст. 1060 ЦК України та стягнення з відповідача коштів на виконання договорів банківських вкладів (депозитних) є безпідставним. Статтями 1054-1056 ЦК України, на які послався суд, взагалі врегульовані правовідносини, що виникають з договорів кредиту і, відповідно не можуть застосовуватись у даному випадку.
Відповідно до заяви про відкриття рахунку та підтвердження про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ „Надра” (а.с.49) на ім'я позивача ОСОБА_1 відкритий валютний ( USD ) поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 на якому станом на 03.12.2010 р. знаходиться 12296,44 долари США, що підтверджується даними поточного звіту за операціями по рахунку з 04.04.2007 р. по 03.12.2010 р. Згідно з нормами ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається. Випадки обмеження такого права встановлені цією ж нормою закону, але відмовляючи у видачі коштів позивачеві, банк не посилається на наявність обставин, які давали б підстави для обмеження прав клієнта на отримання своїх коштів. Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ „Надра” також не передбачає права банку на безпідставне обмеження клієнта у праві користування своїми коштами. Таким чином, позовні вимоги про стягнення коштів з поточного рахунку підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення 360 доларів США позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив строки виконання своїх зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитними), а саме тим, що кошти з депозитних рахунків перераховані на поточний рахунок значно пізніше, ніж закінчилась дія договорів. Ці вимоги не можуть бути задоволені, виходячи з наступного. Відповідно до частин 5 і 6 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує дню його повернення вкладникові, передбаченого договором, або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Поза строком дії договору наступають підстави для відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбаченої договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування моральної шкоди. Оскільки ні нормами Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини щодо договорів банківських вкладів і банківських рахунків, ні укладеними між сторонами по даній справі договорами можливість відшкодування моральної шкоди не передбачена, позовні вимоги в цій частині також не можуть бути задоволені.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п.п. 2, 3 , 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” на користь ОСОБА_1 12 296 (дванадцять тисяч двісті дев’яносто шість ) доларів і 44 центи США з поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” на користь ОСОБА_1 120 грн. у повернення судових витрат.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” в дохід держави 973 (дев’ятсот сімдесят три) грн. 84 коп. судового збору на рахунок № 31419537700002 (код бюджетної класифікації - 22090100, символ звітності банку - 537, отримувач – місцевий бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ – 22825965, банк – ГУДКУ у Чернігівській області, МФО – 8535592).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: