Справа № 22ц-6571 Головуючий у 1 інст. – Кулініч Ю.П.
Доповідач – Хромець Н.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого – судді Хромець Н.С.
Суддів – Острянського В.І., Страшного М.М.
При секретарі – Костюк Ю.Г.
З участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 вересня 2010 року у справі за позовом Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 вересня 2010 року задоволений позов Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” і з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача 60152,32 грн. виплаченого компанією потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди страхового відшкодування та 721,52 грн. у відшкодування судових витрат.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2010 року заява відповідача про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач просить заочне рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом його процесуальних прав, зокрема на участь у судовому засіданні, на правову допомогу, порушення судом строків розгляду справи та на порушення конституційного права на захист. Крім того, відповідач вважає, що його вина у дорожньо-транспортній пригоді нічим не доведена, а також не встановлений розмір заподіяної іншому учаснику ДТП ОСОБА_4 шкоди.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи та справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_2 07 березня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль Mitsubishi L 200, що належав ОСОБА_4 Автомобіль Mitsubishi L 200 був застрахований за договором добровільного страхування транспортного засобу від 26 лютого 2008 року. Страховою компанією виплачене страхове відшкодування вигодонабувачу за договором страхування у сумі 60152 грн. 32 коп., яке за правилами ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України підлягає стягненню на користь страховика з особи, винної у заподіянні шкоди.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Посилання апеллянта на порушення судом його процесуальних прав, згідно з нормами ч.3 ст. 309 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті спору рішення суду. Відсутність відповідача і його представника при розгляді справи у суді першої інстанції не вплинула на правильність вирішення спору, оскільки і до суду апеляційної інстанції стороною відповідача не надано жодних доказів на підтвердження, як вимог про перегляд заочного рішення, так і доводів апеляційної скарги щодо не встановлення вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді та не встановлення розміру заподіяної шкоди.
Висновок суду першої інстанції про вину відповідача ОСОБА_2 у ДТП, внаслідок якого пошкоджений автомобіль Mitsubishi L 200 2008 р. випуску державний номерний знак СВ 6649АІ, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 30 березня 2009 року, з кого вбачається, що відповідачем порушені вимоги п.16.11. Ці ж обставини встановлені і постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 16.03.2009 р.. Дані документи наявні у справі про адміністративне правопорушення № 3-210/09 Деснянського районного суду м. Чернігова. Крім того, сам відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення пояснив, що під час його руху по перехрестю вулиць Мстиславської і Київської автомобіль Mitsubishi, який рухався по головній дорозі, „в’їхав” в автомобіль відповідача з правого боку (арк. 10 справи № 3-2110/09). Відтак, посилання відповідача щодо відсутності в його діях порушення Правил дорожнього руху та відсутність на момент руху його через перехрестя перешкод є неспроможними.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і доводи апелянта щодо неналежного підтвердження суми, яка підлягає відшкодуванню. Розмір страхового відшкодування визначений відповідно до звіту аварійного комісара № 142-09 від 12 березня 2009 р. (а.с. 16-17, 26), що відповідає вимогам ст. 25 Закону України „Про страхування”, яка визначає порядок і умови здійснення виплат страхового відшкодування. Згідно із зазначеною нормою Закону, аварійний комісар є особою, яка займається визначенням причини настання страхового випадку та розміру збитків. Розмір страхового відшкодування визначений відповідно до приписів ч.1 ст. 25 Закону України „Про страхування”. Доводи відповідача щодо невідповідності даних протоколу огляду транспортного засобу страховим комісаром щодо пошкоджень автомобіля фактичним пошкодженням , які відповідач особисто бачив під час ДТП, не підтверджені жодними доказами.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам і вимогам закону, а підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: