Справа № 473/1555/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"18" жовтня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого – судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,

представника позивача Долганюк Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Державної міграційної служби України (далі – ДМС України) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат державного бюджету, пов`язаних із примусовим видворенням,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ДМС України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат державного бюджету, пов`язаних із примусовим видворенням.

Свої вимоги мотивувала тим, що 04 квітня 2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області в м. Одесі по вул. Преображенській, 64 було виявлено громадянина Республіки Бангладеш – ОСОБА_1 , який порушив правила перебування іноземців на території Україні – проживав без документів на право проживання в Україні.

В результаті проведення перевірки було встановлено, що відповідач на території України знаходиться незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має у зв`язку з чим раніше знаходився в ДУ «Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України», де перебував з 28 липня 2017 року по 27 січня 2019 року.

Разом з тим, 27 лютого 2019 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення відповідача до країни походження. Останнього зобов`язано покинути територію України у термін до 26 березня 2019 року. Проте у визначений рішенням термін ОСОБА_1 з території України не виїхав.

Рішеннями Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 примусово видворено за межі території України, а також затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України. На виконання судових рішень відповідач був поміщений до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року строк затримання відповідача було продовжено.

13 грудня 2019 року під час реалізації процедури примусового видворення з України співробітниками відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в Одеській області Мунши А Н М Сайфуллах було доставлено до аеропорту «Бориспіль» - до борту літака авіарейсу G9 261 сполученням Бориспіль-Шарджа. Проте під час перебування у пункті пропуску через державний кордон, а в подальшому – біля борту літака відповідач почав проявляти неадекватну поведінку, лаятись, відмовлявся рухатись, чинив опір співробітникам Державної прикордонної служби України. Зважаючи на неадекватну поведінку пасажира капітаном судна було прийнято рішення про відмову у прийнятті на борт літака та перевезенні ОСОБА_1 . У зв`язку з цим відповідач був повернутий до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України», а в подальшому – звільнений з пункту у зв`язку з закінченням строку його затримання.

Оскільки відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці, які відповідно до рішення суду підлягають примусовому видворенню за межі України, відшкодовують витрати, пов`язані з видворенням, а тому позивач склав кошторис витрат, необхідних для виконання рішення про примусове видворення іноземця (відповідно до якого розмір витрат склав 87 081,88 грн.), запропонувавши ОСОБА_1 відшкодувати зазначені витрати в добровільному порядку. Оскільки відповідач вказані витрати відшкодувати відмовився, а тому ДМС України просила в судовому порядку стягнути з нього на свою користь 87 081,88 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб порталі судової влади України, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача  ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 04 квітня 2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області в м. Одесі по вул. Преображенській, 64 було виявлено громадянина Республіки Бангладеш – ОСОБА_1 , який порушив правила перебування іноземців на території Україні – проживав без документів на право проживання в Україні.

В результаті проведення перевірки було встановлено, що відповідач на території України знаходиться незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має у зв`язку з чим раніше знаходився в ДУ «Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України», де перебував з 28 липня 2017 року по 27 січня 2019 року.

Разом з тим, 27 лютого 2019 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення відповідача до країни походження. Останнього зобов`язано покинути територію України у термін до 26 березня 2019 року. Проте у визначений рішенням термін ОСОБА_1 з території України не виїхав.

Рішеннями Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 примусово видворено за межі території України, а також затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України. На виконання судових рішень відповідач був поміщений до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року строк затримання відповідача було продовжено.

13 грудня 2019 року під час реалізації процедури примусового видворення з України співробітниками відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в Одеській області Мунши А Н М Сайфуллах було доставлено до аеропорту «Бориспіль» - до борту літака авіарейсу G9 261 сполученням Бориспіль-Шарджа. Проте під час перебування у пункті пропуску через державний кордон, а в подальшому – біля борту літака відповідач почав проявляти неадекватну поведінку, лаятись, відмовлявся рухатись, чинив опір співробітникам Державної прикордонної служби України. Зважаючи на неадекватну поведінку пасажира капітаном судна було прийнято рішення про відмову у прийнятті на борт літака та перевезенні ОСОБА_1 . У зв`язку з цим відповідач був повернутий до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України», а в подальшому – звільнений з пункту у зв`язку з закінченням строку його затримання.

Згідно кошторису витрат, необхідних для виконання рішення про примусове видворення іноземця, на виконання рішення про видворення ОСОБА_1 було затрачено кошти на: придбання проїзних квитків у розмірі 17 175 грн.; послуги з утримання іноземця в Миколаївському ПТПІ у розмірі 24 056,12 грн. (харчування – 14 665,15 грн., лікарські засоби та вироби медичного призначення – 115,30 грн., матеріально-побутове забезпечення – 4 024,34 грн., комунальні послуги та енергоносії – 5 251,33 грн.); послуги з утримання іноземця у Волинському ПТПІ у розмірі 30 049,32 грн. (харчування – 18 292,68 грн., лікарські засоби та вироби медичного призначення – 129,24 грн., матеріально-побутове забезпечення – 1 355,61 грн., комунальні послуги та енергоносії – 10 271,79 грн.); послуги з ідентифікації – 201,44 грн.; послуги з оформлення документів та вчинення інших дій, пов`язаних з примусовим видворенням (транспортуванням) у розмірі 15 600 грн. Загальний розмір витрат склав 87 081,88 грн.

З матеріалів справи, зокрема висновку ГУ ДМС в Одеській області від 26 грудня 2019 року (а.с. 18-19) вбачається, що ОСОБА_1 від відшкодування вказаних витрат відмовився, мотивуючи свою відмову відсутністю в нього коштів, необхідних для відшкодування.

Аналізуючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон), п.п. 4-6 розділу І, п. 3 розділу ІІ «Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», затвердженої наказом МВС України, Адміністрації ДПС України, СБУ від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі - Інструкція) іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Ч. 1 ст. 30 вказаного Закону, п. 7 розділу І, п.п. 1, 2 розділу ІІІ Інструкції визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно ч. 4 ст. 30 Закону, п. 4 розділу IV Інструкції іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-6 ст. 32 Закону, п.п. 1, 3-6 розділу VIII Інструкції іноземці та особи без громадянства, які відповідно до рішення суду підлягають примусовому видворенню за межі України, відшкодовують витрати, пов`язані з видворенням, в установленому законом порядку.

Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов`язаних із видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок державного бюджету.

До кошторису витрат, необхідних для виконання рішення про примусове видворення іноземця та особи без громадянства, включається вартість: проїзних квитків для іноземця та особи без громадянства та осіб, які його супроводжують; послуг з утримання іноземця та особи без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні; послуг з ідентифікації особи; послуг з оформлення документів та вчинення інших дій, пов`язаних із примусовим видворенням, тощо.

Облік витрат, пов`язаних із примусовим видворенням, ведуть центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону, про що у двох примірниках складається акт за встановленою формою відповідно Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту державного кордону.

Іноземець та особа без громадянства сповіщається під розписку про загальну суму витрат, пов`язаних із примусовим видворенням, обчислену в цінах на день розрахунку з ним. У разі відмови іноземця та особи без громадянства підтвердити пред`явлену йому для відшкодування суму витрат в акті робиться відповідна відмітка із зазначенням причини відмови.

У разі відмови іноземця або особи без громадянства відшкодувати витрати, необхідні для виконання рішення про його примусове видворення за межі України, відповідні кошти можуть бути стягнуті з нього в судовому порядку.

Як раніше встановлено судом, ОСОБА_1 від відшкодування витрат, пов`язаних із примусовим видворенням відмовився, мотивуючи свою відмову відсутністю в нього коштів, необхідних для відшкодування.

Позивачем в судовому засіданні не доведено зворотного, а саме того, що відповідач має кошти, доходи, інше майно, достатнє для відшкодування витрат, пов`язаних із примусовим видворенням. З наданої позивачем інформації (письмових пояснень), а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно також не встановлено наявність у відповідача рухомого або нерухомого майна, за рахунок якого може бути стягнуто вказані витрати.

Проте згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За встановлених обставин, оскільки ДМС України в судовому засіданні не доведено наявності у відповідача коштів, достатніх для відшкодування витрат, пов`язаних із примусовим видворенням, а тому видворення відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону підлягає здійсненню за рахунок державного бюджету, а в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також не підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Державної міграційної служби України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат державного бюджету, пов`язаних із примусовим видворення – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2021 року.

Суддя: О.В. Вуїв