КИЇВСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   МІСТА   СІМФЕРОПОЛЬ  

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ  

    Справа № 2 –4256/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  25 жовтня   2010  року         м. Сімферополь  

  Київський районний суд м. Сімферополя  АР Крим  у складі:  

головуючого судді - Гуріної О.В.,  

при секретарі –  Малевановій Д.Ю.,  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення способу участі бабки та діда у вихованні онуки,  

  встановив:  

  23.03.2010 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до   ОСОБА_3 про визначення способу участі бабки та діда у вихованні онуки.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що їх дочка, відповідачка ОСОБА_3, не виконує належним чином своїх обов’язків по вихованню та розвитку їх онуки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також перешкоджає їм приймати участь у вихованні дитини. Відповідачка разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 ображають їх, погрожують, не дозволяють зустрічатися з онукою, у зв’язку з чим просять визначити спосіб їх участі у вихованні дитини, а саме відвозити та забирати онуку зі школи, відвідувати з нею кружки, а також встановити час спілкування з онукою у вихідні та святкові дні.  

Ухвалою суду від 01.07.2010 року до участі у справі в якості третьої особи залучено орган опіки та піклування – виконавчий комітет Київської районної ради и.Сімферополя АР Крим.  

У судовому засіданні позивачі підтримали свої вимоги, просили позов задовольнити. При цьому зазначили, що на даний час сторони досягли згоди щодо сумісного виховання дитини, ОСОБА_4 повністю знаходиться на їх утриманні, вони зустрічаються з нею кожен день, і відповідачка не перешкоджає їх спілкуванню. Проте вони просять захистити їх право на майбутнє, у разі виникнення суперечок щодо їх участі у вихованні онуки в подальшому.  

Відповідачка до суду не з’явилась, повідомлена належним чином про розгляд справи, її неявка не перешкоджає розглядові справи.  

Представник управління у справах дітей, сім’ї та молоді Київської районної ради м.Сімферополя, пояснив, що орган опіки та піклування не підтримує позов, оскільки позивачі не звертались до виконкому Київської районної ради із заявою про даний спір, у зв’язку з чим не були проведені відповідні перевірки з метою встановлення факту створення перешкод з боку відповідачки у здійсненні бабкою та дідусем свого права на виховання онуки, що унеможливлює підготовку висновку.  

Суд, заслухавши пояснення позивачів та представника органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

Згідно зі ст.257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.  

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

У відповідності з ч.1 ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або осопрюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.  

Частиною 3 статті 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Проаналізувавши фактичні обставини  справи, суд вважає, що позивачами не доведено порушення свого права, оскільки ними не надано жодного доказу у підтвердження доводів про створення їм перешкод з боку відповідачки у вихованні онуки ОСОБА_4.  

Оскільки судове рішення має бути наслідком правового регулювання, суд відмовляє позивачам у задоволенні їх вимог про визначення способу участі у вихованні онуки з метою  захисту їх права у майбутньому.  

Керуючись ст.ст.257, 263, 159 Сімейного кодекса України, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

  У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення способу участі бабки та діда у вихованні онуки – відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК  через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.  

  Суддя: