ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 листопада 2010 р.                                                                                    № 18/5-10  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

головуючого      Демидової А.М.,

суддів:Кролевець О.А.,

Шевчук С.Р.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар" (позивач)

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р.

(скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2010 р.)

у справі№ 18/5-10

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Дніпропетровська міська рада

провизнання права власності

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідачане з'явились

від третьої особине з'явились

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року Приватне підприємство "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання  права власності на двадцять навісів, а саме: чотири навіси розміром 2 м х 2,60 м., шість навісів розміром 2,20 м х 2,60 м, один навіс розміром 2,30 м х 2,60 м, один навіс розміром 2,25 м х 2,60 м, один навіс розміром 2,15 м х 2,60 м, один навіс розміром 2,70 м х 2,60 м, два навіси розміром 2,40 м х 2,70 м, один навіс розміром 2,10 м х 2,70 м, один навіс розміром 2,90 м  х 2,70 м, один навіс розміром 2,80 м х 2,70 м та один навіс розміром 4 м х 1,80 м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, зареєстрованій в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:09:439:0025.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2010 р. у справі № 18/5-10 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково: визнано за Приватним підприємством "Науково-виробниче  комерційне об'єднання "Пульсар" право власності на двадцять навісів, а саме: чотири навіси розміром 2 м х 2,60 м, шість навісів розміром 2,20 м х 2,60 м, один навіс розміром 2,30 м х 2,60 м, один навіс розміром 2,25 м х 2,60 м, один навіс розміром 2,15 м х 2,60 м, один навіс розміром 2,70 м х 2,60 м, два навіси розміром 2,40 м х 2,70 м, один навіс розміром 2,10 м х 2,70 м, один навіс розміром 2,90 м  х 2,70 м, один навіс розміром 2,80 м х 2,70 м та один навіс розміром 4 м х1,80 м, в іншій частині позову  відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. (колегія суддів у складі: Павловського П.П. – головуючого, Швеця В.В., Чус О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2010 р. у справі № 18/5-10 скасовано, у позові відмовлено.

         Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р., Приватне підприємство "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2010 р. залишити в силі.            

          В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: порушенням ч. 4 ст. 35 ГПК України та неправильним застосуванням ст. 376 ЦК України.

          Оскаржувачем заявлено клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2010 р. колегією суддів у складі: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р. відновлено Приватному підприємству "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар" строк для подання касаційної скарги, прийнято касаційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 29.11.2010 р. о 12 год. 15 хв.

        Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.11.2010 р. № 02.02-10/659 перегляд у касаційному порядку постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. зі справи № 18/5-10 доручено здійснити колегією суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Демидова А.М. –головуючий, судді Кролевець О.А. і Шевчук С.Р.   

 Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

        Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради  № 132 від 04.02.2002 р. "Про внесення доповнень до рішення  виконкому міської ради від 22.01.1998 р. № 7 "Про організацію науково-виробничим комерційним об'єднанням "Пульсар продовольчо-речового ринку по вул. Семафорній, 28" позивачу було дозволено організувати торговельний майданчик на прилеглій до ринку "Північний" території за адресою: вул. Семафорна, 21 -А (Самарський район).

         Пунктом 2 вказаного рішення позивача було зобов'язано протягом десяти днів з моменту прийняття цього рішення  замовити в Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів документи на право тимчасового користування земельною ділянкою.

         08.09.2005 р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та  Приватним підприємством "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачем прийнято  в оренду строком на 3 роки для улаштування торговельного комплексу по вул. Семафорній № 21 земельну ділянку площею 0,0288 га, без права будівництва капітальних споруд, якою позивач продовжує користуватися і на даний час згідно з укладеним  договором  у  2009 році.

         Як встановив апеляційний господарський суд, 14.06.2007 р. між Приватним підприємством "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди об'єкта нерухомості  № 0020/2007, а саме ТК "Північний" з прилеглим торгівельним майданчиком, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 21а, строком на 2 роки для надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів.

         Згідно з актом приймання-передачі від 24.07.2007 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв торгівельний комплекс, у тому числі: будівля торговельного павільйону літ А-1, А1-1,  загальною площею 279,3 кв.м, ганок літ. а, будівля ветеринарної лабораторії літ. Б-1, Б1-1, б-1, заг. площею 39,6 кв.м, будівля кафе літ. В-1, В1-1, заг. площею 144,3 кв.м, будівля торгівельного павільйону літ. Г-1, заг. площею 17,2 кв.м, разом з огорожею № 1-5 та замощенням, а також торгівельний майданчик: прилавки з навісами у кількості 20 торгових місць.

         Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на наданій йому у користування земельній ділянці побудував 20 навісів, що підтверджується договором підряду від 21.05.2007 р., на які просить визнати право власності, оскільки його право на спірне майно порушено відповідачем, який взяв ці навіси в оренду та без згоди позивача здійснив їх ремонт.

        Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою  особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Метою використання вказаного позову є усунення невизначеності відносин власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений.

         Згідно з приписами ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Апеляційним господарським судом встановлено відсутність доказів на   підтвердження наявності у відповідача права власності на спірні навіси та  порушення  відповідачем прав та інтересів позивача.

          Колегією суддів касаційної інстанції визнаються обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про те, що позивачем не доведено наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на майно, що є предметом спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що апеляційним господарським судом правомірно скасовано рішення місцевого господарського суду та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Висновки апеляційного господарського суду відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Твердження скаржника, викладені у касаційній скарзі, про порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. у справі № 18/5-10 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                         А.М. Демидова

Судді                                                                                                  О.А. Кролевець

                                                                                                         С.Р. Шевчук