ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/20057/20Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.

Провадження № 11-кп/817/332/21 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - запобіжний захід

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Лекан І.Є.,

суддів - Сарновський В. Я., Ваврів І. З.,

за участю:

секретаря Дмитрів О.М.

прокурорів Попової І.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисників Поморянського В.С., Бойка В.Р.

законного

представника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції апеляційні скарги адвокатів Поморянського В.С. та Бойка В.Р. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 вересня 2021 року,-

ВсТАНОВИла:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні: клопотання законного представника ОСОБА_2 про зменшення розміру застави, клопотання захисників про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту та задоволено клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 до 00 год. 00 хв. 20 листопада 2021 року.

Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вказав про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились, тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої продовжив строк тримання під вартою.

В апеляційній скарзі адвокат Поморянський В.С. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 вересня 2021 року в частині продовження строку тримання під вартою та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував факт відсутності обґрунтованої підозри, не дав належної оцінки фіктивним ризикам, на які вказує прокурор без їх доведення.

Посилається на те, що суд першої інстанції не встановив в повному обсязі обставин справи, прийшов до невірних висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, тому неправильно застосував норми матеріального права.

Зазначає, що у кримінальному провадженні може бути виконано всі завдання без застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою.

Наголошує на тому, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою суд першої інстанції допустив істотні та суттєві порушення вимог кримінального процесуального закону за наявності реальних підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст ухвали отримали 27 вересня 2021 року.

В апеляційній скарзі адвокат Бойко В.Р. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 22 вересня 2021 року в частині продовження строку запобіжного заходу у виді - тримання під вартою ОСОБА_1 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора і застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід - домашній арешт, із застосуванням електронного засобу контролю.

Вважає, що запобіжний захід тримання під вартою є занадто суворим, оскільки більш м`якший запобіжний захід може належно забезпечити поведінку ОСОБА_1 .

Посилається на те, що доводи клопотання сторони обвинувачення нічим не обґрунтовані, а рішення суду про продовження строку тримання під вартою, винесене без врахування конкретних фактичних обставин. Вважає, що докази базуються тільки на бездоказових судженнях та гіпотезах висунутими стороною обвинувачення.

Зазначає, що прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури Пащенком В.В. передчасно було затверджено обвинувальний акт, який є необгрунтованим та невмотивованим, оскільки не досліджені всі факти та обставини під час досудового розслідування, тому передчасно звернулися до суду з цим обвинувальним актом.

Вважає, що цілодобовий домашній арешт (із застосування електронного браслета) може забезпечити виконання неповнолітньою ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків, а сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою.

Вважає, що слід урахувати наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання, різкого погіршення стану здоров`я, позитивної характеристики з місця проживання та навчання.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст ухвали отримали 27.09.2021 року.

Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах захисників Поморянського В.С. та Бойка В.Р., обвинувачену ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , які підтримали подані апеляційні скарги, просять їх задовольнити, прокурора, який заперечив апеляційні скарги захисників, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги захисників слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвала, яку оскаржують адвокати, постановлена головуючим суддею 22 вересня 2021 року у підготовчому судовому засіданні в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відповідно до ст.331 КПК України, при розгляді питання доцільності продовження строку дії раніше обраного під час досудового розслідування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке є особливо тяжким, зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілу у даному кримінальному провадженні.

Окрім того, суд врахував, що обвинувачена має постійне місце проживання, позитивно характеризується, раніше не судима, проте суспільна небезпека особи обвинуваченої та обставини, у яких вона обвинувачується, не зменшилися.

Оскільки заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання обвинуваченої не є можливим, з метою уникнення обвинуваченою суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченій або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, беручи до уваги, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд прийшов до вірного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 на строк до до 00 год. 00 хв. 20 листопада 2021 року.

При цьому, вирішуючи питання про законність подальшого тримання ОСОБА_1 під вартою, суд врахував і наявність об`єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи обвинуваченого, а також те, що розгляд кримінального провадження по суті не завершений, а запобіжний захід спрямовується виключно на забезпечення належної процесуальної поведінки особи, хоча і шляхом певного обмеження її особистих прав.

Щодо посилання в судових дебатах обвинуваченої та законного захисника на незадовільний стан здоров`я, то будь-яких підтверджень про неможливість утримувати обвинувачену під вартою чи необхідність у її госпіталізації, в суд апеляційної інстанції не представлено.

За таких обставин, ухвала суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни немає.

Що стосується поновлення строку на апеляційне оскарження, то беручи до уваги, що сторона захисту ознайомилися зі змістом оскаржуваного рішення 27.09.2021 року їм слід поновити строк на апеляційне, визнавши причини пропуску поважними.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги адвокатів Поморянського В.С., Бойка В.Р. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Судді