Справа № 33-ц-521/07 Головуючий у першій інстанції - Костюк М.В.
Категорія - 36 Доповідач - Русинчук М.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:
Лончука В.Г., Стрільчука В.А., Русинчука М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 грудня 2005 року,
в с т а н о в и л а :
В січні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 31.08.2003р. з вини останнього на автодорозі Бережани - Монастириська сталась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача ВАЗ - 21063 на суму 12279, 35 грн. і спричинено йому моральні страждання, які він оцінює в розмірі 3000 грн.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 8000 грн. вартості ремонту його автомобіля та 7000 грн. моральної шкоди, вказуючи на те, що згадана дорожньо - транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1
Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 22 грудня 2005 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 12279, 35 грн. матеріальної шкоди та 510 грн. моральної шкоди , а також в користь держави 272, 79 грн. судових витрат.
В решті позовних вимог відмовлено.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 31.08.2003 року на автодорозі Бережани - Монастириська сталась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення належних сторонам автомобілів під їхнім керуванням.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи в зустрічному позові ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, який на власному автомобілі виїхав на смугу зустрічного руху, по якій рухався позивач, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, а автомобіль позивача зазнав пошкоджень на суму 12279, 35 грн.
Доводи відповідача про виїзд автомобіля під керуванням позивача на його смугу руху, спростовуються схемою ДТП, складеною з участю сторін і підписаною ними (а.с.64), з якої вбачається, що осип скла, фарби, інші сліди зіткнення транспортних засобів знаходяться на смузі руху ОСОБА_1, що свідчить про зіткнення автомобілів на цій смузі руху внаслідок виїзду на неї автомобіля ОСОБА_2 під його керуванням.
Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведенні в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Монастириського районного суду від 29 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 грудня 2005 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
В.Г. Лончук
В.А. Стрільчук
М.М. Русинчук