18.10.2021

Справа № 331/5605/16-к

Провадження № 1-кп/331/12/2021

                                        У Х В А Л А

18 жовтня 2021 р.                                                        м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Антоненко М.В.

при секретарі: Федорової К.Д.

за участю прокурора: Бабич О.І.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників:        Черкашина І.І., Плецької Ю.В., Додонова П.О.                                розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , яке обґрунтоване систематичною неявкою ОСОБА_1 в судової засідання. Прокурор посилається на тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення обвинуваченню невідворотності покарання за його вчинення, є ризик того, що він буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду те, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, посилались на міцні соціальні зв`язки ОСОБА_1 , перебування на його утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 24.09.2011 р. те, що він має постійне місце роботи.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчинення злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Прокурором шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 5частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Судом встановлено, що в 2021 році обвинувачений ОСОБА_1 чотири рази – 14.01., 13.04., 20.05., 02.09 не з`явився у судові засідання, надіславши суду довідки про хвороби з КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва.

При цьому, в жодній з довідок відсутня інформація про неможливість присутності обвинуваченого в судових засіданнях, або його лікування в умовах стаціонару.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , суд приймає до уваги прецеденту практику Європейського суду з прав людини згідно з якою домашній арешт складає позбавлення волі в значенні Конвенції.

Досліджуючи клопотання сторони обвинувачення, суд приходить висновку, що доказів на підтвердження недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів суду не було надано, а лише зазначення в клопотанні про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 так і залишилось не підтвердженим ініціатором клопотання.

Враховуючи характер висунутого обвинувачення, а також відсутність достатніх даних про наявність з його сторони спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться в клопотанні прокурора, а відтак відмовляє в задоволенні клопотання.

Отже, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо особи підозрюваного, які зазначені вище, наявність ймовірного ризику перешкоджання кримінальному провадженню шляхом безпідставної неявки в судові засідання, суд вважає, що саме такий запобіжний захід, як нічний домашній арешт, є найбільш доцільним та ефективним засобом для запобігання встановленим в суді ризикам, відповідає особі обвинуваченого та є обґрунтованим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 181, 331, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати з 22-00 години до 06-00 години наступного дня житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб – по 18.12.2021 року включно із покладенням на нього наступних обов`язків:

- в період часу з 22.00 годин до 06.00 годин наступної доби не залишати місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за першим викликом та у призначений час;

- не відлучатися за межі м. Київа без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ Національної поліції України – Солом*янське управління поліції ГУНП у м. Києві. (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 49).

Роз`яснити Солом*янському управлінню поліції ГУНП у м. Києві. (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 49), що вони повинні негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і повідомити про це суд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                        М.В. Антоненко