Справа № 617/32/21

Провадження № 2/617/216/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       13 жовтня 2021 року м. Вовчанськ Харківська область

         Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Пінчук К.К.,

представника позивача – Ющенка О.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, третя особа – ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПAT «Харківенергозбут» заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 2 322 грн. 22 коп. також судовий збір у розмірі 2 102 грн.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 року №170000023582. Постачання електричної енергії здійснює ПрАТ «Харківенергозбут». Постановою НКРЕКП від 26.10.2018 року №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, згідно Переліку постачальників універсальних послуг на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут». ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії. У відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам. Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що за адресою:

АДРЕСА_1 фактично спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, вважається укладеним на умовах типового договору та комерційної пропозиції, що розміщені на сайті zbutenergo.kharkov.ua. з ОСОБА_1 , дані про якого передані від попереднього постачальника АТ «Харківобленерго». Згідно з п. 5.10 Договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору. За умовами п. 3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. На підставі переданих у відповідності до вимог п. 11 Постанови № 312, п. 4.3 ПРРЕЕ, п. 1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку оператором сиситеми розподілу АТ «Харківобленерго» показань приладу обліку за період з 01.12.2019 року по 08.12.2020 року у споживача утворилася заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 2 322,22 грн., яка на момент звернення до суду неоплочена. Несплата відповідачем вартості використаної електроенергії шкодить інтересам товариства, а тому ПрАТ «Харківенергозбут» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу. Ухвалою Вовчанського районного суду від 11.09.2020 року відмовлено у видачі судового наказу у зв`язку з відсутністю даних про реєстрацію боржника. Відмова у видачі судового наказу з підстав зазначених ч. 9 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення в суд.

Ухвалою від 12.01.2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 18.08.2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає заявлені вимоги необгрунтованими в повному обсязі та просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступні обставини.  Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші. В частині 2 цієї ж статті зазначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України, яка прямо вказує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема є договори та інші правочини. Жодних договорів чи будь-яких інших правочинів ним та ПрАТ «Харківенергозбут» не укладалося, про існування договору від 01.01.2019 року ОСОБА_1 нічого не відомо, а отже і відсутні будь-які підстави для виникнення у нього зобов`язань перед цим підприємством щодо сплати грошових коштів і відповідно у підприємства щодо надання останньому будь-яких послуг. Тим більше, як зазначено в статті 322 ЦКУ власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, однак позивачем не надано жодних доказів належності ОСОБА_1 цього майна. Адже квартира АДРЕСА_2 не належить ОСОБА_1  і ніколи не належала, а отже  ніяких зобов`язань щодо її утримання, необхідності отримання будь-яких послуг і їх оплати він  не має. Це, підтверджується довідкою виконавчого комітету Варварівської сільської ради про реєстрацію місця проживання особи, згідно якої  ОСОБА_1  зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 . Крім того, в 2019-2020

роках взагалі не потребував надання ніяких послуг, в тому числі і постачання електричної енергії, оскільки не перебував на території України, про що свідчить копія закордонного паспорта з відмітками про перетин кордону та візою держави Польща. У зв`язку з тим, що

не визнає існування за ним основного зобов`язання, відповідно не визнає і зобов`язання із сплати судового збору.

Представник позивача ОСОБА_3 надав до суду відповідь на відзив у якій зазначив, що ОСОБА_1 на подану ПрАТ «Харківенергозбут» до нього позовну заяву було надано відзив в якому зазначено зокрема, те що за даною адресою він не зареєстрований, договір про користування електричною енергією ним не укладався у вказаний період виникнення заборгованості з 01.12.2019 року по 08.12.2020 року він не користувався електроенергією, а квартира за адресою: АДРЕСА_1 , йому не належить. Наведені ОСОБА_1 , аргументи та докази на їх підтвердження, не спростовують доводів наведених у поданій ПрАТ «Харківенергозбут» позовній заяві та не можуть бути підставою відмови від сплати заборгованості. Та обставина, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 не може бути доказом того, що відповідач не проживав або не користувався електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначено у листі АТ «Харківобленерго» від 19.04.2021 року за вих. №56РРЕ/30-647 27.07.1996 року було укладено договір № 235582 з ОСОБА_1 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 . В даному листі також зазначено, що 25.04.2021 року ОСОБА_1 написав заяву на відключення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та розірвання договору №23582. Таким чином ОСОБА_1 підтвердив наявність договірних відносин з АТ «Харківобленерго» за вищевказаною адресою. Як видно з доказів наданих ПрАТ «Харківенергозбут» (довідка абонента) електроенергія за адресою: АДРЕСА_1 , споживалась та оплачувалась. Таким чином ОСОБА_1 приєднався до умов публічного договору, а відтак заяви відповідача про відсутність договірних відносин є безпідставними. Представник позивача вказує про відсутність як можливості так і юридичних підстав для доказування чи є ОСОБА_1 власником чи співвласником квартири АДРЕСА_2 . В даному випадку енергопостачальник повинен доводити лише наявність договірних відносин. Посилання відповідача на те, що у вказаний період (з 01.12.2019 року по 08.12.2020 року) він не перебував на території України не є цілком достовірні оскільки в період виникнення заборгованості з 01.12.2019 року по 08.12.2019 року (а фактично заборгованість виникла раніше оскільки 01.12.2019 року це лише дата поточного періоду дата фіксування показів лічильника електричної енергії), а фактичне споживання здійснювалось раніше та в період з 14.03.2020 року по 08.12.2020 року ОСОБА_1 перебував та території України. Окрім того, якщо в період відсутності споживача електричною енергією користувались членами сім`ї чи інші особи, не позбавляє ОСОБА_4 від обов`язку сплатити заборгованість оскільки обов`язок сплатити спожиту енергію лежить на особі з якою існують договірні зобов`язання.

Представник позивач ОСОБА_3 у судове засідання позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив задовольнити стягнути заборгованість та сплачений судовий збір. Зазначив, що надані додаткові докази, заява ОСОБА_1 в якій він просить відключити електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач та його колишня дружина є співвласникам вказаного домоволодіння, документально підтвердити, що відповідач та його колишня дружина є співвласникам домоволодіння не має можливості. Стягують заборгованість по електроенергії за період з 01.12.2019 року по 08.12.2020 року. Якщо власників декілька, договір укладається з одним з них, співвласники самі вирішують з ким буде укладатися договір. Договір та комерційна пропозиція є публічними та оприлюднені на офіційному сайті. Їхня організація почала існувати з 01.01.2019 року, дані були передані до них, нові договори не укладались. Договір укладався з ОСОБА_1 24.07.1996 року про користування електричною енергіє, за адресою: АДРЕСА_1 , можливості надати вказаний договір не має,

оскільки він не передавався. Раніше звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, ухвалою суду було відмовлено у видачі судового наказу. З 01.12.2019 року по 08.12.2020 року нарахований період заборгованості. Періодично відбувалась сплата, хто саме сплачував кошти не відомо. Якщо відбувається зміна адреси, споживач звертається надає документи для зміни адреси. У даному випадку споживач до них не звертався, документів про зміну адреси не надавав. Невідповідність у адресі існує, але чому вона відбулася невідомо, ніхто не звертався щодо її зміни. Невідповідність номерів існує, електрична енергія була відключена у квартирі де відповідач є співвласником АДРЕСА_4 , хоча заява про відключення написана відповідачем на адресу: АДРЕСА_1 . Правовстановлюючі документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , відсутні.

Відповідач ОСОБА_1  у судове засідання позовні вимоги не визнав, заперечував просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що заперечення на відповідь на відзив подавати не бажає. Коли дізнався про позов, звернувся до РЕС щоб відключили світло і заборгованість не збільшувалась. Світло було відключено за адресою: АДРЕСА_4 , заяву писав на іншу адресу а саме: АДРЕСА_1 оскільки так йому сказали писати працівники РЕСу. Квартира за адресою: АДРЕСА_4  належить йому та його колишні дружині  ОСОБА_1  на праві спільної власності. Правовстановлюючих документів у нього не має, оскільки з колишньою дружиною не спілкується, а вона документи не надавала йому. Проживав за адресою:  АДРЕСА_4  , приблизно з 2007 по 2017 роки. Договір про постачання електричної енергії не укладав. Сплачував рахунки за адресою: АДРЕСА_4 коли там проживав. З 2000 року прописаний за адресою: АДРЕСА_3 . Коли звертався до РЕСу, йому повідомили, що договору з ним не має. Фізично не міг укласти договір як вказує представник позивача у 1996 року, оскільки лише у 2001 році закінчив школу. За адресою: АДРЕСА_1 ніколи не проживав і йому не відомо хто є власником даної квартири.

Третя особа  ОСОБА_2  у судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, на судове засідання 13.09.2021 року судова повістка була «отримана особисто» але судова повістка на судове засідання 13.10.2021 року повертається до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до довідки абонента ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , фактично було спожито електричну енергію у період з 01.12.2019 року по 08.12.2020 року про, що свідчать зняті показання з приладу обліку (а.с. 4).

Відповідно до оборотної відомості по абоненту особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , заборгованість за електроенергію за період з 01.12.2019 року по 08.12.2020 року складає: 2 322 грн. 22 коп. (а.с. 5).

Комерційною пропозицією № 10/1 визначені умови, а саме: ціни на електричну

енергію; територія на якій постачальник пропонує відповідну комерційну пропозицію; спосіб оплати; термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його сплати; порядок звірення фактичного обсягу спожитої електричної енергії; визначення способу оплати послуг з розподілу; розмін пені (відповідальності) за порушення строку оплати; розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником комерційної якості послуг; інші умови; урахування пільг, субсидій; термін дії договору та умови пролонгації (а.с. 6-7).

Ухвалою суду від 11.09.2021 року ПАТ «Харківенергозбут» було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію (а.с.8).

Відомостей до відомостей наданих відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Варварівка (а.с. 20).

Довідкою про реєстрацію місця проживання особи наданою виконавчим комітетом Варварівської сільської ради підтверджується, що ОСОБА_1 з 10.10.200 року і по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 31).

Копією закордонного паспорта ОСОБА_1 підтверджується той факт, що останній періодично з 2019 по 2020 рік перебував закордоном (а.с. 32).

З даних листа № 585 від 01.07.2021 року наданого Вовчанським бюро технічної інвентаризації вбачається, що станом на 01.01.2013 року право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 ), зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу від 19.01.2008 року, реєстраційний №103, посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Кротовою І.К. Зміна адреси здійснено згідно рішення Вовчанської міської ради від 21.29.2010 року за №3.34 (а.с.41).

Копією рішенням Вовчанської міської ради від 21.09.2010 року за №3.34 про впорядкування поштової адреси будівлям, розташованим за адресою: АДРЕСА_5 упорядковуються поштові адреси кожному будинку з відповідними квартирами окремо, а саме: житловий будинок літ. А-1 залишити за адресою - АДРЕСА_5 : кв. АДРЕСА_6 ) належить ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; кв. АДРЕСА_7 ) належить – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 ; кв. АДРЕСА_8 ) належить – ОСОБА_12 ; кв. АДРЕСА_9 ) - ОСОБА_12 . Житловому будинку літ. Д-1 присвоєно адресу - АДРЕСА_10 ) належить ОСОБА_13 ; кв. АДРЕСА_11 ) належить – ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Житловому будинку літ. Б-1 залишено за адресою - АДРЕСА_5 : кв. АДРЕСА_12 належить ОСОБА_16 ; кв. АДРЕСА_13 – ОСОБА_17 , кв. АДРЕСА_14 - ОСОБА_5 ; кв. АДРЕСА_15 – ОСОБА_18 (а.с.42).

Копією договору купівлі – продажу квартири від 19.01.2008 року серія ВКС № 870832 посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Кротовою І.К. підтверджується, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 (а.с.43).

Копією листа №1202 від 21.07.2021 року АТ «Харківобленеро» в якому підтверджується, що у Вовчанському РРЕ АТ «Харківобленерго» відсутній договір про користування електроенергією зі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (о/с 23582). 25.03.2021 року до Вовчанського РРЕ від ОСОБА_1 надійшла заява про розірвання з ним договору та припинення постачання електроенергії за вищевказаною адресою, так як він там не проживав, а є співвласником даного домоволодіння (а.с.45).

Відповідно до копії заяви від 25.03.2021 року ОСОБА_1 просить розірвати з ним договір про використання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 та припинити постачання електроенергії у зв`язку з тим, що там не проживає, є співвласником даного домоволодіння (а.с. 46).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулюються «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, а також Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VІІІ.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Позивач надає послуги з електропостачання згідно з положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, а також Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VІІІ, що регулюють відносини між виконавцем послуг (ПАТ «Харківенергозбут») та споживачами, які отримують ці послуги.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами,

встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Приписами ст. 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 87 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження своїх вимог позивач не надає доказів в підтвердження того що, квартира АДРЕСА_2 перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі – продажу квартири від 19.01.2008 року серія ВКС № 870832 та рішення Вовчанської міської ради №3.34 від 21.09.2010 року "Про впорядкування поштової адреси бідівлям, розташованим за адресою АДРЕСА_16 належить ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі досліджених судом доказів встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_1 не зареєстрований не проживає та ніколи не проживав. Договір між ним та позивачем, за вказаною адресою відсутній, що підтверджується, як довідкою наданою суду так і поясненнями представника позивача. Разом з тим, суд критично ставиться до викладеної у відповіді на відзив інформації, щодо укладання договору №23852 з ОСОБА_1 24.07.1996 року, оскільки відповідач на той час мав вік - 11 повних років.

Підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , суду не надані.

Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ПАТ «Харківенергозбут» задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено факт споживання ОСОБА_1 як користувачем або як власником житла за адресою: АДРЕСА_1 , послуг ПАТ "Харківенергозбут" з постачання електроенергії за період часу з 01.12.2019 по 08.12.2020 року.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України, згідно з якими у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268, ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, третя особа – ОСОБА_2 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його  проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач – приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», місце знаходження: Харківська область, м. Харків, вул. Плеханівська, 126 код ЄДРПОУ - 42206328.

Представник позивача – Ющенко Олександр Валерійович, місце знаходження: АДРЕСА_17 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП - НОМЕР_2 .

Третя особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_18 .

Повний текст рішення складено 18.10.2021 року.

Суддя –                                                                 І.В. Сербіненко