УХВАЛА

02 вересня 2024 року

м. Київ

справа №160/28162/23

адміністративне провадження №К/990/31505/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 160/28162/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (КОД ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), яка полягає у не підготовці та не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 01.02.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 із застосуванням вимог п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 1031 де обчислено розмір посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, встановлені станом на 01.02.2023 окремим розпорядженням Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, для перерахунку з 01.03.2023 основного розміру моєї пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (КОД ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.02.2023 ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09,04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. із застосуванням вимог п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103). у довідці обчислити розмір посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премію, встановлені за моєю останньою посадою перед звільненням на пенсію окремим розпорядженням Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, станом на 01.02.2023 для перерахунку з 01.03.2023 основного розміру моєї пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024, позовну заяву задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), яка полягає у не оформленні та не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 в адміністративній справі №160/28162/23 - скасовано та прийнято у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою та просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024, та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Касаційна скарга направлена до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 05.08.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження судових рішень.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що зазначену скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.

Вказану справу суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Предметом оскарження у вказаній справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не підготування та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує, що оскаржувані рішення містять неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального пава, виключно у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду по справі №520/17087/23 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4).

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Окрім того, колегія суддів зазначає, що цю справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 12 КАС України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає, що оскільки предметом оскарження в зазначеній справі є питання виплати пенсії, а також з огляду на значення справи для сторін, обраний спосіб захисту, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи - дана справа є малозначною.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, судові рішення, які прийняті в порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Проте, обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.

З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід зазначити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої та п`ятої статті 328 КАС.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 160/28162/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду