Справа № 638/10949/24

Провадження № 2/638/4722/24

РІШЕННЯ

Іменем України

29 серпня 2024 року                                                        м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І. П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в обґрунтування якого зазначив, що став учасником ДТП, яка сталась близько 14 год. 45 хв. 02 лютого 2024 року у м. Харкові біля будинку № 168 по вул. Сумській за участі автомобілів MITSBISHI OUTLANDER, державний номер НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_1 , та HYUNDAI TUCSON, державний номер НОМЕР_2 , під управлінням ОСОБА_2 . Співробітниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП та направлено адміністративний матеріал до Київського районного суду м. Харкова для його розгляду. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2024 у справі № 953/1126/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Оскільки цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 було застраховано у ПАТ «НАСК «ОРАНТА», 05 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до вказаної страхової компанії із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування.

Протягом лютого-березня 2024 року ОСОБА_1 самостійно за власні кошти відремонтував належний йому автомобіль. Вартість відновлювального ремонту автомобіля MITSBISHI OUTLANDER, державний номер НОМЕР_1 , склала 145727,42 гривень, які були сплачені ОСОБА_1 у повному обсязі.

12 березня 2024 року на банківський рахунок ОСОБА_1 у якості страхового відшкодування надійшли кошти від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у розмірі 64252,86 гривень. З огляду на те, що сплачене страхове відшкодування більш як у два рази було менше ніж вартість проведеного відновлювального ремонту автомобіля, представником позивача 14 березня 2024 року було направлено на адресу ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було надіслано документи на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля, а також адвокатський запит щодо надання розрахунку сплаченого ПАТ НАСК «ОРАНТА» страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 64252,86 гривень, копію акту (протоколу) огляду пошкодженого автомобіля, фото пошкоджень автомобіля Mitsubishi Outlander, копії документа про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, державний номер НОМЕР_1 , виготовлений спеціалістом, залученим ПАТ НАСК «ОРАНТА», на підставі якого було визначено розмір страхового відшкодування у розмірі 64252,86 гривень. 03 квітня 2024 року на банківський рахунок ОСОБА_1 у якості страхового відшкодування надійшли кошти від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у розмірі 13643,67 гривень. Таким чином, загалом ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було сплачено ОСОБА_1 у якості страхового відшкодування 77896,53 гривень.

Оскільки сплачене ПАТ «НАСК «ОРАНТА» страхове відшкодування тільки на 50 % покривало вартість відновлювального ремонту автомобіля, ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Романченка О.М., 05 квітня 2024 року звернувся до судового експерта ОСОБА_4 щодо проведення транспортної товарознавчої експертизи з метою визначення суми матеріального збитку заподіяного внаслідок ДТП. Висновком судового експерта Шаповалова В.І. № 24В за результатами транспортної товарознавчої експертизи від 11.05.2024 встановлено, що сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля MITSBISHI OUTLANDER, державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 01.02.2024, складає 161531,51 гривень, з яких вартість відновлювального ремонту 135645,38 гривень, а 25886,13 гривень – величина втрати товарної вартості автомобіля. Крім того, для відновлення свого порушеного права ОСОБА_1 було сплачено за висновок судового експерта ОСОБА_4 6000,00 гривень.

Таким чином, загальний розмір шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 177613,55 гривень, з яких 145727,42 гривень прямі збитки (вартість оплаченого відновлювального ремонту автомобіля), 25886,13 гривень – величина втрати товарної вартості та 6000,00 гривень – витрати, які ОСОБА_1 був змушений зробити для відновлення свого порушеного права (витрати на оплату транспортної товарознавчої експертизи).

Оскільки ПАТ «НАСК «ОРАНТА» частково відшкодувала ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 77896,53 гривень, тому залишок невідшкодованих ОСОБА_1 збитків становить 99717,02 гривень, з яких 67830,89 гривень – прямі збитки (залишок вартості оплаченого ОСОБА_1 відновлювального ремонту автомобіля (145727,42-77896,53), 25886,13 гривень – величина втрати товарної вартості та 6000,00 гривень – витрати, які ОСОБА_1 був змушений зробити для відновлення свого порушеного права (витрати на оплату транспортної товарознавчої експертизи), які на теперішній час відповідачами не відшкодовані.

ОСОБА_1 05 лютого 2024 року звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування. Таким чином, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» мало сплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування у строк до 05 травня 2024 року (90 днів з моменту подання ним заяви про виплату страхового відшкодування), проте здійснило виплату страхового відшкодування не у повному обсязі.

У зв`язку з цим, залишок вартості оплаченого ОСОБА_1 відновлювального ремонту автомобіля 67830,89 гривень підлягає стягненню з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в судовому порядку.

Окрім того, на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з порушенням ПАТ «НАСК «ОРАНТА» строків виконання своїх зобов`язань із виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування з ПАТ НАСК «ОРАНТА» підлягає стягненню пеня у розмірі 4324,45 гривень за період з 06.05.2024 по 02.08.2024.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем також нараховано 490,61 гривень 3 % річних за період з 06.05.2024 по 02.08.2024 та 1899,26 гривень інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 06.05.2024 по 30.06.2024 за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ НАСК «ОРАНТА», проте згідно п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено законодавче обмеження на відшкодування страховиком шкоди, пов`язаної з втратою товарного вигляду транспортного засобу, ОСОБА_2 , як особа, винна в ДТП, зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_1 величину втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 25886,13 гривень та 6000,00 гривень – витрати, які ОСОБА_1 був змушений зробити для відновлення свого порушеного права (витрати на оплату транспортної товарознавчої експертизи для встановлення розміру величини втрати товарного вигляду автомобіля).

З урахуванням збільшених позовних вимог, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь:

- з Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» 74545,21 гривень, з яких: 67830,89 гривень, як залишок страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля; 4324,45 гривень - пеня за період з 06.05.2024 по 02.08.2024; 490,61 гривень - 3 % річних за період з 06.05.2024 по 02.08.2024; - 1899,26 гривень - інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 06.05.2024 по 30.06.2024.

- з ОСОБА_2 31886,13 гривень, з яких: 25886,13 гривень – величина втрати товарної вартості автомобіля; 6000,00 гривень – витрати на проведення експертизи для визначення величини втрати товарної вартості автомобіля.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання, встановлено відповідачам строк 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву ПАТ НАСК «ОРАНТА» просило відмовити у задоволенні позовних вимог до нього. Свої заперечення проти позову мотивувало тим, що за результатами розгляду заяви про страхову виплату ОСОБА_1 , згідно протоколу (акту) огляду транспортного засобу та з урахуванням умов Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ-4787979 від 14.12.2023, страховиком було визначено до сплати та сплачено на користь заявника страхове відшкодування в розмірі 64252,86 грн. В подальшому у зв`язку з отриманням страховиком 14.03.2024 року додаткових документів у тому числі документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, згідно із страховим актом № ОЦВ-ЗГ-24-20-1775/2 НАСК «ОРАНТА» 03.04.2024р. було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 13643,67 грн.

ПАТ НАСК «ОРАНТА» зазначило, що страхове відшкодування у визначеному розмірі здійснено на підставі складених страхових актів та заяви про страхове відшкодування на користь потерпілої особи у строк визначений чинним законодавством, відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою, страховик, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, що і було зроблено. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги про стягнення збитків, завданих ДТП, в частині стягнення грошових коштів з НАСК «ОРАНТА» необґрунтованими, незаконними, відповідно такими, що не можуть бути задоволені рішенням суду.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача просив проводити судове засідання за відсутністю позивача та його представника, збільшені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися про судове засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 223, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля MITSBISHI OUTLANDER, VIN НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданим ТСЦ 6342 (а.с. 44, 47).

01 лютого 2024 року ОСОБА_1 став учасником ДТП за наступних обставин: 01 лютого 2024 року о 14 год 45 хв ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Tucson», р.н. НОМЕР_2 , по вул. Сумська, буд. 168 у бік вул. Дерев`янка, буд. 3, з боку вул. Динамівська у м. Харкові не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався перед ним у попутному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Вказані обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, оскільки встановлені постановою Київського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2024 року у справі № 953/1126/24, яка набрала законної сили 04 березня 2024 року.

Цією ж постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ-4787979 від 14.12.2023 зі строком дії до 15.12.2024. Ліміт відповідальності 160000,00 грн, франшиза – 0,00 грн.

05 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із повідомоленням про ДТП та Заявою про страхове відшкодування (а.с. 15-16).

Відповідно до Страхового акта № ОЦВ-24-20-1775/1 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» визнало ДТП страховим випадком та визначило суму страхового відшкодування у розмірі 64252,86 грн, яку необхідно зарахувати на банківський рахунок потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 26).

12 березня 2024 року на банківський рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти у розмірі 64252,86 грн у якості страхового відшкодування за Договором № АТ-4787979 від 16.12.2023, платник ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (а.с. 21).

ОСОБА_1 з метою відновлення пошкодженого автомобіля MITSBISHI OUTLANDER державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , 08.02.2024 звернувся до ТОВ «СОЛЛІ ПЛЮС ХАРКІВ». Відповідно до Наряду-замовлення № МС0001690 загальна вартість замінених запасних частин та виконаних робіт з ремонту автомобіля складає 145727,42 грн, в тому числі ПДВ на запасні запчастини 24287,91 грн (а.с. 40).

Згідно з квитанцією від 01.03.2024 на суму 83424,92 грн, чеком № 11092 від 06.03.2024 на суму 12403,00 грн, чеком № 11091 від 06.03.2024 на суму 49900,00 грн ОСОБА_1 сплатив вартістю відновлювального ремонту автомобіля MITSBISHI OUTLANDER державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , у загальному розмірі 145727,42 грн (а.с. 23, 46).

14 березня 2024 року адвокатом О.М. Романченком в інтересах ОСОБА_1 було направлено на адресу ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з метою врегулювання питання виплати страхового відшкодування наступні документи: копію постанови Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2024 у справі № 953/1126/24; копію наряду-замовленням № МС00016909; копію рахунку-фактури № ЗМС00016909 від 01.03.2024; копію видаткової накладної № 161 від 01.03.2024; копію платіжної інструкції від 01.03.2024; копії фіскальних чеків від 05.03.2024 і 06.03.2024 (а.с. 22).

Згідно зі страховим актом № ОЦВ-ЗГ-24-20-1775/2 НАСК «ОРАНТА» 03.04.2024р. прийняло рішення про здійснення доплату страхового відшкодування у розмірі 13643,67 грн, які були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування, виплачений ПАТ «НАСК «ОРАНТА» ОСОБА_1 , складає 77896,53 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Романченка О.М. 05 квітня 2024 року звернувся до судового експерта ОСОБА_4 щодо проведення транспортної товарознавчої експертизи з метою визначення суми матеріального збитку заподіяного внаслідок ДТП (а.с. 13-14).

Згідно з Висновком судового експерта Шаповалова В.І. № 24В від 11 травня 2024 року, складеного за результатами транспортної товарознавчої експертизи, сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля MITSBISHI OUTLANDER державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 01.02.2024, складає 161531,51 грн, з яких вартість відновлювального ремонту - 135645,38 гривень, 25886,13 гривень – величина втрати товарної вартості автомобіля (а.с. 28-33).

10.04.2024 ОСОБА_1 на банківський рахунок ОСОБА_4 сплачено вартість транспортної товарознавчої експертизи у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3575781159.1 (а.с. 19).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Щодо позовних вимог до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, зазначила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі № 910/171/17 від 02.10.2018.

У справі, що розглядається коефіцієнт фізичного зносу не застосовується відповідно п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції, Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092. Франшиза згідно з полісом складає 0,00 грн.

Таким чином, страховик ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в межах ліміту відповідальності згідно з полісом № АТ-4787979, який складає 160000 грн, зобов`язаний у повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Оскільки у справі, що розглядається, встановлено відсутність законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, а витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, не перевищують ліміт відповідальності згідно з полісом, тому витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП, підлягають відшкодування страховиком винної в ДТП особи у повному обсязі.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводиться ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

У справі, що розглядається встановлено, що ОСОБА_1 на підставі відповідних документів станції технічного обслуговування, а саме Наряду-замовлення № МС00016909, сплатив на рахунок станції технічного обслуговування ТОВ «СОЛЛІ ПЛЮС ХАРКІВ», на якій проведено ремонт автомобіля, з метою відновлення належного йому транспортного засобу грошові кошти у розмірі 145727,42 грн, що підтверджується платіжними документами від 01.03.2024 та від 06.03.2024.

За таких обставин, різниця між фактичною сумою витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП, а саме 145727,42 грн, та виплаченим страховиком страховим відшкодуванням у розмірі 77896,53 грн, враховуючи фактичні обставини справи, а саме ліміт відповідальності (160000 грн), франшизу (0,00 грн), коефіцієнт зносу (дорівнює нулю, тобто не застосовується), підлягає стягненню з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь власника пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 у повному обсязі, тобто у розмірі 67830,89 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «ОРАНТА» в частині стягнення залишку страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 67830,89 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

У справі, що розглядається, встановлено, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 20 березня 2024 року та 05 квітня 2024 року виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 77896,53 грн, тоді як розмір фактично сплачених та підтверджених витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП, складає 145727,42 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. У зв`язку з чим доводи страхової компанії в цій частині є безпідставними.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07 червня 2017 року № 6-282цс17 та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

У пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Встановивши, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» належним чином не виконало зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Таким чином, у межах позовних вимог з відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь позивача підлягають стягненню пеня за період з 06.05.2024 до 02.08.2024 у розмірі 4324,45 грн; 3 % річних за період з 06.05.2024 по 02.08.2024 у розмірі 490,61 грн та інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 06.05.2024 до 30.06.2024 у розмірі 1899,26 грн.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, проте якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Пунктом 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Таким чином, у зв`язку зі встановленням законодавчого обмеження на відшкодування страховиком шкоди, пов`язаної з втратою товарного вигляду транспортного засобу, така шкода підлягає відшкодуванню особою, яка завдала шкоду, тобто ОСОБА_2 , в загальному порядку.

Відповідно до Висновку судового експерта Шаповалова В.І. № 24В від 11 травня 2024 року, складеного за результатами транспортної товарознавчої експертизи, величина втрати товарної вартості автомобіля MITSBISHI OUTLANDER, державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 01.02.2024, складає 25886,13 гривень.

Надаючи оцінку наданому позивачем висновку експерта, суд враховує, що статтею 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною шостою статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з частиною п`ятою статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У висновку експерта зазначено, що експерт про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України обізнаний.

З урахуванням викладеного, суд відсутні підстави для визнання висновку експерта неналежним та недопустимим доказом, у зв`язку з чим суд приймає зазначений висновок та враховує при розгляді справи.

Пунктом 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті. Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до реальних збитків.

Системний аналіз п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати ОСОБА_2 , як особою винною в ДТП, в рахунок відшкодування ОСОБА_1 втрати товарної вартості автомобіля позивача у розмірі 25886,13 грн, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, для відновлення свого порушеного права, з метою визначення розміру величини втрати товарної вартості автомобіля, ОСОБА_1 за проведення транспортної товарознавчої експертизи від 11.05.2024, було сплачено грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується квитанцією 10.04.2024.

За таких обставини, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню також грошові кошти у розмірі 6000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи для визначення величини втрати товарної вартості автомобіля, які позивач був змушений зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. Враховуючи розмір позовних вимог до кожного з відповідачів, суд стягує з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 678,67 грн, та з ОСОБА_2 – 290,29 грн.

Керуючись статтями 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 267-268, 273, 313-314, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, грошові кошти у розмірі 67830,89 грн, пеню за період з 06.05.2024 по 02.08.2024 у розмірі 4324,45 грн; 3 % річних за період з 06.05.2024 по 02.08.2024 у розмірі 490,61 грн, інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 06.05.2024 до 30.06.2024 у розмірі 1899,26 грн, а всього грошові кошти у розмірі 74545,21 грн (сімдесят чотири тисячі п`ятсот сорок п`ять гривень 21 копійка).

Стягнути з  ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, грошові кошти у розмірі 25886,13 грн, витрати на проведення експертизи для визначення величини втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 6000,00 грн, а всього грошові кошти у розмірі 31886,13 грн (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят шість гривень 13 копійок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 678,67 грн (шістсот сімдесят вісім гривень 67 копійок).

Стягнути з  ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 290,29 грн (двісті дев`яносто гривень 29 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02 вересня 2024 року.

Суддя                         І.П. Латка