Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #124270324

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"11" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 922/4297/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Зубченко І.В. , суддя Радіонова О.О.

за участю секретаря судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1(апелянта): від третьої особи-2: від третьої особи-3: від третьої особи-4: Телеснюк І.В. Мазкун А. А. (адвокат), ордер серії ХВ №000048(1012) від 16.08.2021 року на надання правової допомоги, свідоцтво №725 від 11.02.2010 року про право на заняття адвокатською діяльністю Жукова Н. Д. (адвокат), ордер серії ДН №142513 від 10.08.2021 року на надання правової допомоги, свідоцтво №4902 від 04.10.2017 року про право на заняття адвокатською діяльністю не з`явились Іщенко Р. А. (адвокат), довіреність б/н від 07.05.2021 року, свідоцтво №3066 від 12.11.2008 року про право на заняття адвокатською діяльністю не з`явився не з`явився Болоховцев Є. О. (адвокат), ордер серії АХ №1041075 від 22.02.2021 року на надання правової допомоги, свідоцтво №793 від 15.04.2011 року про право на заняття адвокатською діяльністю


розглянувши апеляційну скаргу (вх.№2180 Х/3) ОСОБА_1 , м. Харків

на рішення господарського суду від Харківської області 14.06.2021 року (повний текст складено та підписано 23.06.2021 року)

у справі№922/4297/20 (суддя - Аріт К.В.)

за позовом до: за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: про ОСОБА_2 , м. Харків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", м. Харків 1. ОСОБА_1 , м. Харків; 2. ОСОБА_3 , м. Харків; 3. ОСОБА_4 , м. Харків; 4. ОСОБА_5 , м. Харків визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:


Позивач - ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому просить (з урахуванням зміни предмету позову):

- визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 21.12.2020 року.

- визнати недійсним рішення правління ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 22.12.2020 року щодо обрання Голови правління та заступника Голови правління, оформленого Протоколом №1 засідання Правління ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 22.12.2020 року;

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань реєстраційну дію від 01.03.2021 року №1004801070013023969, вчинену державним реєстратором Солоницівської селищної ради Харківського району Тесленко І.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2021 року відкрито провадження у справі №922/4297/20 за правилами загального позовного провадження (том 1, а.с. 68-69).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2020 року у справі №1900з-20 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви та заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо органів управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (61002, м. Харків, АДРЕСА_5; код ЄДРПОУ 34017258), у тому числі щодо осіб, які уповноважені вчиняти юридичні дії від імені даного об`єднання.

Ухвалами суду від 19.01.2021 року, 20.01.2021 року, 21.01.2021 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 21.01.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 року у справі №1900з-20.

Ухвалою суду від 16.02.2021 року провадження у справі №922/4297/20 зупинено до повернення справи до господарського суду Харківської області після розгляду апеляційної скарги ФО ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.01.2021 року.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 року у справі №1900з-20 було скасовано вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 року заходи забезпечення позову (матеріали оскарження арк. 132-137).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року (матеріали оскарження арк.182-195) ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.01.2021 у справі №922/4297/20 скасовано і ухвалено нове рішення, яким задоволено клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 (справа №1900з-20).

05.04.2021 року справа №922/4297/20 повернулась до господарського суду Харківської області. (матеріали оскарження арк.196).

Ухвалою суду від 06.04.2021 року провадження у справі №922/4297/20 було поновлено (том 2, а.с. 248-249).

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року (повний текст складено та підписано 23.06.2021 року) позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів співвласників ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 21.12.2020 року. Визнано недійсним рішення правління ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 22.12.2020 року щодо обрання Голови правління та заступника Голови правління, оформлене Протоколом №1 засідання Правління ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 22.12.2020 року. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань реєстраційну дію від 01.03.2021 року №1004801070013023969, вчинену державним реєстратором Солоницівської селищної ради Харківського району Тесленко І.А. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на користь ОСОБА_2 - 6642,00 грн. судового збору (том 3, а.с. 120-132).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 із рішенням суду першої інстанції не погодився та 12.07.2021 року звернувся до суду з апеляційною скаргою б/н, б/д (з додатками) - том 3, а.с. 206-215.

В зазначеній апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20 скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Апелянт вважає рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20 незаконним, ухваленим із порушенням норм матеріального і процесуального права, без врахування фактичних обставин справи.

Підставами скасування рішення скаржник вважає:

- судом першої інстанції не враховані вимоги ст. ст. 20, 74, 75, 76 ГПК України, чим порушені норми процесуального права;

- господарським судом Харківської області не враховані вимоги ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чим порушені норми матеріального права;

- судом невірно зроблено висновок щодо процедури обрання голови правління ОСББ, чим порушено норми матеріального та процесуального права;

- апелянт відзначає, що фактично було неможливо затвердити кандидатуру голови правління на загальних зборах від 21.12.2020 року, оскільки на вказаних зборах було обрано лише склад правління. Після обрання кількісного та якісного складу правління, його новообраними членами було обрано зі свого складу кандидатуру голови правління та заступника, які затвердили загальні збори ОСББ (наступні) у формі письмового опитування. Тобто, затвердження кандидатур голови правління та його заступника відбувалося на інших загальних зборах (яке проводилося методом письмового опитування), рішення якого не оскаржувалися та не були предметом розгляду в даній справі. Фактично суд вийшов за межі позовних вимог чим порушив принцип диспозитивності та виніс незаконне та необґрунтоване рішення;

- на думку скаржника, формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Натомість, позивачем вимога про визнання рішення загальних зборів у формі письмового опитування щодо затвердження голови та заступника правління ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не заявлялася, а вимога про визнання недійсним протоколу правління ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 22.12.2020 року не обґрунтована та не підтверджена жодними доказами;

- суд помилково визнав доведеною підставу скасування реєстраційної дії щодо реєстрації голови правління, як похідної від рішення загальних зборів, а саме тих, що проводилися шляхом письмового опитування та результати яких затверджені протоколом правління ОСББ №4 від 02.02.2021 року;

- судом зроблено хибний висновок щодо процедури призначення голови правління ОСББ, що мало наслідком незаконного рішення. Фактично суд ухвалив рішення про скасування реєстраційної дії стосовно обставин, які ним не розглядались внаслідок відсутності відповідної вимоги, доказового обґрунтування, та як наслідок, відсутності повного розуміння процедури обрання голови правління як позивачем так і судом;

- суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність можливості встановити право власності учасників зборів та відсутність можливості встановити право власності учасників зборів та відсутність факту перевірки повноважень представників співвласників;

- судом не встановлено джерело походження відеозапису, та не взято до уваги зауваження на досліджуваному відеозаписі одного із співвласників про свою незгоду на її здійснення;

- посилання суду першої інстанції на недійсність рішення у зв`язку із неповною відповідністю протоколу одній із встановлених форм такого документу є на думку апелянта, юридично неспроможним.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2021 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І.В., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20. Встановлено учасникам справи строк до 11.08.2021 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

21.07.2021 року від Іщенко Р.А. надійшла заява б/н від 21.07.2021 року, в якій останній просить до відкриття апеляційного провадження, зупинити дію рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року по даній справі, у зв`язку з видачею суддею Аріт К.В. виконавчого документу - судового наказу по справі №922/4297/20 від 14.07.2021 р. (про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" (адреса: 61002, м.Харків, АДРЕСА_5, код ЄДРПОУ 34017258) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6642,00 грн. судового збору. (заява - том 3, а.с. 232-233).

Апеляційний суд, проаналізувавши приписи процесуального закону в частині вирішення питання про зупинення дії та виконання судового рішення, дійшов висновку зазначити наступне.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення (зокрема, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування).

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Пунктом 5 ст. 262 ГПК України, врегульовано, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

У даному випадку, третьою особою-1 у справі ОСОБА_1 до спливу строку на апеляційне оскарження - 12.07.2021 р. було подано апеляційну скаргу на вказане рішення.

Оскільки у заяві про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі №922/4297/20 до закінчення його перегляду в суді апеляційної інстанції не наведені обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання, відсутнє посилання на вимоги статті 328 ГПК України, та відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання даного рішення, суд апеляційної інстанції урадив залишити без розгляду вищенаведену заяву.

10.08.2021 року (в межах строку) на поштову адресу від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 09.08.2021 року, в якому останній просить прийняти відзив на апеляційну скаргу до розгляду. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 по справі №922/4297/20 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 по справі №922/4297/20 - без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 року, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20 призначено на "26" серпня 2021 р. о 10:20 год. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Медуниці О.Є., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 року, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) Чернота Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/4297/20, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л. Ф., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.

20.08.2021 року від апелянта до канцелярії суду надійшли заперечення б/н, б/д на відзив (вх.№9675).

25.08.2021 року скаржником, на виконання вимог ухвали суду від 26.07.2021 року, надано суду заяву б/н від 04.08.2021 року про уточнення апеляційних вимог, в якій просить суд рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення; вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20; судові витрати покласти на позивача у справі (вх.№9770).

26.08.2021 року, до початку судового засідання, на поштову адресу суду від представника позивача - адвоката Мазкуна А. А. надійшло клопотання б/н від 25.08.2021 року про відкладення розгляду справи (вх.№9842), за змістом якого останній повідомляє про неможливість явки у судове засідання для представництва інтересів позивача у справі - ОСОБА_2 через зайнятість в іншій судові справі у Комінтернівському районному суді м.Харкова, розгляд якої призначено на 26.08.2021 о 10:00 год. У зв`язку із зазначеними обставинами просить суд відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату.

Крім того, до початку судового засідання, на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 25.08.2021 про відкладення розгляду справи (вх.№9845) від іншого представника позивача - адвоката Жукової Н. Д.

За змістом поданого клопотання представник просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що її довіритель - ОСОБА_2 (позивач у справі) не є фахівцем у галузі права, тому його представництво у даній справі здійснювала адвокат Жукова Н. Д., яка має намір приймати участь і в суді апеляційної інстанції. Однак, у судове засідання 26.08.2021 року не має змоги прибути внаслідок участі в іншій судові справі у Верховному Суді, розгляд якої призначено на 26.08.2021 о 15:30 год.

В підтвердження зазначених обставин представником позивача додано роздруківку квитків на ім`я Жукова Н. за маршрутом Харків-Київ та роздруковану з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2021 року про призначення справи №922/3699/19 до розгляду на 26.08.2021 року о 15:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 задоволено клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20 на 11 жовтня 2021 року о 14:00 год.

11.10.2021 року від представника третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Іщенко Р.А. (апелянта) надійшло клопотання б/н від 11.10.2021, в якому останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Надати додатковий час для долучення постанови Східного апеляційного господарського суд від 11.10.2021 по справі №922/434/21. Повідомити про дату та час наступного судового засідання.

В обгрунтування клопотання апелянт зазначає, що 11 жовтня 2021 року Східним апеляційним господарським судом слухалась справа №922/434/21 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирної о будинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 09.03.2020 року недійсним.

За результатами розгляду апеляційної скарги, 11 жовтня 2021 року Східним апеляційним господарським судом ухвалена постанова, у відповідності до якої рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 року по справі №922/434/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 09.03.2020 року недійсним. Повний текст постанови буде виготовлено 21 жовтня 2021 року.

Зокрема, вважає, що у зазначеній справі №922/434/21 встановлювались юридичні факти, які на думку апелянта є важливими для ухвалення повного, законного та об`єктивного рішення у даній справі, серед іншого, судом встановлено порядок проведення процедури обрання правління та голови правління та встановлено способи, якими проводиться голосування та встановлене кількість квадратних метрів, які можуть приймати участь у голосуванні.

З урахуванням того, що розгляд справи було призначено на 11 жовтня 2021 року с 10:00, а повний текст буде виготовлено лише 21 жовтня 2021 року, то можливості надати цей доказ завчасно, у представника третьої особи Токаря О.Й. не було можливості.

Представник третьої особи - 4 в судовому засіданні 11.10.2021 підтримав вищенаведене клопотання та наполягав на його задоволенні.

Представники позивачів заперечували проти даного клопотання, вважають що предметом розгляду у справі №922/434/21 були Загальні збори учасників від 09.03.2021, а за даною справою Збори від 21 та 22.12.2021, тому дане клопотання зумовлене, безпосередньо затягуванням справи, просили відмовити у задоволенні клопотання за необґрунтованістю.

Після виходу із нарадчої кімнати судова колегія відмовила у задоволенні клопотання з наступних мотивів.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Господарським процесуальним кодексом України перелічено такі факти залежно від того, суд якої юрисдикції виніс судовий акт:

а) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі (за винятком встановлених рішенням третейського суду);

б) встановлені вироком у кримінальному провадженні (постановою суду у справі про адміністративне правопорушення) питання, чи мало місце діяння та чи вчинене воно особою, при розгляді господарської справи про правові наслідки дій чи бездіяльності цієї винної особи

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти саме неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; також під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин; зазначає, що вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У даному випадку дані справи не є тотожними.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Однак, така обставина (тобто відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах.

Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріальноправових норм.

Таким чином, твердження апелянта, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 року у справі №922/434/21 має преюдиційне значення для розгляду справи №922/4297/20 є безпідставним. Таким чином, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з вищенаведених підстав було відмовлено.

Представник апелянта (третя сособа-1) та представник третьої особи-4 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням заяви про уточнення апеляційних вимог від 25.08.2021 (вх. №9770) просили рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20 скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Вирішити питання про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/4297/20. Судові витрати покласти на позивача у справі.

Представники позивача в судовому засіданні підтримували позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просили, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 по справі №922/4297/20 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 по справі №922/4297/20 - без змін.

В судовому засіданні 11.10.2021 року було додатково досліджено пункти 9,16 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", Додаток №2 від 21.12.2020 року, на які посилались представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Представники третьої особи -2, 3 та відповідача своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання їх представники не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/15442/17.

За змістом п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду від 26.08.2021 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Також, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, а також враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, з огляду на положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні за відсутності представників третьої особи-2, 3 та відповідача.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представників позивача та третьої особи 1, 4, дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи третьої особи -1 (апелянта), доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_2 , є співвласником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №238006824 від 21.12.2020 року.

Відповідно до пункту 1 розділу V Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", співвласник має право зокрема брати участь в управлінні об`єднанням, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання, знайомитися з протоколами загальних зборів, одержувати інформацію про діяльність об`єднання, вимагати від статутних органів захисту своїх прав.

У грудні 2020 року було розміщено в будинку за адресою: АДРЕСА_2 оголошення (повідомлення) про проведення спірних загальних зборів.

Ініціативною групою співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у складі ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ; 4), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ) (далі - Ініціативна група) було заплановано проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, що мали відбутися 21.12.2020 року в холі житлового будинку на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_2 (копія повідомлення про проведення загальних зборів співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» - додаток №2).

Відповідні повідомлення було публічно розміщено представниками Ініціативної групи в місцях загального користування - у ліфті та холі першого поверху будинку.

21.12.2020 року було проведено загальні збори співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1», скликані ініціативною групою у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Згідно з повідомленням про проведення загальних зборів співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т.1 а.с.9) проведення загальних зборів було заплановано у холі житлового будинку на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_2 .

В тексті протоколу загальних зборів співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 21.12.2020 року (Додаток 2 до протоколу) вказано, що загальні збори співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» відбулися о 18 год. 00 хв. в холі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі.

Згідно з довідкою Київського ВП ГУ НП в Харківській області від 28.12.2020 року (т.1 а.с.106) в холі будинку будь-яких зборів громадян не проводилось.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що збори співвласників проводились в приватному приміщенні, яке знаходиться на парковці будинку.

Судом встановлено, що було проведено опитування співвласників (т.1 а.с.114-139).

В судовому засіданні господарського суду Харківської області - 14.06.2021 року було досліджено відеозапис спірних загальних зборів, наданий позивачем в електронній формі на електронному носії (USB-накопитель, т.1 а.с.66).

Позивач стверджує, що під час проведення загальних зборів було зафіксовано численні порушення, що стало підставою для звернення з позовною заявою до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

В апеляційній скарзі скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції про недотримання господарським судом Харківської області норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, вважає данні твердження апелянта необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, у доводах апеляційної скарги скаржник посилається на рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №925/1321/16 від 2018 року.

Згідно з положеннями частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Господарським процесуальним кодексом України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

При цьому, суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/109447/17.

У даній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Однак, з аналізу судової практики розгляду справ про визнання недійсними рішень установчих та загальних зборів ОСББ, скасування рішень правління ОСББ, а також скасування державної реєстрації ОСББ за 2019-2021 рр. вбачається, що Верховний Судвідступив від позиції, сформувавши правову позицію та усталений підхід судів до розгляду даної категорії справ.

Правова позиція Верховного Суду з даного питання полягає у тому, що позов про визнання недійсним та скасування рішення установчих, загальних зборів та запису проведення державної реєстрації ОСББ не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі №501/1571/16-ц, від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15 (провадження №14-576апп18), від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17 (провадження №12-1272апп18).

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів та запису проведення державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Крім того, в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 р. по справі №473/2005/19 було визначено вичерпні випадки розгляду даної категорії спорів в порядку цивільного судочинства: «... Велика Палата Верховного Суду вважає, якщо фізична особа, яка не є членом ОСББ, не є співвласником майна членів ОСББ, не є власником чи користувачем нерухомого майна у будинку, у якому діє ОСББ, створення якого оспорюється, при цьому оспорює правомірність створення цього ОСББ, то такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства...».

В свою чергу, у даній справі відсутні підстави для вирішення спору в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач є членом ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1», є співвласником майна членів ОСББ та є власником нерухомого майна у будинку, в якому діє ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи апелянта стосовно цивільної або адміністративної підсудності даного спору не знайшли правове відображення в світлі конкретних обставин даної справи.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який розглянувши касаційну скаргу про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ по справі №711/10310/17 в своїй Постанові від 01.04.2020 р. зазначає: «...Ураховуючи те, що позивачі є власниками квартир у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту їхніх прав як співвласників майна багатоквартирного будинку, порушених, на їхню думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що «правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридично і особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України)».

Стосовно заяви апелянта щодо неналежності відповідача по справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне:

За даною справою позовні вимоги стосувалися винятково ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» - рішень керівних органів юридичної особи відповідача та їх наслідків, та жодним чином не стосувалися фізичних осіб - членів ініціативної групи по скликанню зборів ОСББ «Чернишевського 30». За даною справою, позивач - ОСОБА_2 оскаржує рішення керівних органів, а не дії про скликання керівного органу відповідача, тощо.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»:

- ч.1 органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання;

- ч.3 загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників;

- ч.8 рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Втім, дії фізичних осіб співвласників багатоквартирного будинку - членів ініціативної групи ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є предметом спору у цій справі, про що помилково зазначається апелянтом.

Втім, порядок денний загальних зборів співвласників ОСББ були винесені питання, які серед іншого, стосуються діяльності та управління юридичною особою ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме:

- затвердження звіту правління ОСББ;

- переобрання членів правління, що є виконавчим органом юридичної особи;

- затвердження звіту контрольно-ревізійної комісії, що є органом управління ОСББ для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління тощо (копія Протоколу Загальних зборів співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» - мат.оскар. аркуш 14-17), то даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а належним відповідачем є саме ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1», як юридична особа.

Оскільки, жодних доказів щодо неналежного відповідача у даній справі, апелянтом надано не було, тому його висновок є передчасним.

З урахуванням вищезазначеного доводи апелянта щодо не врахування судом першої інстанції вимог ст.20 ГПК України при ухваленні оскаржуваного рішення, що спричинило порушення норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає не обґрунтованими.

Щодо твердження апелянта про не врахування судом першої інстанції вимог ст.ст.75, 76 ГПК України при прийнятті рішення по справі, слід зазначити наступне.

Апелянт стверджує, що однією з основних підстав для ухвалення рішення на користь позивача є невірне зазначення у Протоколі Загальних зборів співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 21.12.2020 р. місця проведення зборів.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року №13, при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У даному випадку, судом першої інстанції обставина щодо невірного зазначення у протоколі місця проведення зборів не розглядалась як безумовна підстава для визнання недійсними рішень загальних зборів. Оскільки, Збори відбулися у іншому приміщенні, про що не було повідомлено усіх учасників ОСББ. Натомість, судом було проведено оцінку наскільки таке порушення могло вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи апелянта стосовно прийняття судом першої інстанції обставини щодо невірного зазначення у протоколі місця проведення зборів, як основної для фактичного впливу на ухвалення рішення не відповідають дійсності.

Щодо тверджень апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення по справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Твердження апелянта про те, що інші Загальні збори співвласників відбулися шляхом письмового опитування суперечить як вимогам законодавства України, так і положенням Статуту ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Тому як, законодавством та статутом передбачено єдиний порядок скликання та проведення Загальних зборів ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1»:

Відповідно до пункту 5 розділу III Статуту ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, або електронною поштою шляхом направлення листа на електронну поштову скриньку відомості про яку надано ОСББ письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Відповідно до пункту 8 розділу III Статуту ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (їх представників).

Відповідно до пункту 9 розділу III Статуту ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1», якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої п. 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1». Проводиться письмове опитування співвласників, а таке опитування має силу рішення загальних зборів Об`єднання. Таким чином, законодавством України та Статутом ОСББ закріплено неможливість проведення письмового опитування замість загальних зборів, а можливість прийняття рішення шляхом письмового опитування у випадку, якщо кількість голосів, поданих під час голосування на загальних зборах є недостатньою для прийняття рішення.

Крім того, будь-яких доказів проведення інших Загальних зборів співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1», на яких би було затверджено кандидатуру Голови правління ОСОБА_3 , в матеріалах справи №922/4297/20 відсутнє.

Таким чином, твердження апелянта, що кандидатура Голови правління ОСОБА_3 була затверджена на інших Загальних зборах - є недоведеним.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Крім того, апелянтом лише на стадії апеляційного провадження, всупереч вимогам ГПК України, було наведено доводи щодо іншого порядку призначення Голови Правління, оскільки, жодних доказів на підтвердження своїх доводів до суду першої інстанції останнім не подавалось.

Отже, оскільки рішення щодо переобрання членів Правління ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 21.12.2020 р. не приймалось та на затвердження не виносилось, що підтверджується протоколом відповідних загальних зборів (копія в матеріалах оскарження арк. 14-17). Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого рішення щодо порушення в цілому порядку та процедури обрання голови правління ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1». Крім того, відеозапис судова колегія розцінює як один із доказів.

Зокрема, серед іншого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що визнання недійсним рішення Загальних зборів ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 21.12 2020 р. призводить до визнання недійсним рішення "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 22.12.2020 року щодо обрання Голови правління та заступника Голови правління, оформлене Протоколом №1 засідання Правління ОСББ "Чешишевського 30" від 22.12.2020 року, яким переобрано голову правління ОСББ. А також подальше скасування записів про відповідні реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Оскільки, вищенаведені обставини свідчать до відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань недостовірних даних та порушення ч.1 ст.7, ч.2 ст.9, ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Стосовно доводів апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права та не врахування судом першої інстанції вимог ст. 74 ГПК України при прийнятті рішення по справі, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність зазначених документів, що підтверджують право власності на квартиру/нежитлове приміщення та документів, що надають представнику повноваження на голосування, унеможливлює визначення кількості голосів співвласників в порядку, встановленому ч. 12 ст.10 Закону України "Про ОСББ".

Відповідно до пункту 7 розділу III Статуту ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» кожен співвласник Об`єднання при голосуванні на загальних зборах має голос залежно від площі квартир або приміщень, що перебувають у його власності. Кожен співвласник ОСББ має право на підставі письмового доручення передати свій голос на загальних зборах іншій дієздатній особі, в тому числі іншому члену ОСББ.

Таким чином, для визначення прозорого результату голосування співвласниками в обов`язковому порядку на загальних зборах мають пред`являтись та уповноваженими особами перевірятись документи на підтвердження прав власності та повноважень на учать і голосування на загальних зборах, оскільки від площі належного співвласнику майна залежить кількість приналежних йому голосів.

З аналогічних підстав особливої уваги також потребує перевірка повноважень представників співвласників та зазначення відповідного документу, що підтверджує повноваження у протоколі.

Але, у даному випадку, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що організаторами проведення Загальних зборів співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснювалась належна перевірка повноважень представників співвласників та актуальна інформація щодо прав власності на нерухоме майно відповідно до вимог Статуту ОСББ.

Натомість, матеріали справи свідчать про протилежне.

Апелянтом приховується факт того, що висновок суду першої інстанції про неможливість встановити право власності учасників зборів та відсутність факту перевірки повноважень представників співвласників ґрунтується не лише на відеозаписі наданому позивачем, а й безпосередньо на підставі Протоколу Загальних зборів співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 21.12.2020 р.

У даному випадку, до суду першої інстанції не надано документу, з якого б вбачалась би загальна площа будинку (сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, тощо, що засвідчує загальну площу квартир, житлову площу квартир, кількість квартир та поверхів), а тому, неможливо встановити які права у співвласників на голосування.

Таким чином, неможливо встановити порядок отримання підписів співвласників в протоколі та наявність кворуму на загальних зборах співвласників ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 21.12.2020 року.

Крім того, у Додатку №2 до Протоколу спірних загальних зборах зазначено: номер кв. та її площа, ПІП співвласника, представника, результат голосування по питанням, підпис співвласника (представника), проте не зазначено документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення та документ, що надає представнику повноваження на голосування.

Протокол загальних зборів не містить жодної інформації про вихідні дані вказаних доручень (дата, номер, строк дії, коли та ким посвідчені).

Вказане унеможливлює встановлення достовірності даних щодо присутніх на зборах співвласників та їх представників, кількості належних їм голосів, наявності кворуму для прийняття рішень та результатів голосування на загальних зборах співвласників ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1» від 21.12.2020 року.

Крім цього, твердження апелянта про не взяття судом першої інстанції до уваги незгоди одного із співвласників на здійснення відеозапису, згодом долученого позивачем до матеріалів справи, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Знімання фізичних осіб для подальшого оприлюднення фото-, відеоматеріалу регламентовано ст. 307 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Доводи апелянта стосовно необґрунтованості посилання суду першої інстанції на форму протоколу Загальних зборів закріплену Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 р. №203 Закон в Україні є основним джерелом права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплено в Конституції України.

Зокрема, склад, зміст та порядок виготовлення протоколів керівного органу ОСББ є цілком формальним і врегульованим, що мало б виключити маніпуляції та зловживання.

Вимоги щодо протоколів зборів ОСББ регулюються:

Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»; Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 25.08.2015 р. №203.

Відповідно до ч.7 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Так, положення ч.7 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є бланкетними та містять відсилку до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 р. №203. яким закріплено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Окрім цього, апелянтом помилково зазначається, що чинним законодавством не передбачений імперативний обов`язок складати протоколи лише у вказаній формі. Натомість в абз.2 ч.7 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» міститься вказівка щодо обов`язковості інформації для відображення у протоколі загальних зборів.

Втім, невідповідність спірного протоколу зборів формі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 року №203 не розглядалась судом першої інстанції як безумовна підстава для визнання недійсними рішень загальних зборів, а лише було здійснено оцінку наскільки таке порушення могло вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення згідно з роз`ясненнями п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року №13.

З урахуванням вищезазначеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що твердження апелянта є недоведеними та побудованими на припущеннях. Рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 р. по справі №922/4297/20 в повній мірі ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, обґрунтованим та складеним з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному випадку, вимоги апелянта у заяві від 21.07.2021 року, у розумінні статті 333 ГПК України не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року (повний текст складено та підписано від 23.06.2021 року) залишено без змін. Але, ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до суду у відповідності до вимог статті 328 ГПК України щодо визнання виконавчого документу від 14.07.2021 року (наказу у справі №922/4297/20) таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв`язку з чим зазначене рішення підлягає залишенню без змін.

Оскільки апеляційна скарга третьої особи-1 не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року (повний текст складено та підписано 23.06.2021 року) у справі №922/4297/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року (повний текст складено та підписано 23.06.2021 року) у справі №922/4297/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.10.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2021р.


Головуючий суддя Л.Ф. Чернота


Суддя І.В. Зубченко


Суддя О.О. Радіонова


  • Номер:
  • Опис: визнання недійсним рішення
  • Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 922/4297/20
  • Суд: Господарський суд Харківської області
  • Суддя: Чернота Людмила Федорівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.01.2021
  • Дата етапу: 21.01.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація