Справа № 2-945 2007 рік
РІШЕННЯ
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2006 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Беклеміщева О.В.
при секретарі Запорожець О.Д..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1до орендного підприємства Запорізьке
міжміське бюро технічної інвентаризації, третя особа - ОСОБА_2про
спонукання зареєструвати право власності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОП ЗМБТІ, третя особа - ОСОБА_2. про спонукання зареєструвати право власності, в якому вказала, що 18.12.1999 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2. 30.10.2006 року вона звернулась до ОП ЗМБТІ з заявою зареєструвати право власності на 1/4 частину кафе, яке розташоване за адресою місто АДРЕСА_2, та Vi частину приміщення № 2, яке розташоване за адресою місто АДРЕСА_1, на підставі права спільної сумісної власності подружжя. Але реєстратором ОП ЗМБТІ було прийняте рішення про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи це тим, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п. 3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2-002 року № 7/5, та зареєстрованого в МЮ України 18.02.2002 року за № 157/6445, у реєстрації прав власності може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом, Положенням та іншим нормативно-правовим актам України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Позивач вважає, що згідно до положень ст. 182 ЦК України, право власності і інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації, яка здійснюється відповідним органом. Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності не залежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Позивач просить суд спонукати ОП ЗМБТІ зареєструвати за нею право власності на 1/2 частину кафе, яке розташоване за адресою місто АДРЕСА_2, та 1Л частину приміщення № 2, яке розташоване за адресою місто АДРЕСА_1, на підставі права спільної сумісної власності подружжя.
Представник відповідача проти позову заперечує, в судовому засіданні пояснив, що Свідоцтво про шлюб, надане позивачем до реєстрації в ОП ЗМБТІ, не є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомості. Тому вважає, що позивачу правомірно було відмовлено у реєстрації.
Представник третьої особи проти позову заперечує, в судовому засіданні пояснив, що кафе-бар у складі торгівельного комплексу, розташованого по АДРЕСА_2, не є об'єктом нерухомості, тому не підлягає державній реєстрації. Приміщення № 2 магазину по АДРЕСА_1належить третій особі - ОСОБА_2. на праві приватної власності на підставі дублікату Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в якому власником приміщення вказаний лише ОСОБА_2., й законність видачі цього Свідоцтва позивач не оспорювала в судовому порядку. Тому підстав
2
для реєстрації за позивачем права власності на 1/4 частину вказаного приміщення немає. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1. знаходиться у зареєстрованому шлюбі з третьою особою - ОСОБА_2. з 18.12.1999 року.
На підставі рішення виконкому Запорізької міської ради № 206/18 від 24.05.2001 року ПП ОСОБА_2. надана земельна ділянка по АДРЕСА_2 для будівництва кафе-бару у складі тимчасового торговельного комплексу терміново, строком на 10 років.
Відповідно до абзацу 1 п. 1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2-002 року № 7/5, та зареєстрованого в МЮ України 18.02.2002 року за № 157/6445, не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.
Згідно дублікату Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 2203, виданого Запорізькою міською радою, власником нежилого приміщення АДРЕСА_3 є ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності не залежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Але, законодавством України встановлений певний порядок оформлення права спільної власності подружжя, зокрема, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, розділом 24 «видача Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя».
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя є одним з правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214 ЦПК України, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2-002 року № 7/5, та зареєстрованого в МЮ України 18.02.2002 року за № 157/6445ст. ст. 215, 216, 244, 248 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за N 283/8882, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, третя особа - ОСОБА_2про спонукання зареєструвати право власності залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.