УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007   року  лютого   місяця   19   дня   колегія  суддів  судової   палати   у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Синельщікової О.В. суддів   Кузнєцової О.О. Куриленка О.С. при секретарі   Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" та Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", третя особа Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації про визнання відмови в приватизації квартири незаконною та визнання права власності та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства „Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" до виконавчого комітету Алуштинської міської ради. ОСОБА_1 про визнання ордеру недійсним,

за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства „Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" та Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2006 року відмова Дочірнього підприємства „Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" у передачі у власність ОСОБА_1 відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" квартири АДРЕСА_1 міста Алушта, яку вона займає, визнана незаконною. За ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 міста Алушта, яка складається з 3-х кімнат жилою площею 39,1 кв.м, і загальною площею 51 кв.м., відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду". Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації зобов'язано зареєструвати за ОСОБА_1. право власності на квартиру № 1 в

Справа № 22-ц-806/2007 р.                          Головуючий у першій

інстанції Лантратова А.1. Доповідач Синельщікова О.В.

2

будинку АДРЕСА_1 міста Алушта відповідно до рішення суду. У задоволенні зустрічних позовних вимог Дочірнього підприємства „Кримавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" до виконавчого комітету Алуштинської міської ради, ОСОБА_1 про визнання ордеру недійсним відмовлено.

В апеляційних скаргах відповідачі просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказують, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважають, що судом не взято до уваги, що квартира АДРЕСА_1 міста Алушта знаходиться у господарському веденні ДП „Кримавтодор" і є власністю ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України", отже не є державною власністю і не може бути приватизована відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду".

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 9 Житлового кодексу України та частини 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир мають громадяни України, які постійно проживають в будинках державного житлового фонду, до якого віднесено також житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій,^установ (частина 2 статті 1 Закону).

При розгляді справи встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Малоріченської сільської ради міста Алушти № 140 від ЗО листопада 1978 року позивачці ОСОБА_1. виконавчим комітетом Алуштинської міської ради 30 листопада 1978 року було видано ордер АДРЕСА_2 в місті Алушта, яка складається із трьох кімнат площею 38 кв.м., у будинку Дорожньої ремонтно-будівельної дільниці, на склад сім'ї із двох осіб: позивачку ОСОБА_1. та її чоловіка ОСОБА_2. (а.с.5-6, 130).

На підставі ордеру позивачка вселилася у надану квартиру, з 07 грудня 1978 року є прописаною та зареєстрованою за вказаною адресою, де проживає до теперішнього часу (а.с.4, 9).

За даними технічної інвентаризації СМБРТІ квартира, яку займає позивачка, позначена № 1, складається із трьох кімнат житловою площею 39, 1 кв.м., загальною 51 кв.м, (а.с.47-48).

Позивачка ОСОБА_1. у 2005 році звернулася до Алуштинської дорожньої ремонтно-будівельної дільниці ДП «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з заявою на приватизацію найманого житла, яке вона займає з 1978 року, але відповідачем передача квартири у власність позивачки не оформлена (а.с.7,8).

Виконком Малоріченської сільської ради міста Алушти 3 березня 2006 року також відмовив ОСОБА_1. в приватизації житла (а.с.88).

Встановивши, що спірна квартира була надана позивачці для проживання у відомчому будинку державного житлового фонду, враховуючи, що частиною

3

З статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо виникнення у ОСОБА_1. права на приватизацію наданого їй житла відповідно до статей 2, 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

З такими висновками та рішенням суду погоджується колегія суддів апеляційного суду, як відповідним обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального закону.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що на підставі Указу Президента України № 1056/2001 від 8 листопада 2001 року «Про заходи по підвищенню ефективності управління дорожнім господарством України» та постанови Кабінету Міністрів України № 221 від 28 лютого 2002 року «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» наказом Державної служби автомобільних доріг «Укравтодор» № 93 від 5 березня 2002 року створено Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яка визначена правонаступником майна, інших активів та пасивів балансів майнових прав і зобов'язань ліквідованих дорожніх державних підприємств та до її статутного фонду передано майно державних підприємств, які входили до складу Української державної корпорації по будівництву, ремонту і утриманню автомобільних доріг «Укравтодор» (а.с.54, 66).

Наказом Державної служби автомобільних доріг України № 156 від 9 квітня 2002 року утворені дочірні підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в тому числі Дочірнє підприємство «Кримавтодор», та дочірнім підприємствам передана частина майна і коштів Компанії на праві оперативного управління (а.с.68- 69).

До вказаного майна увійшов і лінійний будинок у АДРЕСА_1 (а.с.70,73).

Встановлено, що шестиквартирний лінійний будинок по АДРЕСА_1 був збудований Кримським автодором за рахунок державних коштів для проживання в лінійному будинку осіб, які обслуговують дороги. В жовтні 2000 року лінійний будинок по АДРЕСА_1 був виведений із складу доріг на підставі наказу № 103 від 13 червня 2000 року, прийнятий на баланс, переданий до Статутного фонду ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та в оперативне управління філії Дочірнього підприємства «Кримавтодор» -Алуштинській дорожній експлуатаційній ділянці (а.с.77).

Відповідачами по справі не доведено, що лінійний будинок, який був збудований для проживання осіб, які обслуговують дороги, в подальшому на законних підставах змінив свій правовий статус та цільове призначення, а квартира, яка була надана для проживання позивачці ОСОБА_1. у вказаному будинку, втратила статус житлового приміщення або була переведена до нежитлових приміщень відповідно до положень статті 8 Житлового кодексу України.

Відповідного рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради щодо визнання нежилою спірної квартири суду не надано.

4

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що житлове приміщення у лінійному будинку, яке займає позивачка, є належним до державного житлового фонду та без виведення квартири із складу державного житлового фонду її не могло бути передано до Статутного фонду акціонерного товариства, вона підлягала передачі в комунальну власність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 891 від 6 листопада 1995 року «Про затвердження Положення про передачу у комунальну власність державного житлового фонду, що знаходився в повному господарському віданні чи в оперативному управління підприємств, установ і організацій».

Тому безпідставними є доводи відповідачів про неможливість приватизації спірної квартири у зв'язку з передачею до статутного фонду акціонерного товариства, тому що квартира відноситься до житлового фонду та правове регулювання питань щодо її приватизації встановлено лише Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», а не іншими законами щодо приватизації державного майна.

Відсутність на час розгляду справи відомостей щодо правової реєстрації всього будинку не позбавляє позивачку права отримати у власність шляхом приватизації квартиру, в якій вона проживає, тому що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації віднесені квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Таким чином, закон передбачає можливість приватизувати житлове приміщення у будинку окремо від інших.

На час вирішення справи право власності на вказаний' будинок АДРЕСА_1 в місті Алушта за відповідачами по справі Дочірнім підприємством „Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" та Відкритим акціонерним товариством „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" не визнано та свідоцтво про право власності не видано.

При розгляді справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо безпідставності зустрічних позовних вимог про визнання ордеру, виданого ОСОБА_1. ЗО листопада 1978 року, недійним.

Правильним є посилання суду на положення статті 279 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до положень якої житлове приміщення незалежно від належності будинку, в якому воно знаходиться, включається до числа службових рішенням виконавчого комітету місцевої ради і надається по спеціальному ордеру, який видається цим виконавчим комітетом.

Рішення відповідного виконкому місцевої ради про включення спірного житлового приміщення до числа службових в матеріалах справи відсутнє, відомостей про прийняття такого рішення немає, а ордер, за яким позивачці ОСОБА_1. надана квартира у будинку АДРЕСА_1 в місті Алушта, не має позначок службового та не є спеціальним ордером на службове приміщення (а.с.5).

Таким чином, судом встановлено, що не існує законних підстав для відмови ОСОБА_1. у передачі квартири, в якій вона проживає протягом 27 років,   у   власність,   право   позивачки   на   приватизацію   житла   державного

5

житлового   фонду,   наданого  їй   на   законних   підставах,   підлягає   судовому захисту.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308. 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах.

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Дочірнього підприємства „Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" та Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.