СПРАВА  № 2-240/2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                                       Ясинок M.M.

при секретарі                                               Терещенко О.В.

з участю прокурора                                     Глядчишиної Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення квартири з акту

опису й арешту

ВСТАНОВИВ:

Вироком Білопільського районного суду ОСОБА_2. 15.08.2006 року було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до 9 років позбавлення волі. З нього ж за цивільним позовом було стягнуто на користь ОСОБА_3. 1054 грн. 35 коп. як відшкодування матеріальної шкоди та 20 тис. грн. як відшкодування моральної шкоди.

В порядку виконання цивільної частини вироку 20 січня 2007 року ДВС у Білопільському районі внесла до акту опису і арешту майна квартиру АДРЕСА_1, яка в порядку спадкування, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить ОСОБА_2.

Позивачка ж просить суд звільнити квартиру чоловіка з-під арешту, бо в разі реалізації квартири їй з неповнолітньою дитиною буде ніде жити.

ОСОБА_2  направив до суду заяву в якій просив задовольнити позов позивачки.

Представник ДВС Краснянський А.А. залучений судом як третя особа на стороні відповідача просить відмовити в позові ОСОБА_1, бо вона ніякого відношення з точки зору права власності до квартири немає. Що ж стосується самої ОСОБА_1та її дитини, то вони набули права користування даною квартирою.

Прокурор також вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Суд, вислухавши пояснення всіх учасників судового процесу, дослідивши і проаналізувавши наявні докази які містяться в цивільній справі, приходить до висновку про те, що заявлений позов задоволенню не підлягає. До такого висновку суд приходить виходячи зі слідуючого.

Як вбачається із вироку суду від 15 серпня 2006 року ОСОБА_2. було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до 9 років позбавлення волі. В порядку відшкодування матеріальної шкоди з нього було стягнуто на користь потерпілої 1054 грн. 35 коп. на її ж користь було стягнуто і 20 тисяч грн. як відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, Державна виконавча служба у Білопільському районі 20 січня 2007 року в порядку виконання цивільної частини вироку внесла квартиру Булдакова до акту опису й арешту майна. Дані обставини підтверджуються як свідоцтвом про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2. ( а. с. 13) так і актом опису й арешту майна ( а. с. 16).

Відповідно до ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Як встановлено в судовому засіданні квартира про яку йде мова належить не позивачці, а боржнику на праві особистої приватної власності.

Той факт, що Булдакова користується квартирою боржника де проживає і неповнолітня дитина не може служити підставою для визнання за позивачкою права власності, а тому Булдакова просить виключити із-під арешту майно, яке їй не належить. При таких обставинах позов задоволено не може бути.

Керуючись ст. ст. 209,212, 213, 215 ЦПК України, ст.59 ЗК України " Про виконавче провадження", суд

ВИРІШИВ:

В заявленому позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення майна із акту опису й арешту - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подання в 10-ти денний строк заяви до Білопільського райсуду про оскарження даного рішення і з цього часу надається 20-ть днів для складання і подання апеляції до Білопільського райсуду.