Справа № 148/462/20

Провадження №11-кп/801/877/2021

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Алєксєєнко В. М.

Доповідач: Мішеніна С. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого судді : Мішеніної С.В.,      

суддів: Нагорняка Є.П. Рупака А.А.

зі секретарем: Канахівським К.В.

 розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в м.Вінниці апеляційну   скаргу зі змінами  обвинуваченого Ільницького В.В. на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 06.05.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 1201902024000078 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Тульчинського району Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : Кузьміна С.В.

захисника: Присяжнюка О.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу зі змінами, просив змінити вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 06.05.2021 року в межах міри покарання, призначити більш м`яке покарання, а саме призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 06.05.2021 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки шість місяців.

- за ч. 2 ст. 190КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік шість місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки шість місяців.

Строк відбування покарання засудженому обчислювати з моменту його затримання, тобто з 06.03.2020 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув`язнення з 06.03.2020 року і до дня набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою

       Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 572 гривень стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави.

       Арешт накладений ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 21.02.2019 року скасовано.

Вирішено долю речових доказів.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_1 вчинив ряд кримінальних правопорушень за наступних обставин.

13.02.2019 року, близько 22:20 год., в м. Тульчин, Вінницької області по вул. Незалежності, біля міської автобусної зупинки, ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, підійшов до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел попросив в останнього його мобільний телефон для того, щоб зателефонувати, на що останній погодився та добровільно передав йому свій мобільний телефон марки «Huawei Y6 2018». Після чого ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, шляхом зловживання довірою потерпілого з умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання сказав потерпілому ОСОБА_2 , щоб він йшов від нього, на що, останній погодився, а ОСОБА_1 в свою чергу покинув місце злочину, та того ж дня поїхав до м. Одеси, таким чином незаконно заволодів мобільним телефоном марки «Huawei Y6* 2018», ринкова вартість, якого становить 3466,67 грн. чим завдав потерпілому ОСОБА_2 , матеріального збитку на загальну суму 3466,67 грн.

       Крім того, 19 листопада 2017 року близько 03:00 год. маючи намір на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням у інше приміщення, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 на кінській повозці приїхали до домоволодіння ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

       З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), ОСОБА_3 , за вказівкою ОСОБА_1 залишився неподалік домоволодіння ОСОБА_4 біля кінської повозки з метою своєчасного виявлення сторонніх осіб, а ОСОБА_1 , користуючись відсутністю осіб, які б могли усвідомлювати їх наміри, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_4 , звідки шляхом вільного доступу, умисно, таємно з корисливих спонукань здійснив крадіжку належної останньому нової (не бувшої у використанні) картоплесаджалки до мотоблоку торгової фірми «Кентавр КСМ-1Ц», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1280-1284/19-21 від 13.02.2019 складає 2675 грн. 38 коп., після чого виніс її за межі домоволодіння ОСОБА_4 та погрузив до кінської повозки, біля якої знаходися неповнолітній ОСОБА_3 .

       Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного із проникненням у інше приміщення, ОСОБА_3 , за вказівкою ОСОБА_1 знову залишився неподалік домоволодіння ОСОБА_4 біля кінської повозки з метою своєчасного виявлення сторонніх осіб та забезпечення схоронності викраденої картоплесаджалки, а ОСОБА_1 повернувся до домоволодіння ОСОБА_4 та через незачинені вхідні двері проник до підсобного приміщення, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки умисно, таємно з корисливих спонукань здійснив крадіжку належних ОСОБА_4 речей, а саме: бувшої у використанні ручної бензопили торгової фірми «GOODLUK» моделі «GL 4500 М ORIGAINAL», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1280-1284/19-21 від 13.02.2019 складає 656 грн. 16 коп. та бувшого у використанні бензинового тримеру торгової фірми «LIDER» моделі «БТ-52», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1280-1284/19-21 від 13.02.2019 складає 1048 грн. 65 грн., після чого виніс вказані речі за межі домоволодіння ОСОБА_4 та погрузив до кінської повозки, біля якої знаходився неповнолітній ОСОБА_3 та забезпечував схоронність протиправно отриманого майна.

       Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний із проникненням у інше приміщення, ОСОБА_3 , за вказівкою ОСОБА_1 знову залишився неподалік домоволодіння ОСОБА_4 біля кінської повозки з метою своєчасного виявлення сторонніх осіб та забезпечення схоронності викраденого майна, а ОСОБА_1 повернувся до домоволодіння ОСОБА_4 та через незачинені вхідні двері проник до підсобного приміщення, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки умисно, таємно з корисливих спонукань здійснив крадіжку належних ОСОБА_4 речей, а саме: бувшої у використанні електричної дрилі торгової фірми «DWT» моделі «ВМ-400 С», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1280- 1284/19-21 від 13.02.2019 складає 188 грн. 60 коп., та бувшої у використанні куто-шліфувальної машинки (болгарки) торгової фірми «ПРОТОН МШУ- 230/2550», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1280-1284/19-21 від 13.02.2019 складає 945 грн. 40 коп., після чого виніс вказані речі за межі домоволодіння ОСОБА_4 та погрузив до кінської повозки, біля якої знаходився неповнолітній ОСОБА_3 та забезпечував схоронність протиправно отриманого майна.

       Після цього, викрадені із домоволодіння ОСОБА_4 речі ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 на кінській повозці перемістили до лісопосадки, що знаходиться на межі с. Зяньківці з с. Грабівці Немирівського району Вінницької області, де реалізували ОСОБА_5 , розпорядившись викраденими речами на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 5514,19 гривен

Заслухавши доповідача, думку прокурора Кузьміна С.В., який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги зі змінами обвинуваченого ОСОБА_1 , вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 06.05.2021 року залишити без змін, захисника Присяжнюка О.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 , які просили вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 06.05.2021 року змінити в частині призначення покарання, визначити обвинуваченому остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, обговоривши доводи апеляційної скарги зі змінами, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга зі змінами не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

  Висновок суду про доведеність вини, кваліфікації дій  обвинуваченого  ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень  за   ч.3 ст.185, ч.2  ст. 190  КК України в апеляційній скарзі зі змінами не оспорюється.

Кримінальне провадження розглянуто відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ст. 414 КПК України   невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через   суворість.

За змістом ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції в дотримання вимог ст. 65 КК України, керуючись роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжкого та середньої тяжкості злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, неодружений, в силу ст. 89 КК України не судимий, обставини, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання визнання вини, щире каяття, відсутність обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що твердження сторони захисту щодо необхідності застосування до ОСОБА_1 положень  ст.75 КК України є безпідставними.

При цьому суд апеляційної інстанції керується правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 756/4830/17-к, що визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

На думку суду апеляційної інстанції, враховуючи характер вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , обставини кримінального провадження, суд першої інстанції, додержуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації дійшов правильного висновку, що достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_1 буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, належним чином умотивувавши своє рішення.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як у справі «Бакланов проти Росії (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Рішення суду першої інстанції щодо призначення покарання ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України в дотримання вимог ст. 370 КПК України є законним, належним чином вмотивованим та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги зі змінами ОСОБА_1 щодо зміни покарання є безпідставними.

Інші підстави для зміни вироку суду, передбачені ст. 409 КПК України відсутні.

Керуючись ст. ст.  404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

                                        П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги зі змінами.

  Вирок Немирівського районного суду  Вінницької області від   06.05.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, особою, яка тримається під вартою,- в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.

На підставі  ч.4 ст.532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення.

Судді:

Світлана МІШЕНІНА Антон РУПАК Євгеній НАГОРНЯК