Справа № 2-а-262/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2010 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Жуковської Л.В.
представника відповідача – Заруба В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги протиправною і зобов'язання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу дітям війни
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо виплати йому державної соціальної допомоги як дитині війни та стягнути з вказаного управління невиплачену державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року у розмірі 6230 грн. 68 коп.
В судовому засідання позивач змінив свої вимоги і просить визнати незаконними дії відповідача щодо невиплати соціальної допомоги у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком з 2006 року та зобов’язати вказане Управління виплатити недоплачену державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з застосуванням індексів інфляції та в майбутньому надавати вказану допомогу.
Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але отримує з 2008 року приблизно 48 грн. При цьому позивач вказує на те, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації частини доходів.
В судовому засіданні ОСОБА_3 на позові наполягав та просив його задовольнити у повному обсязі. При цьому пояснив, що відповідач повинен йому виплачувати соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але не виплачує у повному обсязі.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області в судовому засіданні позов не визнав. При цьому пояснив, що позивачу з 2008 року виплачується по сьогоднішній час 10% від прожиткового мінімуму. В іншій частині позову просить відмовити. Крім цього, від відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов на підставі п. 7 ч. 3 ст. 49 КАС України.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.04 року (зі змінами) визначено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є громадянином України, а тому належить до соціальної категорії "Дитина війни" і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копією паспорту на його ім’я серії НОМЕР_1 (а.с. 7) та посвідченням в якому є відмітка, що йому присвоєно статус дитина війни (а.с. 8).
Позивач знаходиться на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, а тому вказане Управління зобов'язане здійснювати перерахунок та виплату йому пенсії, а також підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключено п. 17 ст. 77 та ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік". Новою редакцією закріплено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - у 2006 році запроваджується з 1 січня 2006 року, поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У 2006 році Кабінетом Міністрів України не запроваджувалися порядок та виплата пільг дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Положення ст. 77, 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" є чинними, оскільки не визнавалися Конституційним судом неконституційними, а тому позовні вимоги в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо виплати державної соціальної допомоги з 01.01.2006 року по 01.01.2007 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не підлягають задоволенню.
Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V(зі змінами), дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", № 2195-IV від 18.11.2004 року (зі змінами) зупинено на 2007 рік.
Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (визнано неконституційним).
Ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що з 09.07.2007 року - з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 відновлено право позивача на нарахування та отримання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 "Про соціальний захист дітей війни", викладена в новій редакції і визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Позивачу з 1 січня 2008 року виплачувалось підвищення до пенсії - надбавка, встановлена для учасників війни з 1.01.2008 року – 47 грн., з 1.04.2008 року – 48 грн. 10 к., з 1.07.2008 року – 48 грн. 20 к., а з 1.10.2008 року – 49 грн. 80 к., що складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказана обставина підтверджується довідкою відповідача № 19/б-5 від 19.02.2010 року.
22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 10-рп/2008, згідно якого положення п. 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними.
З 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", викладені в його письмовому запереченні, про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» і Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не зупинена, а тому позивач має право на отримання вказаного підвищення до пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення свого права позивач дізнався 19.02.2010 року, що підтверджується листом відповідача №19/Б-5 (а.с. 9).
Позивач звертався з вказаними вимогами до Біляївського районного суду, але в зв’язку з внесенням змін в законодавстві щодо підсудності даної категорії справ ухвалами суду від 24 березня 2010 року йому було відмовлено у відкритті провадження по справі на підставі ст. 109 КАС України (а.с. 11), а 25 жовтня 2010 року закрито провадження на підставі ст. 205 ЦПК України (а.с. 10), а тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача, про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом і вважає, що його вимоги підлягають захисту з 19.08.2009 року.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в тій частині, що фінансування ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України з наступних підстав.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, основними завданнями Пенсійного фонду є керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Ч 2. ст 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною відмови відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області нарахувати і виплатити йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 19 серпня 2009 року до 29 жовтня 2010 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Та зобов’язати відповідача здійснювати поточні виплати ОСОБА_2 пенсії передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30 жовтня 2010 року.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Біляївському районі, Одеської області про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги протиправною і зобов'язання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу дітям війни – задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Біляївському районі Одеської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 19 серпня 2009 року до 29.10.2010 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснювати поточні виплати ОСОБА_2 пенсії передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30 жовтня 2010 року.
В іншій частині позову відмовити.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд.
Суддя : Пендюра Л.О.
- Номер: 2-а-262/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-262/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Пендюра Леонід Олександрович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.08.2015
- Дата етапу: 26.08.2015
- Номер:
- Опис: стягнення допомоги "Дітям війни"
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-262/10
- Суд: Таращанський районний суд Київської області
- Суддя: Пендюра Леонід Олександрович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.02.2010
- Дата етапу: 19.02.2010
- Номер:
- Опис: перерахунок пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-262/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Пендюра Леонід Олександрович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.09.2010
- Дата етапу: 11.10.2010
- Номер: 2-а-262/10
- Опис: Про визнання протиправною бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-262/10
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Пендюра Леонід Олександрович
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.10.2010
- Дата етапу: 19.10.2010